14 квітня 2014 року офіційно розпочалася АТО на окремих територіях Луганської та Донецької областей.
Лише півтори місяці минуло з перемоги Революції Гідності. Ще не всіх жертв знайшли, не всіх встигли оплакати. Харків, Запоріжжя, Київ та насправді усі міста України билися з антимайданом так, ніби відчували: Росія тільки й чекає нагоди роздерти нас на шматки, тож будемо битися, аби зберегти країну… А за роки доведеться битися за шкільні підручники вже на іншому рівні.
Чи змінився світ за вісім років? Не дуже. Чи змінилися українці за вісім років? Не дуже. Те, що приголомшує іноземців, було в нас завжди: любов до своєї родини, внутрішня свобода та відданість землі, за яку без роздумів віддамо життя. А софт та хард скілс — того ми швидко навчаємось. Бо ще у 2014 році ми почали захищати світ від рашизму, от тільки тоді світ не дуже це розумів.
Заборона в фотографіях розповідає історію: з чим йшла Україна на антитерористичну операцію і що ми маємо зараз.
Проросійські активісти штурмують прокуратуру міста Донецьк. Фото: Scott Olson / Getty Images Озброєні проросійські активісти охороняють поліцейський відділок у східному українському місті Слов’янськ після того, як його захопили кілька десятків озброєних осіб. Фото: AFP via Getty Images
Жінки-проросійські протестувальники стоять на барикаді біля будівлі обласної поліції, захопленої озброєними сепаратистами, щоб запобігти штурму спецпідрозділу української поліції у східному місті Слов’янськ. Фото: ANATOLIY STEPANOV / AFP via Getty Images Українські солдати чекають звістки про відхід від командира підрозділу після того, як їх зупинили проросійські жителі в Краматорську. Фото: Olga Engalycheva / Anadolu Agency / Getty Images
Український блокпост між Харківською і Донецькою областями. Фото: Pierre Crom / Getty Images
Війна в незалежній Україні розпочалася не 24 лютого 2022 року: після бомбардувань, зґвалтувань, масових вбивств, яких вже не прикрити ‘ви всьоврьоті’, Росії вірять тільки росіяни. Цей вид жорстокості назвуть колись російською жорстокістю.
53-річна вчителька Гелена стоїть біля лікарні після бомбардування міста Чугуїв на сході України 24 лютого 2022 року, коли російські збройні сили намагаються вторгнутися в Україну з кількох напрямків, використовуючи ракетні системи та гелікоптери для нападу. Фото: ARIS MESSINIS/AFP via Getty Images
Втім, є дві стадії народженої в інфікованій ненавистю та заздрістю країні-бульбашці війни.
Перша була настільки малоочікуваною, що в неї взагалі мало хто повірив. Росія готувалася давно та по всіх фронтах: військовому, логістичному, ментальному та пропагандистському. Пам’ятаєте: сепаратисти, республіки, розп’яті українськими націоналістами хлопчики, ‘вежливые люди’, ‘зеленые человечки’, ‘ополчение Новороссии’, ‘не смешите наши Искандеры’, ‘народ Донбасса’, ‘бандеровский режим’.
Український офіцер залишає командування військово-морським флотом у Севастополі під тиском російських військових, які захопили кримський півострів. 19 Березня 2014 року, Крим, Україна. Фото: VIKTOR DRACHEV / AFP via Getty Images
Проросійські жителі тримають ікони перед барикадою на дорозі, що веде до центру Слов’янська на сході України, 13 квітня 2014 року. Фото: Kyodo News Stills via Getty Images Проросійські бійці батальйону «Схід» розірвали український прапор біля обласної державної будівлі в Донецьку, 29 травня 2014 року. Озброєні правоохоронці проросійського батальйону «Схід» оточили будівлю облдержадміністрації в Донецьку. увійшовши, вимагаючи від активістів так званої Донецької Народної Республіки покинути приміщення та затримати кількох із них. Фото: VIKTOR DRACHEV / AFP via Getty Images
Тисячі людей, які збираються на Пушкінській площі в Москві, беруть участь в антимайдані 21 лютого 2015 року проти повстання в Україні та санкцій Європи проти Росії. Фото: Sefa Karacan / Anadolu Agency / Getty Images
З усього цього лишилися тільки два останні — бо маски з рашистів зняті. Й нинішня стадія нарешті добралася до останньої матрьошки й показала, що та є маленькою й жалюгідною; такою, що прикривається тілами без імені, унітазами та міфами; що зверху перефарбована, але порожня всередині.
Етнічно козацькі проросійські повстанці демонструють пряжку на ремені з написом “Новоросія” на полігоні 12 березня 2015 року в Донецьку, Україна. Фото: Andrew Burton / Getty Images
12 квітня, в День космонавтики (якого б не було взагалі без репресованого житомирянина Сергія Корольова), президент країни-терористки Володимир Путін повторив легенду про захист російськомовного населення та геноцид Донбасу.
Житловий будинок радянських часів у Східному районі Маріуполя, Україна, у четвер, 13 січня 2022 року. Фото: Christopher Occhicone / Bloomberg via Getty Images Зруйновані житлові будівлі у Маріуполі 20 березня 2022 року. Фото: Stringer / Anadolu Agency via Getty Images
«Продовжувати терпіти геноцид населення республік Донбасу було неможливо. У Києві спеціально вирощували неонацистську поросль, а зіткнення з Москвою було неминучим, питання було лише у часі, коли це станеться. Тому, реалізуючи спецоперацію в Україні, Росія вживає заходів для забезпечення власної безпеки», — пояснив доктрину воєнний злочинець Путін.
Братська могила вбитих російською армією мирних жителів під час окупації міста Буча під Києвом закрита пластиком після скасування ексгумації трупів через дощ у місті. Фото: Celestino Arce / NurPhoto via Getty Images
Влада перевіряє тіла, ексгумовані з братської могили на предмет можливих військових злочинів у Бучі, місті Київської області, з якого нещодавно вийшли окупаційні російські війська після інтенсивних боїв з українськими силами. Фото: Laurel Chor / SOPA Images / LightRocket via Getty Images 8 квітня 2022 року в результаті ракетного обстрілу залізничного вокзалу в місті Краматорськ на сході України загинули десятки людей, коли мирні жителі кинулися тікати з регіону Донбасу, готуючись до російського наступу. П’ятдесят людей загинули, у тому числі п’ятеро дітей, повідомив губернатор Донецької області Павло Кириленко, коли зросла кількість жертв одного з найсмертоносніших ударів шеститижневої війни. Фото: FADEL SENNA/AFP via Getty Images
У селі Гостомель Київської області 12 квітня 2022 р. реагують родичі цивільного чоловіка, ексгумованого з його подвір’я. Фото: FADEL SENNA / AFP via Getty Images
Міф про геноцид народу Донбасу легко розбивається о статистику. Кількість жертв серед цивільних різко знизилася після підписання мінських угод та припинення активної фази конфлікту.
За даними ООН, з 14 квітня 2014 року по 30 вересня 2021 року зафіксувано 3095 випадків загибелі цивільних осіб, пов’язаних з війною (1841 чоловік, 1065 жінок, 102 хлопчика, 50 дівчаток і 37 дорослих, чию стать ще не вдалося встановити). З урахуванням 298 загиблих на борту рейсу MH17 «Малайзійських авіаліній» 17 липня 2014 року, загальна кількість випадків загибелі цивільних осіб, пов’язаних з конфліктом, становить щонайменше 3393. Кількість випадків поранення цивільних осіб оцінюється в більш ніж 7000.
Скільки Росія вбила українців з початку повномасштабного вторгнення у 2022 році, не знає ніхто, бо обстріли не припиняються, ситуація на тимчасово окупованих територіях невідома, а доступу до багатьох зруйнованих містечок у рятувальник та правоохоронців фізично немає.
Українські рятувальники оглядають частину уламків рейсу MH17 Malaysia Airlines 20 липня 2014 року в Рассіпному, Україна. Рейс MH17 Malaysia Airlines летів з Амстердама до Куала-Лумпура, коли розбився, загинули всі 298 осіб, які були на борту, включаючи 80 дітей. Фото: Rob Stothard / Getty Images
Втім, щодня, незважаючи на жах та нелюдську жорстокість, ми, українці, стаємо ще ближче до Перемоги.
Російський козак (ліворуч) у військовій формі допомагає українцям голосувати на виборчій дільниці в Москві 11 травня 2014 року. Голосування розпочалося в неділю на референдумах, скликаних проросійськими повстанцями, щоб відокремитися від решти України. Фото: YURI KADOBNOV / AFP via Getty Images Український танк із солдатами їде по дорозі в Ірпіні, місті під Києвом, з якого нещодавно вийшли окупаційні російські війська після інтенсивних боїв з українськими силами. Фото: Laurel Chor / SOPA Images / LightRocket via Getty Images
Чоловіки практикують паркур на пляжі 18 травня 2014 року в Маріуполі, Україна. За тиждень до призначення президентських виборів залишаються питання, чи достатньо стабільні східні регіони Донецька та Луганська, щоб провести голосування. Фото: Brendan Hoffman / Getty Images
