Вчені виявили неочікувану загрозу для океанів: до чого тут планктон

• Вчені Університету Массачусетсу в Амхерсті виявили, що коловертки (зоопланктон) можуть розщеплювати мікропластик. 
• В результаті у середовище викидаються сотні тисяч ще менших частинок, тобто нанопластик.
• Його виявлено вже навіть у пробах льоду Гренландії та Антарктиди. Аналіз брали не з поверхні, а у товщах криги. 

Можливість зоопланктону розщіплювати мікропластик ще більше загострює ситуацію із забрудненням навколишнього середовища. Розщеплені частинки можуть бути ще більш небезпечними, адже розмір дозволяє їм потрапляти у майже будь-яке місце на Землі. Вони можуть бути небезпечними і для людини.

Заборона розповідає про унікальну здатність планктону.

Коловертки: що з’ясували науковці

Вчені зі Стокбриджської школи сільського господарства Університету Массачусетсу виявили, що тип коловертки можуть поглинати та розщеплювати мікропластик. 

Це такий вид зоопланктону, який мешкає в морській і прісній воді. Таку назву він отримав через велику кількість війок навколо рота. В одному літрі води може бути до 23 000 особин. 

Коловертка поглинає мікропластик, бо сприймає його за водорості. Частинку розміром у 10 мікрометрів (0.01 мм) вона перетворює на тисячі одиниць нанопластику. 

Дослідники вирішили перевірити зоопланктон після відкриття 2018 року, яке показало, що антарктичний криль здатний розщеплювати мікропластик. Обмеженість ареалу проживання ракоподібного змусила вчених шукати докази схожих можливостей серед інших організмів. Коловерток обрали тому, що вони мають подібний до криля жувальний апарат. 

«Це лише перший крок. Потрібна наукова спільнота, щоб визначити, наскільки шкідливі ці частинки нанопластику. Необхідно спостерігати за іншими організмами на суші та у воді для біологічної фрагментації мікропластику та співпрацювати з токсикологами та дослідниками охорони здоров’я, щоб визначити, що ця чума робить з нами», – підсумував дослідження старший автор статті Баошань Сін.

Нанопластик: чим небезпечний

Небезпека полягає в його розмірі –– менше одного мікрометра (0.001 мм). Ці частинки, як і будь-який пластик, розкладаються до 500 років, але мають ще більшу проникність. Щодня коловертка може створювати від 348 000 до 366 000 одиниць. За підрахунками вчених, в озері Поянг, найбільшому озері Китаю, планктон створював 13.3 квадрильйона цих частинок.

При цьому вони утворюються не тільки під дією системи травлення організмів. Пластик руйнується під дією фізичних, біологічних та хімічних процесів. Завдяки своєму маленькому розміру частинки можуть переноситись повітрям у будь-які куточки Землі.

Так, вже виявлено нанопластик у пробах льоду Гренландії та Антарктиди. Цікаво, що вчені не брали аналіз з поверхні, а спускались у товщу криги. Це значить, що він потрапив туди десятки років тому.

Наночасточки більш токсичні для живих організмів, аніж мікро. Вони можуть потрапляти в клітини, а також у мозок –– це було виявлено у риб. Вони призводять до порушення росту та деформацій організмів. Крім цього, вони краще поглинають радіацію.

Вплив нанопластику на людину детально не вивчений, але одне лабораторне дослідження вже показало, що достатньо малі частинки ведуть до загибелі клітин та алергічних реакцій.

«Шкідливий вплив на клітини у багатьох випадках є ініціатором впливу на здоров’я. Ми повинні хвилюватися. Зараз насправді немає способу захистити себе», – сказав керівник дослідження з медичної школи Халл-Йорка Евангелос Данопулос.

Раніше Заборона розповідала про гриби, які здатні розкладати найміцніші види пластику: за 140 днів не лишилось ніяких частинок.