Відеообстеження та лікування вдома: яких змін може зазнати світова медична система після коронавірусу | Заборона
Читаєте зараз
Відеообстеження та лікування вдома: яких змін може зазнати світова медична система після коронавірусу

Відеообстеження та лікування вдома: яких змін може зазнати світова медична система після коронавірусу

Пандемія коронавірусу змусила лікарні по всьому світу швидко адаптуватися до нових умов. Місць для хворих бракує, на госпіталі переобладнують спортзали та концерт-холи, а пацієнти з іншими хронічними захворюваннями подекуди лишаються вдома – їх немає куди госпіталізувати. Телемедицина, яку лікарі зазвичай не сприймали серйозно, за кілька тижнів карантину стала основною формою взаємодії з пацієнтами. Журналістка Заборони Альона Вишницька дослідила, яких змін у медичній системі очікують у різних країнах після коронавірусу.

Комунікація між лікарнями

Пандемія коронавірусної хвороби показала, що комунікація та швидкий обмін даними дозволяє лікарням підготуватися до викликів, з якими вже зіштовхнулися колеги. В Іспанії, наприклад, майже не було взаємозв’язку між державними та приватними лікарнями. Зараз ця ситуація змінюється, пояснює керівник відділу з інформаційних технологій лікарні в Мадриді Хуан Луїс Круз. Для того, щоби спростити роботу медиків, ІТ-спеціалісти місцевих клінік, зокрема, розробили систему автоматичних сповіщень для класифікації пацієнтів із коронавірусом. Це допомагає медсестрам і лікарям не гаяти час, адже частину роботи замість них робить система. А спільна мережа дозволяє відстежувати динаміку захворювання в інших лікарнях.

Телемедицина

Телемедицина – це надання медичних послуг за допомогою комунікаційних технологій: дзвінків, електронної пошти, чатів, відеоконференцій. До пандемії коронавірусу цей формат часто критикували – через обмежену взаємодію з пацієнтом, недосконале технічне забезпечення в лікарнях, меншу, ніж очно, оплату послуг лікарів. Також пацієнти переживали щодо конфіденційності власних даних.

medizina pandemia 1024x551 - <b>Відеообстеження та лікування вдома:</b> яких змін може зазнати світова медична система після коронавірусу - Заборона
Тетяна Денисенко / Заборона

Карантин і вимушене соціальне дистанціювання в багатьох країнах спонукали лікарні реструктуризувати допомогу, яку вони надають – зокрема запровадити дистанційні огляди та консультації. Якби телемедицина не запрацювала в Канаді, пацієнти з астмою чи серцевою недостатністю потрапляли б у відділення невідкладної допомоги поруч із важкохворими на коронавірус, пише видання The Conversation. 

Пандемія довела, що телемедицина береже гроші та час, пояснює Вісент Мончо, директор з інформаційних технологій лікарні в регіоні Аліканте в Іспанії. Завдяки телемедицині лікарі моніторять стан великої кількості пацієнтів з COVID-19, які вже одужують. За його словами, в умовах пандемії систему вдалося модернізувати за два тижні – хоча раніше на це пішли б місяці: «Далі будуть потрібні правові та економічні зміни, але ця криза закінчить опір медичних працівників проти телемедицини», – додає він.

Опір дійсно був, підтверджують в Американській академії сімейних лікарів. Причиною було те, що навчатися нових технологій було важко, а ще очні візити приносили лікарям більше грошей. Торік лише 22 відсотки сімейних лікарів використовували відеовізити. Пандемія змусила лікарів фактично за кілька днів перейти в онлайн – тепер дерматологи діагностують захворювання шкіри через камери смартфону. Проте, щоби ця практика не зійшла нанівець після завершення карантину, необхідно урівняти онлайнові та офлайнові візити в оплаті, пояснюють лікарі Емануель і Нават з Інституту трансформації охорони здоров’я Університету Пенсильванії. Якщо за віртуальні візити лікарю платитимуть стільки ж, скільки за «офісні», то лікар робитиме зручніший для пацієнта вибір, не думаючи про зарплату. 

В Україні та інших країнах Східної Європи консультації телефоном стали популярною формою комунікації із сімейними лікарями. В умовах, коли частина лікарів теж хворіють на коронавірус, а ресурс медичного персоналу обмежений, це частково замінило первинні огляди пацієнтів. Про те, як це зараз відбувається в одному з райцентрів на Тернопільщині, ми писали тут.

Домашнє лікування

У багатьох країнах світу в лікарнях бракує місць для хворих. В Іспанії на медзаклади переобладнують готелі та індустріальні приміщення. У київських  лікарнях теж закінчуються місця. У Японії на медичні центри перетворюють спортивні комплекси та готелі. Тому госпіталізують лише пацієнтів зі складною формою коронавірусу. Люди з легкими симптомами переважно лишаються вдома на самоізоляції – щоби не займати місця, які знадобляться важкохворим.

У перспективі це може змінити всю систему госпіталізації. Наприклад, у випадку з онкозахворюваннями лікування в клініці може обмежитися хімієтерапіями, а решту часу людина лікуватиметься вдома під наглядом. The New York Times пише, що лікування таких захворювань, як серцева недостатність чи пневмонія переходить від лікарів у госпіталях до медсестер, які відвідують пацієнтів удома. Догляд у домашніх умовах дешевший, а пацієнти одужують швидше.

telemedizina 1024x551 - <b>Відеообстеження та лікування вдома:</b> яких змін може зазнати світова медична система після коронавірусу - Заборона
Тетяна Денисенко / Заборона, фото Francisco Venancio

Японська система екстреної медичної допомоги зараз перебуває на межі колапсу, повідомляє Associated Press. Місць у лікарнях немає – нещодавно, щоби знайти місце в лікарні для чоловіка з лихоманкою та ускладненням дихання, швидка звернулася до вісімдесяти лікарень – і годинами шукала місце для одного хворого. У Японському товаристві екстреної медицини говорять, що багато лікарень швидкої допомоги не приймають хворих з інсультами, інфарктами та іншими травмами через брак місць.

Японська стратегія боротьби з коронавірусом відрізнялася від європейської чи американської, де в лікарні клали лише важкохворих. Японія намагалася контролювати спалах, поміщаючи хворих із коронавірусом в одні приміщення – госпіталізовували і хворих з легкою формою, і з важкою. Але, пояснює Associated Press, розповсюдження вірусу випереджало цей підхід – нові випадки відстежити було неможливо. Отже, примусова госпіталізація людей із вірусом спричинила ситуацію, коли в Японії тотально бракує ліжок, медпрацівників (які теж хворіють) й обладнання. Зараз у Японії людей із легкими симптомами чи без них ізольовують у готельних номерах, щоби стримувати поширення вірусу – уряд уже оплатив понад 210 тисяч номерів по всій країні.

Неефективні обстеження

The New York Times пише, що за підрахунками Національної академії медицини щороку лікарі використовують понад 200 мільярдів доларів на непотрібні аналізи та лікування. До пандемії пацієнтів, які приїжджали в лікарню за кілька днів після інсульту, спрямовували на низку обстежень і сканувань, щоби виключити так звані нечасті стани – наприклад, інфекції, які можуть виглядати як інсульти. Медики пояснювали, що значна частина таких дій була неефективною та не допомагала.

Госпіталізація пацієнтів без серйозних медичних проблем та обстеження приносить лікарням більшу частину прибутку, пояснює The New York Times. Усунення непотрібних процедур, з одного боку, економить гроші, не завдаючи шкоди пацієнтам, а з іншого – позбавляє лікарні доходу. В умовах пандемії, коли госпіталізовують лише важкохворих, лікарні позбулися цієї частини доходу. Проте існує також ризик, що після завершення пандемії кількість дорогих процедур та обстежень навпаки зросте – щоби компенсувати збитки.

Медичний персонал

Україна та інші країни, зокрема Східної Європи, під час пандемії зіштовхнулися зі ще однією проблемою – браком лікарів та медичного персоналу. Одна з проблем, про яку пише видання Euronews – це багаторічна робоча міграція лікарів у країни з вищим рівнем доходів. Наприклад, у Румунії найбільше постраждала сфера інтенсивної терапії, пояснює румунський аналітик у сфері охорони здоров’я Влад Міксич. За даними Федерації охорони здоров’я в Румунії, державна система охорони здоров’я має дефіцит у майже 40 тисяч медичних працівників. Схожа проблема й у Болгарії, де щороку до 300 лікарів виїжджають працювати за кордон. У Польщі, пише видання, за десять років (між 2004 і 2014) з країни виїхало сім відсотків медсестер і лікарів. Ще одна проблема, яка частково пов’язана з попередньою, – вік медперсоналу. За словами Міксича, середній вік сімейного лікаря в Румунії – від 50 до 60 років, тобто вони входять у групу ризику під час пандемії. Лікар додає, що зараз кожна п’ята людина, заражена коронавірусом у Румунії, – медичний працівник. Наприкінці 2017 року польські лікарі вже оголошували голодування, закликаючи покращити умови праці та підвищити їхні зарплатні. Пандемія коронавірусу показала, що брак медперсоналу може стати критичним.

Нагору