Варшава не збирається скасовувати ембарго на імпорт українського зерна нібито через інтереси місцевих аграріїв. Київ вбачає у цьому підігравання Москві. Чи домовляться країни, зберігши при цьому партнерство?

Між Варшавою та Києвом посилюється зернова криза. Влада Польщі відмовляється скасовувати ембарго на імпорт зерна та звинувачує Україну у падінні цін на власну сільськогосподарську продукцію. Тим часом українська сторона заявляє про дискримінаційне ставлення та подає позов до Світової організації торгівлі (СОТ). Польські діячі та журналісти, з якими спілкувалася Заборона, вбачають причину ескалації насамперед у політичній площині. Разом з експертами Заборона зʼясувала, чому уряд намагається спекулювати на зерновому питанні напередодні парламентських виборів в країні та чи варто очікувати послаблення Польщею обмежень на ввезення української продукції на польський ринок.

Польща продовжує ембарго на українське зерно. Ось чому це відбувається

15 вересня, попри рішення Єврокомісії, Польща на національному рівні в односторонньому порядку продовжила заборону на імпорт українського зерна — про це повідомив премʼєр-міністр країни Матеуш Моравецький. Заборона розповсюджується тільки на ввезення українського збіжжя на польський ринок, тоді як транзит сільськогосподарської продукції через територію Польщі залишається відкритим. 

«Попри відсутність згоди з боку Єврокомісії та заклики сусідніх з Україною держав ЄС, зокрема Польщі й Угорщини, я кажу всім фермерам по всій Польщі: ми продовжимо заборону на імпорт українського зерна. Ми не будемо слухати Берлін чи фон дер Ляєн, Туска чи Вебера. Ми це зробимо, бо це в інтересах польського фермера», — зазначив Моравецький. 

За даними міністерства сільського господарства України, навесні цього року через польський кордон щомісяця проходило від 500 до 700 тисяч тонн різноманітної сільськогосподарської продукції, зокрема зерна, рослинної олії, цукру, яєць, м’яса та інших продуктів. 

У звʼязку з протестами фермерів через нібито зниження цін на польське зерно на внутрішньому ринку уряд Польщі у квітні повністю заборонив імпорт та навіть транзит українського збіжжя та інших харчових продуктів. Низка інших країн, зокрема Угорщина, Румунія, Болгарія та Словаччина, також вводять обмеження на ввезення сільськогосподарської продукції з України. Таким чином п’ять сусідніх країн нібито намагалися захистити власні сільськогосподарські сектори на тлі потоку продуктів з України, звинувачуючи імпорт у падінні цін на місцеву продукцію, пише Reuters. 

Згодом, у травні, Єврокомісія з урахуванням позиції країн Східної Європи ухвалила рішення скоротити дію ембарго і заборонити ввезення та розповсюдження на внутрішніх ринках цих країн лише чотирьох продуктів: пшениці, кукурудзи, ріпаку та насіння соняшника. При цьому, згідно з постановою Єврокомісії, транзит будь-якої продукції з України через територію Польщі та інших сусідніх країн залишався дозволеним. Тимчасова заборона на імпорт української продукції мала тривати до кінця червня, але її продовжили до вересня цього року.

У падінні цін та попиту на польське зерно аграрії звинувачують власний уряд

Колишній міністр економіки Польщі Януш Пехоцинський у розмові з Забороною стверджує, що до падіння ціни та попиту на польське зерно насамперед призвели помилкові політичні рішення та заяви керівної партії «Право та Справедливість» (PIS). За його словами, у червні 2022 року в інтерв’ю лідер партії Ярослав Качинський заявив, що український імпорт зерна не становить жодної загрози інтересам польських виробників збіжжя. А ексміністр сільського господарства Польщі Генрик Ковальчик восени 2022 року звернувся до аграріїв із закликом не продавати зерно після врожаю, обіцяючи підвищення цін в наступні місяці. Фермери, які прислухалися до цих обіцянок, були дуже розчаровані, адже восени 2022 року почалося збільшення імпорту зернових, кукурудзи та ріпаку з України, що дестабілізувало внутрішній ринок і значно знизило закупівельні ціни на сільськогосподарську продукцію, вважає Пехоцинський.

«Як наслідок, відсутність готовності до продажу зерна польськими фермерами стала додатковим імпульсом для вітчизняних закупівельних компаній купувати зерно з України, яке було дешевим і все більш доступним, — каже він. — Через заяви тодішнього міністра сільського господарства Генрика Ковальчика уряд був змушений виплатити постраждалим аграріям соціальну допомогу у вигляді субсидій. Ця бюджетна допомога виявилася занадто накладною для уряду та компенсувала польським фермерам частину втрачених доходів, але не вирішила проблем регулювання ринку зерна в Польщі. Ба більше, міністр Ковальчик попросив Єврокомісію про допомогу у вирішенні складної ситуації тільки в грудні 2022 року, хоча проблема вже була відома і вимагала більш раннього втручання».

Уряд Польщі кілька місяців не реагував на приплив українського зерна, хоча місцеві фермери голосно повідомляли про цю проблему під час громадських протестів. У квітні 2023 року у звʼязку з загостренням зернової кризи в країні міністра сільського господарства Генрика Ковальчика було звільнено, його місце зайняв Роберт Телус.

Скільки зерна з України надійшло до Польщі під час війни?

За даними Януша Пехоцинського, з липня 2022 року до березня 2023 року до Польщі прибуло 4 мільйони тонн зернових, кормів та олійних культур з України. Польща посіла пʼяте місце у списку найбільших імпортерів української агропродукції. Попереду лише Румунія, Китай та Іспанія. Торік у серпні до Польщі було імпортовано 423 тисячі тонн ріпаку, 139 тисяч тонн кукурудзи і 66 тисяч тонн пшениці. У жовтні 2022-го відбувається подальший приріст зернових з України — 555 тисяч тонн імпорту, з яких 280 тисяч тонн припадає на зернові (кукурудза, пшениця, ячмінь). У листопаді минулого року до Польщі надійшла рекордна 701 тисяча тонн зернових і олійних культур з України. Загалом, як підсумовує Пехоцинський, від початку російського вторгнення в Україну імпорт української пшениці до Польщі зріс на 16% у порівнянні з 2021 роком, а кукурудзи — аж на 30%.

Чи подолають зернову кризу Україна та Польща, зберігши партнерство?

15 вересня добіг термін зернового ембарго, за яким діяла заборона на український агроімпорт до п’яти держав ЄС. Єврокомісія не планувала продовжувати ембарго, попри заклики Польщі й Угорщини. Європейські політики зазначили, що Україна погодилася запровадити будь-які правові заходи, наприклад систему ліцензування експорту, протягом 30 днів, щоб уникнути сплеску цін на зерно на європейському ринку.

Однак це не переконало польський уряд, відтак міністр економічного розвитку і технологій Польщі Вальдемар Буда зазначив, що загалом країна «безстроково забороняє агроімпорт з України в односторонньому порядку». Окрім Польщі, Словаччина та Угорщина також пролонгували заборону на ввезення та розповсюдження на внутрішньому ринку зерна з України. 

Президент Володимир Зеленський під час виступу на Генасамблеї ООН у Нью-Йорку 19 вересня засудив цю позицію сусідніх країн та назвав таку поведінку підігріванням Москві. А польський президент Анджей Дуда порівняв Україну з потопельником, який може затягнути Польщу «на глибину».

«Тривожно бачити, як у цей час дехто в Європі підриває солідарність та влаштовує політичний театр, роблячи із зерна трилер. Може здаватися, що вони грають власну роль, але натомість вони допомагають підготувати сцену для московського актора», — заявив Зеленський.

Премʼєр-міністр України Денис Шмигаль повідомив, що для розв’язання зернової кризи український уряд пропонує ЄС та країнам-сусідам компромісний сценарій, а у разі відмови Київ також запровадить зустрічне ембарго на продукцію трьох країн. Очільник уряду закликав Польщу відмовитись від «шкідливих та неправомірних обмежень» та від «політичного популізму» і таким чином стати на шлях конструктивного діалогу, від якого насправді виграють всі.

«Ми вже представили Європейській комісії план дій щодо контролю за експортом чотирьох груп агротоварів з України.Такий контроль допоможе запобігти будь-яким викривленням ринку в сусідніх державах-членах ЄС. Зокрема, плануємо ухвалити постанову, яка передбачає, що товари, які йдуть в режимі експорту до 5 держав-сусідів, будуть отримувати верифікацію та погодження від українського Міністерства економіки», — наголосив Шмигаль.

Проте держави-члени ЄС, що межують з Україною, відкинули пропозиції Києва. У відповідь на дії польської влади Україна подала позов до Світової Організації Торгівлі. В ньому вона звинуватила Польщу, Румунію та Словаччину в дискримінаційному ставленні до української агропродукції. Заступник міністра економіки, торговий представник України Тарас Качка повідомив, що найближчими днями Україна запровадить ембарго на цибулю, помідори, капусту і яблука з Польщі.

20 вересня польський премʼєр-міністр Матеуш Моравецький відповів на погрози Києва, заявивши, що Польща не виключає можливості розширення переліку української продукції, яка буде заборонена для ввезення.

«Я попереджаю українську владу, бо якщо вона таким чином буде загострювати конфлікт, ми додамо більше продуктів до списку заборонених до імпорту в Польщу», — наголосив Моравецький. Та додав, що його країна «багато зробила для України і тому очікує, що її інтереси будуть зрозумілі, адже для нас інтереси нашого фермера є найважливішими», — сказав очільник уряду Польщі.

Експерти передбачають, що ситуація з польським ембарго не зміниться до парламентських виборів у Польщі. Чому польський уряд в цьому зацікавлений?

Як стверджує Януш Пехоцинський, зернове питання між країнами значно погіршилося саме на тлі парламентських виборів, які відбудуться у Польщі у жовтні. Тож нині керівна партія «Право та Справедливість» на чолі з Ярославом Качинським зацікавлена отримати максимальну підтримку фермерів та сформувати уряд на наступні чотири роки.

«На попередніх виборах за керівну партію PIS проголосували 57% фермерів. Втрата цих голосів означатиме одне: втрату влади. У цій ситуації не тільки міністр сільського господарства Роберт Телус, а й прем’єр-міністр Матеуш Моравецький, і президент Анджей Дуда вирішили стати «патріотичними захисниками польської сільської місцевості та сільського господарства». Це призводить до політико-дипломатичних помилок з польської та української сторін, зокрема оголошення торговельної війни, обміну звинуваченнями, та позову до Світової організації торгівлі. В результаті лунають звинувачення у відсутності підтримки й солідарності, а прем’єр-міністр Моравецький навіть заявляє про припинення поставок зброї та боєприпасів Києву. І все це відбувається на радість Кремля».

Згідно з заявами міністра сільського господарства Роберта Телуса, Polska Agencja Prasowa повідомляє, що 21 вересня Україна розпочала переговори з польською стороною про налагодження поставок українського зерна до Польщі. За його словами, польська влада відкрита до переговорів, а інтереси місцевого фермера залишаються найважливішими для уряду Польщі. На думку Телуса, Україна має відкликати позов до Світової Організації Торгівлі (СОТ), адже це шкодить українсько-польським відносинам. 

Оглядач видання Gazeta Wyborcza Іренеуш Судак у розмові з Забороною запевняє, що питання імпорту зерна та проблеми у торговельних відносинах насамперед криються не в економічній площині, а в політичній, тож не варто очікувати, що напередодні парламентських виборів країни зможуть дійти згоди у питаннях відкриття польського ринку для українського зерна.

«Уряд Польщі не готовий нічого змінювати напередодні парламентських виборів в країні, адже правляча партія вважає, що таким чином може збільшити свій політичний капітал серед виборців, — каже він. — Рішення Єврокомісії і тиск на Варшаву з боку Брюсселя не надто змінить ситуацію на краще. Тому що уряд навіть пишається тим, що не слухає “бюрократів з Брюсселя”. Але ситуація, безумовно, зміниться після виборів. Навіть якщо новий уряд сформує одна і та ж партія — “Право і справедливість”, — простору для нових домовленостей без виборчого тиску буде більше».

24 вересня канцелярія президента Польщі Анджея Дуди опублікувала заяву, що його країна допоможе збільшити транзит агропродукції з України до країн, які потерпають від нестачі продовольства, але польський ринок залишиться закритим для українських харчів.

«У Польщі підготували транзитні коридори, завдяки яким українське зерно може проходити через країну та експортуватися куди потрібно. Ми намагаємося допомогти Україні й тим країнам, які потребують цієї допомоги. Завдяки праці наших аграріїв ми самодостатні. Нам не потрібне зерно з України. Я вважаю, що це правильне рішення, що польський уряд залишив заборону на продаж українського зерна на польському ринку. Але ми повинні зробити все, щоб транзит був якомога більшим», — наголосив Дуда.