'
Читаєте зараз
«Лечу і бачу: росіянин в полі сидить на пеньку. Сидить, думає про життя». Як це — керувати дроном на фронті? Заборона поговорила з оператором БПЛА

«Лечу і бачу: росіянин в полі сидить на пеньку. Сидить, думає про життя». Як це — керувати дроном на фронті? Заборона поговорила з оператором БПЛА

Polina Vernyhor

31-річний Валерій «Ікар» Невструєв працював на телебаченні та в антикорупційних проєктах, де, серед іншого, керував дронами для відеодокументації майна корупційних фігурантів а тепер управляє дронами в складі 54-ї бригади 3-го батальйону ЗСУ. У лютому він на кілька днів приїхав до Києва з Донеччини, де несе службу. Журналістка Заборони Поліна Вернигор зустрілася з ним, щоб поговорити про специфіку роботи та життя на війні.


Які фактори впливають на роботу оператора безпілотника?

Найважче — це коли холодно і дубіють руки. Треба на кнопки натискати, а пальці не слухаються. Іноді треба швидко реагувати, а руки не слухаються. Якщо під час морозу є вологість, це біда. Найбільша проблема — обмерзання камери і лопатей. Камера обмерзає — нічого не видно, лопаті обмерзають — починають перевантажуватися двигуни, і в якийсь момент вони можуть просто відключитися. Якщо дуже треба, можемо швидко вилетіти в туман або в мороз під час спроби штурму чи масових пересувань. Це виправданий ризик. Але літати на бойовому чергуванні за таких умов просто так — дуже дорого.

Ще є проблема зв’язку між тими, хто керує дронами, і тими, хто їх збиває. Буває, що збивають свої ж. Іноді летиш і зникає зв’язок. Ти по рації: «Так, хто?» — «А, то ваш?» — «Так». — «Ну, вибачте». Бували випадки, коли я кажу по рації, що летимо ми, а мені кажуть: «Хто з них?» І я розумію, що в цей момент треба улітати, бо будуть гайки. 

У росіян такі самі дрони?

По-перше, у них кордон з Китаєм. По-друге, у них з Китаєм мир, дружба, жвачка. Мені здається, що у них все краще з дронами, ніж у нас, що передові технології у них з’являються раніше. Якось за день я знайшов дві ворожі групи операторів дронів — вони стояли з таким самим обладнанням, як і ми.

Як виглядає збиття дрона для оператора?

Сірий екран і зникнення сигналу. Летиш, летиш — і нема. Тобто якщо він просто зачепиться за щось і впаде, я все одно буду бачити картинку. 

Наприклад, днями в напарника збили дрон з автомата Калашникова. Але він все одно дивився, куди росіяни відходять, щоб знати, куди потім наводити артилерію і міномет. 

Скільки приблизно за місяць втрачається дронів?

Я вважаю, що в мене дуже погана статистика, хоча знаю, що є й набагато гірші ситуації. В середньому втрачаються два дрони на місяць.

Теоретично втрачений дрон можна знайти. Все залежить від багатьох чинників — наприклад, вітру. Щоб керувати дроном, треба підловити супутники, аби дрон літав вище за 50 метрів. Іноді буває, виносиш дрон на злітний майданчик, він злітає, а потім просто пропадає сигнал. Тоді треба шукати його іншим дроном. Одного разу я полетів і наче от-от знайду ворожі позиції, і тут в мене оп — сірий екран. Зник зв’язок з пультом. Але ж я знав, де він є. Я взяв напарника, ми пройшли два кілометри і знайшли дрон. Чого відрубало — незрозуміло. 

Буває, що дрон, який перебував на висоті метрів 200, падає в режим ATTI [режим, за якого дрон використовує для польоту GPS-навігацію] — це трапляється, коли немає супутників і його починає нести. Все, втрата сигналу. От його і понесло, і куди несе — невідомо. 

У мене є один загублений дрон — я знаю, де він лежить, — але командир мене не пускає. Каже, що простіше знайти інший дрон, ніж шукати нового оператора, бо я можу піти і як мінімум отримати поранення.

Часто в мережі публікують відео з дронів, де видно, як стріляють по позиціях росіян. Ці відео потрібні для якоїсь звітності чи просто підіймають бойовий дух?

Тут і приємне, і корисне. Треба показувати людям, що робота виконується. Зараз справжня війна, і коли люди бачать, що ворог знищується, їм приємно. Нещодавно напарник закинув гранату прямо в бліндаж. Він виставив [відео в соцмережі] — це ж круто, красавчик, я ще так не робив.

Але у мене бувають якісь смішні й абсурдні ситуації. Лечу і бачу: іде чоловʼяга. Причому мені іноді здається, що вони не у військовій формі ходять, а ніби як мужички з заводів — в чорних дублянках, в шапочках, з вусами. І от іде він через поле — без броніка, без нічого, — доходить до посадки, іде вздовж посадки десь так метрів 20, потім зупиняється, зітхає, закурює, бачить пеньок, сідає і сидить курить, думає про життя. Мені здалося, що в цей момент він думав щось на кшталт: «Як я тут взагалі опинився, що я тут роблю?»

У мене акумулятор закінчився, я полетів назад. Звичайно, я надіюсь, що він не повернеться з Донбасу, але це було забавно.

Чи бували випадки friendly fire серед операторів дронів? 

Якщо я бачу якусь групу, я завжди попереджаю про неї. Одного разу бачу — в посадці лежать люди, такий пункт спостереження. Кажу: «Чіпляємо систему скиду». І тут на стрім вривається один з командирів батальйону: «Стій, альо, то Нацгвардія». Я побачив людей, які не мали там бути. Як виявилось, вони розширили позиції, але я цього не знав. 

Командири завжди бачать, хто це, що відбувається. Тому, якщо буде помічена якась група біля нашого поста і ми не будемо знати, хто це, все одразу передається на пост, і пост вже знає, що з такої-то сторони до них ідуть люди, і вони вже їх будуть зустрічати. 

Яка максимальна дальність, на яку може полетіти дрон?

Зараз ми можемо відлітати майже на 8 кілометрів під ворожими РЕБ. До цього — 4–5 кілометрів за ідеальних умов. Зараз він і далі може летіти, але навіщо? Далі ми нічим не добиваємо — хіба що якась дуже далекобійна артилерія.

Скільки в середньому живе дрон на лінії фронту? 

Дрон від дрона різниться. У нас є дрони, які можуть жити і по пів року, а є такі, що в перший день улітають. Мій перший дрон зник в перший же день. 

Вже є якісь плани на перемогу?

Я дуже мрію про те, щоб після цієї війни Росія раз і назавжди відмовилась від претензій на нашу територію і наших людей. Щоб вони настільки обламали собі зуби, що в них оце «можем повторіть» перетвориться на «ніколи знову», і тоді ми заживемо спокійно. 

Я мрію, що після перемоги я нарешті поживу для себе. Я втратив цей момент з революцією у 2013 році, потім була антикорупційна діяльність, тепер війна. Я хочу пожити просто для себе, а не розв’язувати чергову проблему, чому умовний Аваков закупив рюкзаки за завищеними цінами, чому в нас президент призначає свого кума генпрокурором. Я не хочу більше про це думати — хочу думати про щось інше.

Сподобався матеріал?

Підтримай Заборону на Patreon, щоб ми могли випускати ще більше цікавих історій