Читаєте зараз
Скоро вибори. Заборона пояснює, куди викидати агітки та як визначитися зі своїм кандидатом без реклами

Скоро вибори. Заборона пояснює, куди викидати агітки та як визначитися зі своїм кандидатом без реклами

Hanna Belovolchenko

Напередодні місцевих виборів 25 жовтня кандидати традиційно розводяться, хто купить більше білбордів, надрукує більше газет і розставить дитячих майданчиків. Цьогоріч додалися нові методи — дарувати виборцям маски та захисні окуляри. Журналістка Заборони Ганна Беловольченко розповідає, як визначитися зі своїм кандидатом, якщо не за рекламними обіцянками, і чому старі методи підкупу спрацьовуватимуть завжди.


Маски замість продуктового набору

Тренд на підкуп виборців гречкою ввів колишній очільник Києва Леонід Черновецький. Серед усіх виборців він завжди виділяв малозабезпечених і літніх людей, намагаючись здобути їхню прихильність. Він дарував продовольчі набори, співав їм пісні, і навіть казав, що Богоматір на іконах схожа на українських бабусь. Ініціативу у 2015-му підхопив Геннадій Корбан від партії УКРОП, який хотів потрапити в парламент на проміжних виборах у Чернігові. За роздачу продуктових наборів Корбан дістав прізвисько «Маршал Гречка».

Фото: з відкритих джерел

Те, що робив Черновецький і Корбан — непрямий підкуп виборців. Він полягає в тому, що кандидат у депутати чи президенти безоплатно роздає людям продуктові набори, щось ремонтує (як-от поштові скриньки). За це передбачена кримінальна відповідальність — обмеження або позбавлення волі строком від двох до чотирьох років.

Один із найбільш популярних і незмінних способів непрямого підкупу — встановлювати лавки й дитячі та спортивні майданчики з ім’ям того, хто це «подарував». Хоча з появою коронавірусу виник і новий спосіб підкупу — захисні маски. «Слуга народу», наприклад, цьогоріч роздає їх у маршрутках на Донеччині.

Фото: з фейсбук-сторінки Слуга народу у Покровську

Деякі депутати роздають навіть окуляри для зору. Отримати їх можна без рецепту в приймальні народного депутата та голови обласного осередку партії «За майбутнє» на Донеччині Дмитра Лубінця. 

Фото: з фейсбук-сторінки Дмитра Лубінця

Від кандидата в депутати Київради від партії «Перемога Пальчевського» Олександра Пабата цьогоріч роздавали брендовані ракетки та столи для тенісу. А потім записали відео з хлопчиками, які дякують Пабату з ракеткою в руках.

https://www.facebook.com/Gooleksandrapabata/videos/815138342647017

З огляду на те, що в Україні понад 10 млн людей живуть за межею бідності, це працює. Але, на думку координаторки руху «Чесно» Віти Думанської, політик, який завдяки «гречкосійству» здобуває посаду чи мандат, просто не зацікавлений у системному вирішенні проблем. «Саме низький рівень забезпечення лікарень/шкіл/садочків чи окремих сімей і дозволяє вигравати вибори. Навіщо щось змінювати, якщо за чотири-п’ять років можна знову приїхати до лікарні з кількома знімальними групами і вкотре “врятувати медицину від зубожіння”?» — каже вона.

Є ще прямий підкуп. Це ситуація, коли кандидат або людина, яка агітує за нього чи партію, обіцяє виборцю винагороду за те, що він поставить галочку, напише відповідну цифру у бюлетені або винесе його з дільниці. Останнє — це поширений спосіб фальсифікації виборів. Механізм називають «карусель»: людина непомітно виносить чистий бюлетень, там ставлять «потрібну» галочку, передають наступній людині, вона вкидає його в урну, а натомість виносить чистий — і все починається спочатку.

Цю махінацію фіксують майже на кожних виборах. За таке порушення також передбачена кримінальна відповідальність — обмеження або позбавлення волі строком до трьох років. Хоча переважно за це серйозно не карають. За підкуп виборців на виборах 2015 року засудили 19 людей, які отримали хабар чи пропонували його. Із кандидатів у депутати на минулих місцевих виборів покарали лише одного. 

Реклама та екологічна шкода

Надмірна реклама — одна з проблем українських виборів. Депутати масово скуповують білборди. У передвиборчий період вартість одного може становити 10, 20 і більше тисяч гривень за місяць, залежно від міста та району. Витрачені суми на агітацію з білбордів сягають сотень тисяч і мільйонів гривень.


Після передвиборчої кампанії агітаційні листівки, газети, банери й навіть намети переважно йдуть у смітники, хоча все це щонайменше можна централізовано віддавати в пункти прийому вторсировини. Чи взагалі скоротити кількість агітаційної продукції, з огляду на пандемію COVID-19, адже науковці припускають, що вірус може передаватися через папір. 

Торік громадська організація «Допоможи фронту» закликала усіх, хто брав участь у виборах та має рекламні банери, приносити їм агітаційний матеріал, адже він потрібен військовим на передовій. На фронті банери йдуть на облаштування бліндажів, їх використовують як накриття від дощу, від болота та ін. У ГО «Зелена коробка» кажуть, що з банерів можна шити сумки, які потім довго використовуються, оскільки це зручний матеріал. Ця ж організація приймає і макулатуру — агітаційні листівки й газети вони пресують та відправляють на переробку.

Професор політології Колумбійського університету Дональд Ґрін досліджує передвиборчі кампанії понад 20 років. Він впевнений: політична реклама в такому вигляді, як вона є сьогодні — на білбордах, ТБ, листівках — неефективна. За його словами, у тій-таки Америці найбільше користі з реклами «від дверей до дверей», коли волонтери буквально стукають у двері, аби агітувати виборця прийти на дільницю і віддати свій голос за того чи іншого кандидата. Витрати на таку агітацію мінімальні.

Програма краще за білборд

Щоб не обирати кандидата за рекламою, можна вивчити його програму чи сходити на зустріч із виборцями. Всі програми кандидатів є на сайті виборчої комісії. Громадська організація «Центр спільних дій» спростила завдання деяким виборцям і проаналізувала позиції топ-5 найпопулярніших партій та топ-3 кандидатів у мери в найбільших містах України. Активісти розробили інструмент «Вибори 2020. За кого голосувати?», який автоматично порівнює програми кандидатів.

Варто пам’ятати, що обіцянки відновити мир або економіку не мають нічого спільного з місцевими виборами. Місцева влада відповідає за локальні проблеми: дороги в конкретному населеному пункті, сміття, створення скверів. Обіцяти вирішити загальнодержавні проблеми — це маніпуляція.

Фото: DPA

Заборона раніше писала про п’ять інструментів, за допомогою яких можна перевірити, скільки майна у кандидата й тих, хто його підтримує, чи були вони замішані в корупції та який бізнес мають. А ще ми розповідали про ресурси, де можна за 5 хв дізнатися, чи ваш кандидат прогулює засідання, чи змінював він політичні уподобання та як раніше називалася партія, що сьогодні позиціонує себе як новостворена.

Сподобався матеріал?

Підтримай Заборону на Patreon, щоб ми могли випускати ще більше цікавих історій