«Влада має думати про польських громадян, а тільки потім допомагати Україні». Восени у Польщі пройдуть вибори до Сейму — серед партій є проросійський кандидат. Чи він переможе?
У 2023–2024 роках у країнах-партнерах України відбудуться парламентські або президентські вибори, від яких залежатиме підтримка нашої держави у війні з РФ. Заборона продовжує серію матеріалів, де аналізуватиме, як зміна політичного ландшафту вплине на російсько-українську війну і, звичайно, на самі країни, де відбуваються вибори. Другий текст — про Польщу (перший був присвячений виборам у Туреччині й тому, чи встановиться в країні авторитарний режим у разі перемоги Реджепа Тайїпа Ердогана).
Разом з аналітиками Заборона дізналася, чи є у Польщі євроскептичні або проросійські політичні фракції, чи стане консервативна Польща ближчою до політики ЄС, та як це вплине на підтримку України.
Польща — одна з найконсервативніших країн Європи. Від результатів виборів залежатиме, чи стане країна ще ретрограднішою стосовно політики ЄС чи, навпаки, більш прозахідною.
Вибори до польського Сейму відбудуться восени 2023 року. Компанія Kantar Public, що спеціалізується на соціальних дослідженнях, які були опубліковані Gazeta Wyborcza, стверджує, що партія «Право і справедливість» (PIS), яка наразі має більшість у польському парламенті, набрала 35,8% голосів. Очолює партію Ярослав Качинський, брат-близнюк засновника партії та президента Польщі 2005–2010 років Леха Качинського, який загинув у авіакатастрофі у Смоленську.
Також серед лідерів на виборах до польського Сейму соціологи називають опозиційну «Громадську коаліцію» на чолі з Дональдом Туском, яка попередньо має підтримку у 30,2%. Значно відстають «Конфедерація свободи і незалежності» (13,4%), «Об’єднані ліві» (11,8%), «Польща 2050» (8,9%). А «Польська селянська партія» (PSL) поки не проходить п’ятивідсотковий бар’єр до парламенту.
Інфографіка: Марія Петрова / Заборона. Дані: Kantar Public
Як стверджують співрозмовники Заборони, опозиційні партії планують обʼєднаються на прийдешніх виборах до Сейму. У такому випадку вони зможуть обійти на виборах «Право і справедливість», що лідирує, та сформувати більшість у парламенті, пише Gazeta Wyborcza.
Станіслав Желіховський. Фото надане Станіславом Желіховським
«Не виключено, що коаліція буде створена чотирма опозиційними партіями — вони найбільші конкуренти PIS. Найпотужніша [серед них] — правоцентристська і ліберальна партія “Громадська коаліція”. Також до цієї коаліції можуть увійти “Об’єднані ліві”, “Польська селянська партія” та “Польща 2050”, — підсумовує кандидат політичних наук, експерт-міжнародник Станіслав Желіховський. — Цікаво, що усі чотири сили виключають післявиборчу коаліцію з “Правом і справедливістю”».
Міхал Потоцький, оглядач польського видання Dziennik Gazeta Prawna, пояснює, що інші партії не бажають обʼєднуватися з провладною силою через її, на їхню думку, авторитарну політику.
Міхал Потоцький. Фото: Міхал Потоцький / Facebook
«Опозиція каже, що реформи PIS — особливо щодо судової системи — несуть загрозу для демократії. Через ці реформи польська влада має проблеми з Єврокомісією, і ЄС блокує гроші з єврофондів для Польщі, — пояснює Забороні Потоцький. — Реформи судової системи порушили положення євротрактів. Це головний пункт, який робить неможливим створення коаліції між PIS та іншими партіями».
За Потоцьким, партія Качинського та опозиція розходяться щодо співпраці з країнами ЄС.
«Опозиція більш прозахідна, і хотіла б тісніше співпрацювати з Німеччиною та Францією. Є розбіжності й у світогляді: це роль католицької церкви та рішення владної партії щодо абортів, які PIS заборонила через рішення Конституційного Трибуналу. Партія повністю контролює цей орган завдяки судовим реформам, які викликають обурення у ЄС».
А як це вплине на військову підтримку України?
Це, мабуть, один з небагатьох аспектів зовнішньої політики, який об’єднує погляди PIS та опозиції. Попри обрання нового Сейму, допомога Польщі Україні буде забезпечуватися на всіх рівнях, запевняють співрозмовники Заборони.
«В Польщі розуміють, що від того, як завершиться війна [Росії проти України], залежатиме її безпека. Країна межує з Росією та Білоруссю, — наголошує Станіслав Желіховський. — Премʼєр-міністр Матеуш Моравецький заявляв, що Польща надаватиме МіГ-29, а у майбутньому, ймовірно, зможе постачати нові види американського озброєння, наприклад, танки Abrams».
Попри активну підтримку більшості партій, «Конфедерація свободи і незалежності» скептично налаштована щодо допомоги Україні.
«“Конфедерація” — євроскептична партія, яка до повномасштабного вторгнення мала дещо проросійські погляди. Її представники натякають, що польська влада насамперед має думати про польських громадян, а тільки потім допомагати Україні. Партія наголошує, що не потрібно бути в авангарді підтримки України, тому що це несе загрозу для Польщі [з боку Росії]. Якщо у “Конфедерації” буде вплив на майбутній уряд, це може нести загрозу інтересам України».
Хто стане наступним премʼєр-міністром країни, ще неочевидно, однак, за словами Міхала Потоцького, є кілька ймовірних кандидатів від обʼєднаної опозиції та провладної партії PIS.
«Депутати “Права і справедливості” неофіційно повідомляють, що після виборів партія шукатиме нового премʼєр-міністра. [Чинний прем’єр] Моравецький викликав багато негативу. Є кілька кандидатів від PIS: колишня міністерка Беата Шидло і міністр оборони Маріуш Блащак та віцепрем’єр Яцек Сасін. Гадаю, від “Громадянської коаліції” можна назвати двох кандидатів на крісло — Дональд Туск та міський голова Варшави Рафал Тшасковський».
