Війська РФ наблизилися до Авдіївського коксохімічного заводу, ЗСУ мають успіхи на Півдні

Раз на тиждень Заборона аналізує, що відбувалося на фронті та чого, ймовірно, слід очікувати далі. Редакція аналізує публічно доступну інформацію та звіряє її зі зведеннями аналітичних центрів і нашими постійними військовими експертами. 

Східний напрямок

• На Сході найгарячішою точкою залишається Авдіївський напрямок, де російські війська продовжують проводити «м’ясні штурми», для того щоб оточити Авдіївський гарнізон. За минулий тиждень росіянам удалося частково просунутися ближче до Авдіївського коксохімічного заводу, що розташований на північ від населеного пункту, — саме на цій ділянці тепер точаться найважчі та найінтенсивніші бої. 31 жовтня телеграм-канали російських «військкорів» почали писати про підготовку російських військ до штурму коксохімічного заводу «Метінвест». 

На думку постійного військового експерта Заборони Романа Світана, захоплення Авдіївського коксохімічного заводу (АКЗ, коксохім) не стане для росіян легким завданням: «Після того, як росіяни почали його [АКЗ] бомбардувати, він потрапив як штучна споруда в загальну систему оборони, яку зараз наші війська використовують як сіру зону. В цій зоні розташовуються не основні сили, а переважно штурмові підрозділи, які працюватимуть у забудові. Авдіївський коксохім буде полігоном зі знищення росіян. Вони туди входитимуть, вступатимуть у бої — там ми їх будемо знищувати. Тобто завод зараз уже використовуватимуть як кордон оборони. Це дуже велике підприємство зі значною кількістю підземних комунікацій».

Як зазначає Світан, навіть якщо росіянам удасться захопити коксохім, це може ускладнити оборону Авдіївського гарнізону, але точно не означатиме швидке оточення міста: «Коксохім усі останні вісім років працював і тому був винесений за дужки наших оборонних укріплень. Ми його навіть не враховували як оборонний редут. Захоплення коксохіму абсолютно ніяк не впливатиме на можливість оточення Авдіївки. Авдіївка та укріплений район починаються південніше, тобто за коксохімом».

Південний напрямок

• Уздовж узбережжя Дніпра на Херсонщині ЗСУ продовжують виконувати локальні операції з витіснення російських військ від лівого берега річки. Найактивнішими є ділянки поблизу населених пунктів Піщанівка та Пойма, що розташовані поряд зі зруйнованим залізничним мостом на віддаленні — 5 км на північ від Антонівського мосту. Активні бої також тривають і біля населеного пункту Кринки, що розташований на лівому березі, 35 км на північ від Херсона. 

Роман Світан зазначає, що наразі цей напрямок не є стратегічним, а завдання, які виконують ЗСУ, мають на меті чіткі цілі: «Треба розуміти, що це не підготовка до форсування чи вже форсування. Наш рух лівим берегом — це рутинна робота військової розвідки. Тут у неї є завдання: розвідка, дорозвідка й коригування артилерійського вогню по противнику. Вони мають заходити в тил противника та коригувати вогонь артилерії. Причому вже на глибині 3–5 кілометрів, а на ширині — приблизно 80 кілометрів. Це все робиться для того, щоб відсунути від Херсона російську артилерію та росіян».

Експерт припускає зміну цілей ЗСУ щодо лівобережжя Херсонщини: усе залежатиме від реакції окупаційних військ. «Це завдання може перерости в щось амбітніше. Якщо росіяни не відреагують, тоді це може перерости в стратегічний напрямок під час форсування Дніпра, перекидання сил і засобів, якщо вони будуть», — вважає Світан.

• Наприкінці жовтня російські «військкори» повідомляли про збільшення інтенсивності артилерійського вогню з боку ЗСУ біля Роботиного, що біля Токмака, Запорізький напрямок. Події початку листопада підтверджують активізацію та рух українських військ: весь тиждень різні російські воєнні пабліки повідомляли про інтенсифікацію боїв та просування українських військ. Частковий рух ЗСУ відображено і на ресурсі DeepStateMap. Наступ українських військ на цьому напрямку не зупинявся, а в майбутньому можна очікувати ще більшої інтенсифікації боїв.

«Наступ там не зупинявся і точно не зупиниться. Після того, як затихнуть бойові дії на Сході через дощі, наступ ще й посилиться, оскільки засоби й ресурси зі східного фронту будуть перекинуті якраз під Роботине. Зараз ми зосереджені на зміцненні та розширенні плацдарму для подальшого руху в бік Токмака, щоби перерізати залізницю. І це буде тривати — 100%», — упевнений Роман Світан.

Вибухи в тилу армії РФ

• 30 жовтня в окупованому Криму сталася серія вибухів, унаслідок яких були знищені російські системи ППО. За повідомленнями російських воєнних пабліків, по військових об’єктах в українській автономії запустили крилаті ракети Storm Shadow, дрони та нещодавно отримані ракети ATACMS.

Збройні сили України підтвердили інформацію про знищення російського комплексу ППО на західному узбережжі Криму. «Починається все із завоювання переваги в повітрі, тобто знищується ППО противника. Цим і зайняті наші ракетники. Ракетами ATACMS було знищено ППО біля Оленівки. Там відмінусували трьохсотими 17 осіб», — пояснює Роман Світан.

• 1 листопада стало відомо про влучання ракет по об’єктах російських терористів на Арабатській Стрілці. Як зазначали деякі з російських «військкорів», ракети вдарили по штабу окупаційного угруповання російських терористів «Днєпр».

Світан вважає удари по військових об’єктах у Криму вкрай ефективними та необхідними. Водночас він наголошує, що, аби ці удари змогли суттєво вплинути на перебіг війни, важлива кількість таких ракет.

«У Криму понад 150 стаціонарних і ще близько сотні мобільних військових об’єктів. Тобто навіть щоб просто завдати шкоди, а не знищити, треба як мінімум по три ракети ATACMS, а це вже орієнтовно 500 ракет. Тому поки ми їх не отримаємо, говорити про якусь масштабну роботу не доводиться. Поки що це точкові удари. Хотілося б вірити, що наші партнери допоможуть нам збільшити їх до рівня завдання реальної поразки», — підсумовує Роман Світан.