Вчені знайшли мікропластик у майже 90% їжі: наскільки він шкідливий

• Довгий час вважалося, що мікропластик забруднює тільки морепродукти через забруднення океану.
• Вчені з Ocean Conservancy та Університету Торонто побачили частинки у 88% проб їжі. Наявність мікропластику в ній не залежала від походження.
• Мікропластик — це маленькі шматочки пластику завдовжки менш ніж 5 міліметрів.

Пластики складаються з більш ніж 10 000 різних хімічних речовин. 2 400 з цих елементів можуть нести загрозу. Дослідження на курчатах показали, що годування мікропластиком хоч і не впливає на самопочуття або репродуктивну функцію піддослідних, але спричиняє незначні затримки в розвитку.

Заборона розповідає про мікропластик у харчових продуктах та його шкоду.

Дослідження Ocean Conservancy та Університету Торонто: висновки

Раніше вважалось, що мікропластик забруднює тільки морепродукти через велику кількість пластмаси у світовому океані. Питання того, скільки подібних частинок знаходиться в наземних джерелах білка досліджувалось відносно рідко. Вчені з Ocean Conservancy та Університету Торонто взяли зразки з 16 типів білка, включно з продуктами, які мали великий ступінь обробки, пише Environmental Pollution.

Вчені дослідили наступні продукти: 

• філе минтая з Аляски;
• білі креветки з Перської затоки без голови або панцира; 
• рожеві креветки зі східного узбережжя США без голови або панцира;
• курячі грудки;
• відбивні зі свинини;
• стейки зі свинини;
• рибні палички з фаршу з минтая;
• креветки в паніруванні;
• курячі нагетси;
• нагетси з рослинним мʼясом;
• рибні палички рослинного походження;
• яловичий фарш рослинного походження;
• блоки тофу.

Мікропластик знайшли в усіх 16 типах протестованих білків. Його також було виявлено в 88% окремих зразків. Мікропластик виявився так само поширеним у «білках з землі», як і в океанічного походження. Дослідження також не виявили різниці у концентрації мікропластику між обробленими продуктами та свіжими.

Майже половина мікропластику була у формі волокон, тоді як третина — фрагментами пластику. Ця статистика підтверджує дослідження, які показували, що найпоширеніша форма цих частинок, які потрапляють в навколишнє середовище, це шматочки одягу та текстильних виробів.

«Це вражаюче нагадування про те, наскільки масштабним стало забруднення пластиком: люди живуть на суші, а зразки морепродуктів так само ймовірно забруднені пластиком, як і білки, отримані з суші. Здається, від них не втекти незалежно від того, що ви їсте. Криза забруднення пластиком впливає на всіх нас, і нам потрібно вжити заходів, щоб усунути її численні форми», — прокоментувала співавторка дослідження, помічник директора з науки про пластмаси в Ocean Conservancy, доктор Брітта Бехлер.

Мікропластик: що це таке і чому шкідливий

Мікропластик — це маленькі шматочки пластику завдовжки менш ніж п’ять міліметрів. Він може утворюватись із більших шматків пластику, які розпалися в результаті фізичного або хімічного впливу.

Пластмаси виготовляються зі складних комбінацій хімічних елементів: дослідження виявило понад 10 000 унікальних речовин, які використовуються для цього.

«Понад 2400 з них, потенційно мають викликати занепокоєння. У багатьох країнах питання не регулюється належним чином і 901 речовина, яка не дозволена для використання в харчовому пакуванні, може туди потрапити», — каже дослідник з Ради по контролю за водними ресурсами штату Каліфорнія Скотт Коффін.

В організм людини мікропластик потрапляє через їжу, воду, а також із повітря.Небезпека полягає в тому, що дослідити негативний вплив мікропластику на людину дуже важко. 

Так, у 2019 році вчені опублікували дослідження на курчатах, яке показало, що навмисне годування мікропластиком не призвело до змін в репродуктивній системі або загальному стані здоровʼя. Водночас результати показали, що такі курчата демонстрували незначні затримки у рості та розвитку. Людину годувати пластиком не можна, проте вже відомо, що частинки можна знайти в крові, легенях і вони можуть потрапити навіть до мозку.

«В науки надто мало даних, щоб робити висновки. Невідомо чи пластик просто присутній і інертний, чи він призведе до імунної відповіді організму, яка призведе до рубців, фіброзу або раку? Ми знаємо, що цей мікропластик повсюди, але ми достеменно не знаємо, чи призводить наявність в організмі до проблем. Тривалість впливу дуже важлива. Важливо знати, як довго ви перебуваєте під впливом», — заявив головний лікар Американської легеневої асоціації Альберт Ріццо.

Раніше Заборона розповідала про коловерток, як поглинають мікропластик та перетворюють його на ще менші частинки — нанопластик. Вчені вважають, що вони можуть бути ще токсичнішими.