Новини та тривожність: поради психотерапевта | Заборона
Читаєте зараз
Від новин голова обертом: як бути в курсі подій і не з’їхати з глузду?

Від новин голова обертом: як бути в курсі подій і не з’їхати з глузду?

Від новин голова обертом: як бути в курсі подій і не з’їхати з глузду?

Внаслідок пандемії коронавірусу рейтинги ЗМІ рекордно злетіли. Мільйони людей щодня припадали до екранів телевізорів та стрічок новин у смартфоні, щоби бути в курсі ситуації, яка тісно пов’язана з їхнім життям та життям їхніх близьких. Але такий рівень інформаційного шуму значно посилює тривожність. Журналістка Заборони Поліна Вернигор розібралася, яким чином щоденні новини впливають на нас та як звести шкоду від них до мінімуму.


Чому новини шкідливі?

Є багато чинників. Письменник Рольф Добеллі досліджував вплив новин на людину у своїй книзі «Мистецтво ясно мислити». Добеллі порівнює читання новин зі споживанням цукру: вони так само шкідливі у великих обсягах і так само викликають залежність. А ще новини легко засвоюються, тому після них не відчуваєш довготривалого насичення. 

«На відміну від читання книг та великоформатних матеріалів, ми можемо проковтнути безмежну кількість сплесків новин, які є яскравими цукерками для мозку. Сьогодні ми досягли тієї ж точки щодо інформації, з якою зіткнулися 20 років тому в відношенні харчових продуктів. Ми починаємо усвідомлювати, наскільки токсичними можуть бути новини», — пише Рольф Добеллі.

Ми недостатньо раціональні, щоби не піддатися впливу. Приміром, ви дивитеся по телевізору сюжет про авіакатастрофу. Якщо картинка яскрава, а ви — людина доволі емоційна, це може змінити ваше особисте ставлення до польотів. 

Новини — швидкоплинна інформація, яка за великим рахунком нам не потрібна. У книзі письменник пропонує назвати хоча б одну новину за останній рік, яка дозволила вам прийняти правильне рішення щодо кар’єри, особистого життя або бізнесу. Проблема в тому, що нам дуже важко розрізнити, які з новин нам потрібні, а які ні, яка інформація просто нова, а яка актуальна саме для нас. 

«Новини — бульбашки на поверхні глибокого світу». Такий формат не пояснює нічого, натомість допомагає вам накопичувати факти, які, скоріш за все, або не допоможуть вам зрозуміти взаємозв’язки та процеси, або створять спотворене уявлення про них.

Новини токсичні для вашого тіла. Тривожні історії стимулюють паніку, а вона, своєю чергою, — викид глюкокортикоїдів (кортизолу). Це порушує регуляцію імунної системи й перешкоджає активації гормонів росту. Іншими словами, ваше тіло перебуває в стані хронічного стресу. Високий рівень кортизолу спричиняє порушення травлення, сповільнює рост клітин, волосся, кісток, підвищує нервозність і сприйнятливість до інфекцій.

Новини сприяють когнітивним помилкам. За словами Уоррена Баффета, людина розуміє всю нову інформацію згідно зі своїми переконаннями. Ми схильні до зайвої самовпевненості, нерозумно ризикуємо й неправильно оцінюємо можливості. Це також посилює іншу когнітивну помилку: упередженість розповіді. Ми не можемо сприймати інформацію абсолютно чистою, тому обираємо ті джерела, які обгортають її в приємну для нас оболонку.

Новини пригнічують мислення. Для мислення потрібна концентрація. Концентрація вимагає багато часу без відволікань. Новини створені спеціально для того, щоби вас відволікати. 

Новини роблять вас поверхневим. У 2001 році двоє вчених із Канади провели дослідження, яке показало, що розуміння прочитаної інформації погіршується зі збільшенням кількості гіперпосилань у документі. Щоразу, коли з’являється посилання в тексті, ваш мозок має вирішити, чи натискати на нього — це відволікає від суті, через що рівень занурення в неї знижується.

Новини діють як наркотик. Нам хочеться знати, як розвиваються історії, які ми читаємо. Із сотнями довільних сюжетних ліній у наших головах це прагнення стає все переконливішим, його важко ігнорувати.

Новини спричиняють кліпове мислення. Чим більше новин ми споживаємо, тим більше ми тренуємо нейронні ланцюги, призначені для швидкого перегляду й багатозадачності, водночас ігноруючи ті, які використовуються для глибокого читання та роздумів. Більшість споживачів новин, навіть якщо вони раніше були завзятими читачами, втратили здатність сприймати довгі статті або книги. Після чотирьох, п’яти сторінок вони втомлюються, їхня концентрація зникає, вони стають неспокійними.

Новини вбивають творчість. Це одна з причин, чому математики, письменники, композитори й підприємці часто створюють свої найвидатніші твори в молодому віці. Їхній мозок користується великим вільним простором, який надихає їх вигадувати та реалізовувати нові ідеї. З часом новини та загалом зайва інформація займає ці ділянки.

Чим це можна замінити?

Письменник переконаний, що суспільству потрібна журналістика — але в іншому вигляді. Журналістські розслідування, великі репортажі та сторітелінг — це завжди актуально. До того ж журналістика допомагає контролювати владу, виконавчі органи та розкривати правду.

«Я вже чотири роки практично не читаю новин, тому я можу повідомляти про наслідки цієї свободи з перших вуст: менше занепокоєння, глибше мислення, більше часу, більше ідей. Це непросто, але воно того варте», — пише Рольф Добеллі.

Як читати новини й не з’їхати з глузду?

Зовсім не читати новини не можна, — переконана психотерапевтка Катерина Романішина. Особливо повністю скасовувати перегляд новин не можна саме тривожним людям, каже вона Забороні, хоч на перший погляд це виглядає неочевидно. Але річ у тім, що для людей зі стабільною психікою інформаційний детокс може дійсно приносити полегшення. 

Коли ви повністю вимикаєте соцмережі, не заходите в інтернет декілька днів, ваш мозок відпочиває від величезних потоків даних, які ви звикли отримувати щодня. Але якщо ви доволі тривожна людина, то цей інформаційний детокс може стати для вас джерелом тривоги: ви не знатимете, що відбувається навколо.

Перше, що варто зробити, щоби полегшити ситуацію — обрати достовірний канал інформації, який не наганяє забагато тривоги.

«На жаль, багато українських ЗМІ схильні до перебільшень та дають здебільшого негативні новини. Вони ніби спеціально тримають людей у стані напруги. Якщо людина постійно читає чи дивиться такі новини, то з часом вона перебуватиме в постійному стресі. Це може прямо впливати на здоров’я: поганий сон, брак зосередженості тощо. Треба перевіряти інформацію», — говорить психотерапевтка.

Також намагайтеся аналізувати інформацію, яку ви отримуєте — дивіться на все критично. Коли бачите новину, яка викликає негативні емоції, варто розібратися, чи дійсно все так, як описано, і чи несе це загрозу особисто вам. Спробуйте дослідити таку тему — наприклад, пошукати інші джерела інформації.

Більшість новин не впливають на нас прямо. Про це варто згадувати, коли ви відчуваєте паніку або тривогу після прочитання. Є й новини, які стосуються безпосередньо вас та вашої безпеки — наприклад, новини про стихійні лиха, що сталися десь поблизу вас. Тоді треба раціонально подумати: як саме ви можете вплинути на ситуацію, спланувати свої дії?

Якщо ви не проживаєте в зоні підвищеного ризику, слід встановити розпорядок читання новин. Виділяти собі конкретний час, впродовж якого ви споживатимете новини. Якщо робити це безконтрольно 24 години на добу, це може призвести до небажаних емоцій і навіть спричинити нав’язливі думки. Тоді варто проаналізувати, чи дійсно ці знання вам потрібні, чи не псують вони вам життя тощо.

Стрес погіршує імунітет. А це, своєю чергою, робить нас вразливими до хвороб. Фізичне та психічне здоров’я невіддільні одне від одного, тому піклуватися про них треба в комплексі. Найпростіші речі можуть поліпшити ситуацію: прогулянки на вулиці, здоровий сон, спілкування з друзями, нормальне харчування тощо.

Нагору