На розмінування підуть десятиліття: як іноземні організації допомагають очищати Україну від бомб та снарядів

На полях битв Першої світової війни європейські фермери досі знаходять вибухонебезпечні предмети (ВНП). Сьогодні під час робіт із розмінування в Україні фахівці стикаються із пристроями часів Другої світової. Враховуючи масштаб та потужність російської агресії у XXI столітті, спадщина цієї війни буде дуже довговічною.

Редакторка Заборони Ірина Олійник поговорила з представниками міжнародних гуманітарних організацій про особливості розмінування під час війни й те, скільки піде років, щоб очистити забруднені мінами території.

Масштаби мінування України

Від 2022 року українські сапери виявили та знищили понад 780 тисяч вибухонебезпечних предметів. За останніми даними Державної служби з надзвичайних ситуацій (ДСНС), від квітня 2024 року в країні потенційно замінованими залишаються 156 тисяч квадратних кілометрів.

На деокупованих територіях залишено тисячі протипіхотних, протитанкових мін та артилерійських снарядів. Вони несуть загрозу життю та здоровʼю людей і тварин, перешкоджають відбудові населених пунктів та не дозволяють фермерам обробляти поля, вирощувати зерно й інші культу

З огляду на досвід збройних конфліктів у світі, мінна небезпека в Україні зберігатиметься десятиліття навіть після закінчення війни. Тож процес розмінування триватиме безупинно, наголошують експерти, з якими спілкувалася Заборона. Тисячі кілометрів забрудненої території роками можуть бути непридатними для використання, через що їх потрібно законсервувати.

Гуманітарне розмінування: FSD Ukraine та DRC

Гуманітарне розмінування місцевості, де не ведуться активні бойові дії, в Україні проводить не лише ДСНС, а й міжнародні неурядові організації.

Однією з них є «Швейцарський фонд з протимінної діяльності» (FSD Ukraine) зі штаб-квартирою у Женеві. 2015 року фонд реалізував перші гуманітарні проєкти на донецькому та луганському напрямках, а від 2022-го розширив діяльність. Завдяки фінансуванню міжнародних партнерів вдалося залучити більше фахівців для обстеження територій, а також збільшити кількість команд з очищення та розмінування. Частина проєктів фінансується Державним департаментом США, а розмінування Харківщини підтримується коштом Всесвітньої продовольчої програми ООН та урядом Швейцарії. Це дозволило очистити площу у 25 гектарів (дані на травень 2024 року).

«Розмінування України наразі є найбільшим проєктом для нашої організації, яка працює в різних куточках світу, — розповідає Забороні керівник з операцій Швейцарського фонду з протимінної діяльності Джон Алан Монтгомері. — Ми робимо все можливе, щоб люди поверталися у свої домівки до безпечного та нормального життя, не боялися підірватися на міні поряд з будинком та могли обробляти поля. Представники FSD проводять просвітницьку роботу на місцях, особливо з дітьми».

Наразі на прикордонних Харківщині та Чернігівщині працюють понад 400 співробітників FSD. Фахівці фонду також допомагають рятувати життя в Донецькій і Сумській областях.

Як пояснює Монтгомері, під час гуманітарного розмінування фонд працює виключно за національними стандартами України, які майже ідентичні з міжнародними. Цього правила дотримуються і в Данській раді у справах біженців (DRC), яка є однією з найбільших європейських гуманітарних організацій, що допомагає вимушеним переселенцям та займається питаннями протимінної діяльності.

​​DRC здійснює гуманітарні місії у 40 країнах та має близько 9 000 співробітників по всьому світу. Організація працює на територіях, де точилися широкомасштабні збройні конфлікти та війни: Афганістан, Ірак, Сирія, Лівія та Малі.

DRC здійснювала гуманітарні проєкти на Донеччині та Луганщині від 2014 року. З початку повномасштабної війни організація розмінувала площу у понад 30 гектарів у Київській, Чернігівській, Миколаївській та Харківській області.

«Залежно від регіону та місцевості ми визначаємо, яким чином будемо проводити розмінування. Рівень та тип забруднення територій дуже різняться, тому потрібні різні методики, — пояснює в інтервʼю Забороні менеджер проєктів DRC з питань гуманітарного розмінування Вейн Ломакс. — Обласні та районні ради можуть дати запит на очищення територій до Національного органу з питань протимінної діяльності та Центру протимінної діяльності, які займаються всіма питаннями гуманітарного розмінування в Україні. Вони, своєю чергою, підтримують звʼязок і координують дії з усіма громадськими та неурядовими організаціями з протимінної діяльності, а також розподіляють між нами зони для розмінування, враховуючи наші можливості та ресурси».

Швейцарський фонд з протимінної діяльності також інтегрований в українську систему, що дозволяє йому координувати роботу з владою та ДСНС. Так, наприклад, всі статистичні дані про розмінування територій надходять до державної бази даних, що дозволяє оцінити, які території вже чисті та безпечні, а які — ні. «Для підготовки територій до механічного розмінування ми надаємо технічну підтримку підрозділам ДСНС. Крім цього, пропонуємо спеціальні навчальні програми, спираючись на наш міжнародний досвід у різних галузях», — розповідає Алан Монтгомері.

Нетехнічне обстеження: що це таке

Розмінуванню передує ретельна підготовка та збір інформації, тобто нетехнічне обстеження. Цей вкрай важливий етап полягає у тому, аби дізнатися:

• де та коли велися бойові дії на території громади;
• які будинки були зруйновані в результаті обстрілів;
• чи не залишилися в будівлях боєприпаси, що не здетонували;
• наскільки небезпечні сільськогосподарські угіддя.

«Наші фахівці [в Україні працює 13 груп FSD] збирають інформацію, спілкуючись з представниками громади, зокрема з органами місцевого самоврядування, фермерами та звичайними мешканцями. Таким чином ми отримуємо інформацію про місцеперебування вибухонебезпечних предметів, — пояснює процес Алан Монтгомері. — Цю територію розподіляють на зони, які потрібно розмінувати, і ми надсилаємо детальний звіт до Національного органу з питань протимінної діяльності (НОППД). За роботу беремося вже після того, як отримуємо згоду на розмінування».

Ручне розмінування: особливості

FSD використовує два способи очищення територій. Перший — це ручне розмінування, яке застосовується до артилерійських снарядів та боєприпасів для танків.

«Зону пошуку демінери обстежують з металошукачами. Відстань між ними має бути не менше 25 метрів, аби у разі детонації предмета не наражати всіх на небезпеку, — розповідає керівник з операцій FSD. — Якщо металошукач зреагував, демінери мають спочатку отримати дозвіл, а потім вже обережно копати до предмета. Якщо це справді міна чи снаряд, ми повідомляємо про неї в ДСНС. Вони оперативно приїжджають та знешкоджують вибуховий пристрій».

Вейн Ломакс з Данської ради у справах біженців підтверджує слова колеги: крім українських стандартів, демінери DRC під час роботи послуговуються і схваленими ООН міжнародними принципами протимінної діяльності IMAS (International Mine Action Standards). Однак без відповідної української ліцензії фахівці не можуть самостійно утилізувати вибухові пристрої. Саме тому для знешкодження міни чи боєприпасу на місце приїжджають військові або ДСНС.

Дуже велика увага приділяється саме безпеці фахівців та місцевого населення.

«Згідно з українськими та міжнародними стандартами, на місці роботи кожної команди з розмінування має чергувати карета швидкої допомоги з міркувань безпеки, — наголошує керівник з операцій FSD. — Завжди є ризик того, що наші демінери можуть отримати поранення або, ще гірше, загинути. Тож такі заходи безпеки потрібні, аби негайно надати першу медичну допомогу та доставити потерпілого до лікарні».

Механічне розмінування

Інший метод — це використання машин механічного розмінування. Обладнання на дистанційному управлінні, яке дуже ефективне та стійке до детонації вибухових пристроїв, використовують для знешкодження протипіхотних та протитанкових мін. 

«Ми використовуємо машини MV-10 та MV-4 — підготовлюємо ґрунт, знешкоджуємо протипіхотні міни та усуваємо розтяжки й мінні пастки. Після цього демінери повторно обстежують територію з металошукачами, адже не можна бути на 100% впевненими, що територія чиста та безпечна навіть після роботи машин, які значно прискорюють процес і зменшують ризик для фахівців. За годину таким чином можна обстежити й очистити 12 квадратних кілометрів», — каже Джон Алан Монтгомері.

DRC наразі проходить процес акредитації для використання ​​машин механічного розмінування на півночі, сході та півдні України. Підготовка операторів триває, наголошують в організації, а перша машина серії GCS-200 вже придбана завдяки допомозі Федерального міністерства закордонних справ Німеччини.

«Незрозумілі справжні масштаби мінування, адже до багатьох населених пунктів та угідь наразі немає доступу через активні бойові дії. А війна в Україні продовжується. Тому щодня кількість забруднених територій може збільшуватись, — акцентує Вейн Ломакс з Данської ради у справах біженців. — Коли ситуація стабілізується достатньою мірою, можна буде розпочати перевірку та очищення у важкодоступних районах. Як відомо, хоча минуло понад 100 років, на полях битв Першої світової війни в Європі фермери досі знаходять вибухонебезпечні предмети того періоду. Мої команди під час розмінування знаходили на полях України вибухові пристрої часів Другої світової, тож спадщина війни дуже довговічна».