Чотири роки тому в Одеській області вбили дівчинку і звинуватили в цьому рома. Його вина досі не доведена, суд затягують

У 2016 році в селі Лощинівка Одеської області зґвалтували і вбили восьмирічну дівчинку. Майже одразу затримали підозрюваного – 20-річного жителя села Михайла Чеботаря, рома за національністю. У Лощинівці жила ромська спільнота, а після вбивства місцеві жителі почали громити домівки ромів і змусили їх поїхати. Чеботар і досі сидить у СІЗО – у нього є алібі і свідки, але слідство продовжує призначати нові експертизи. Коротко розповідаємо, що зараз відбувається з цією справою. 

У ніч із 26 на 27 серпня 2016 року мама восьмилітньої Ангеліни Мойсеєнко побачила, що дочки немає вдома. Вона працювала в барі, тому завжди поверталася під ранок. Вітчим дівчинки спав п’яний. Вранці місцевий житель вийшов пасти худобу й побачив труп дівчинки біля закинутого будинку на краю села. Через кілька годин поліція затримала підозрюваного – 20-річного Михайла Чеботаря. Вітчим убитої знав його з дитинства, хлопець часто бував у будинку Моїсеєнків. Мама Ангеліни Катерина розповідала, що довіряла йому, він допомагав із господарством та інколи залишався з дітьми – Ангеліною та її чотирилітнім братом. Ще двоє дочок Катерини, підлітків, живуть із бабусею в сусідньому місті Ізмаїлі. 

Експертиза показала, що дівчинку зґвалтували, а потім вбили викруткою – на тілі було безліч проникаючих поранень. Вдома в Чеботаря знайшли викрутку, а в траві поруч із місцем вбивства – його куртку. Поліція відкрила кримінальне провадження за двома статтями: «Умисне вбивство малолітньої дитини» і «Зґвалтування малолітньої дитини». Строки за обома статтями – до 15 років. Чеботар вину не признав і говорив, що з бару тієї ночі він одразу пішов додому. Суд відправив його в СІЗО. 

Ромські погроми 

У Лощинівці живуть представники різних національностей – українці, болгари, молдовани, росіяни, білоруси, гагаузи й роми. Більша частина жителів – болгари. Ромська спільнота з’явилася в селі порівняно недавно – з радянських часів у Лощинівці жила одна сім’я ромів, ще до десяти сімей приїхали приблизно у 2013 році. Конфлікти з ромами у місцевих були й до вбивства Ангеліни – вони звинувачували ромів у крадіжках і торгівлі наркотиками. 

У день, коли затримали Чеботаря, кілька сотень жителів Лощинівки почали громити домівки ромів. Один дім підпалили, у решті вибили вікна і двері, знищили меблі. Поліція й сільський голова не втручалися. Ніхто із ромів не постраждав – вони пішли з домів за кілька годин до початку погромів. 

28 серпня в Лощинівці зібралося народне віче. Жителі вимагали виселити ромів, звинувачували їх у торгівлі наркотиками і крадіжках. Сільський голова Віктор Паскалов підписав «Рішення №1 зібрання жителів села Лощинівка» – про те, щоби виселити ромів із села. Жителі намагалися напасти на кількох ромських жінок, які ще залишилися в селі, але поліція оточила і вивела їх. 

29 серпня місцева влада заявила, що роми погодилися виїхати із Лощинівки – вони зрозуміли, що жити спокійно в селі більше не зможуть. Ромам дозволили забрати речі з домівок під охороною поліції, але ніхто з них на це не наважилися. Вони поселилися в Ізмаїлі (це 15 км від Лощинівки) і в Білгород-Дністровському (170 км). 

У 2016 році поліція відкрила кримінальне провадження про погроми, бездіяльність силовиків і висловлювання Паскалова про те, що ромам потрібно поїхати із села. Адвокатка ромів Юлія Лисова розповіла Забороні, що ці справи не розслідуються, за ними нікому не оголосили підозру. Юристка подала скаргу на неефективне розслідування у Європейський суд з прав людини. 

На початку 2018 року сім вигнаних із Лощинівки сімей ромів подали колективний адміністративний позов до суду. Вони вимагали визнати незаконними дії поліції й сільського голови під час погромів і відшкодувати їм збитки – по 100 тисяч гривень на сім’ю. У серпні 2018 року підписані Паскаловим папери визнали незаконними, але решту вимог суд не задовольнив. Роми подали апеляцію, і в серпні 2019 року одеський суд зобов’язав сільраду Лощинівки й поліцію виплатити по 10 тисяч гривень (ледь понад 400 доларів) компенсації кожній сім’ї. 

Всеукраїнська недержавна громадська ініціатива «Коаліція з протидії дискримінації в Україні» визнала погроми і примусове виселення ромів із Лощинівки найбільш дискримінаційним вчинком 2016 року. 

Справа Чеботаря 

Михайло Чеботар досі сидить у СІЗО. Його справу розглядає Приморський районний суд Одеси, уже закінчили допит свідків обвинувачення та експертів. За матеріалами справи, ввечері перед вбивством Чеботар був на дні народження однієї із жительок села. Поміж гостями був і вітчим Ангеліни Олександр Матяш. Святкували спершу вдома, потім у барі. Дорогою до бару вітчим заходив поглянути на дітей, а Михайло залишився на вулиці. Потім обоє пішли далі святкувати. Чеботар вийшов із бару о 2:30, до цього біля нього завжди були люди. 

Коли саме відбулося вбивство – не ясно. Експертиза встановила час смерті дівчинки – між 22:00 і 1:30. У цей час Чеботар був у барі, у нього є свідки. Наступного разу експерт, який визначав час смерті, сказав, що смерть могла настати й після 1:30. Адвокати Чеботаря цікавилися, якими методами користувався спеціаліст під час експертизи. Він відмовився відповідати на прямі запитання і сказав, що йому достатньо «багатого досвіду» і він може визначити час смерті, «не заглядаючи в підручники». 

Інша експертиза показала, що ДНК, знайдена під нігтями вбитої дівчинки, не збігається з ДНК Чеботаря, і належить іншій людині. Слідчі провели з десяток експертиз, й у 2017 році справу передали до суду. У грудні 2019 року суд, на вимогу адвоката Чеботаря, призначив повторну експертизу щодо часу смерті Ангеліни. Її результати поки невідомі. 

Адвокат Андрій Лещенко розповів Забороні, що клопотався про ще дві експертизи. Одна із них – ДНК вітчима дівчинки. «Чеботар думає, що саме вітчим міг вбити Ангеліну. Він каже, що вночі перед виходом із бару вітчим дав йому викрутку, але цього ніхто не бачив. Під час обшуку цю викрутку знайшли вдома в Чеботаря», – пояснює Лещенко. 

Друга експертиза – повторних змивів із рук Чеботаря. У перших змивах виявили лише ДНК дівчинки, й адвокати вважають, що змиви рук Чеботаря підмінили змивами рук Ангеліни. Чи проведуть обидві експертизи – поки що невідомо. 

Лещенко готує скаргу в Європейський суд з прав людини – про те, що Чеботар уже понад три роки сидить у СІЗО без вироку, про дискримінацію (в документах поліції Чеботаря часто називали «циган») і про те, що Чеботаря катували після затримання, намагаючись вибити свідчення. Експертиза підтвердила побої, й адвокати кілька разів відкривали кримінальне провадження щодо цього, але щоразу його закривали «через відсутність складу злочину». 

За час у СІЗО Чеботар захворів на туберкульоз – у квітні 2017 року його перевели в камеру з хворими на туберкульоз і він заразився. Андрій Лещенко розповідає, що зараз у Чеботаря залишилися наслідки туберкульозу, болить серце. Через хворобу й погане харчування та умови він схуд на 20 кг і тепер важить п’ятьдесят.