Заборона запускає відділ розслідувань. Для початку його роботи нам потрібно зібрати 100 тисяч гривень. А щоби наочно показати, чому праця розслідувачів важлива, упродовж місяця ми будемо щотижня розповідати про найкращі й найвпливовіші світові розслідування. Наша перша історія — про матеріал «Зґвалтовані в полях Європи» німецької журналістки Паскаль Мюррей, яка виявила, що в Іспанії ґвалтують мігранток на плантаціях.
Полуниці з присмаком насильства
На ферми Іспанії та Італії щороку приїжджають працювати тисячі мігранток. Жінки за 30 євро в день зранку до ночі збирають полуниці, малину й томати. Керівництво знущається з них, забороняє митися, а іноді навіть ґвалтує.
«Абдельрахман змусив мене піти з ним. Сказав, якщо не підкорюся — вб’є. Я мала стати перед ним на коліна. Він примусив мене зайнятися анальним сексом з ним». Це спогади Каліми — трудової мігрантки із Марокко, яка поїхала збирати полуницю на іспанських плантаціях. Абдельрахман — її бос. Він ґвалтував жінку впродовж двох місяців 2017 року.
Німецька журналістка Паскаль Мюллер працює з темами сексуального насильства та зловживання владою. Усе почалося з матеріалу, у якому вона висвітлювала сексуальне насилля в притулках для біженців у Німеччині. З того часу Мюллер заглибилася в цю тему та налагодила контакти з правозахисними організаціями, які скеровували її увагу в потрібному напрямі.
У 2018 році Мюллер зацікавилася темою мігранток в Іспанії. Вона поговорила з понад сотнею жінок, які збирали врожай полуниці, малини й томатів. Усі працівниці підтвердили, що їх принижувало керівництво. 50 заявили про погрози й побиття. Ще 28 сказали, що боси ґвалтували або ж домагалися їх.
Мюллер з’ясувала, що в Іспанії й Італії кількість абортів у період збору врожаю різко зростає. У містечках Могер і Палос на півдні Іспанії, де працювали марокканки, румунки й болгарки, у 2016 році було проведено 185 абортів. 90% з них зробили трудові мігрантки.
Сертифікована продукція
Продукти, які збирають ці жінки, здебільшого потрапляють на полиці німецьких супермаркетів. Однак перед цим товар отримує сертифікацію Global GAP. Такий сертифікат підтверджує, що продукт безпечний для споживача і що його вирощували чи виробляли, з-поміж іншого, з турботою про професійне здоров’я та безпеку працівників. Сертифікат можна отримати лише після візитів представників Global GAP. Однак у компанії заявили, що не знають про ситуацію з насильством на фермах.
Журналістка ставила питання й німецькій мережі супермаркетів Lidl, яка заявляє, що бере на себе «соціальну й екологічну відповідальність вздовж усього ланцюжка створення вартості» продукції. Втім, керівництво сказало, що проведе розслідування тоді, коли матиме «конкретні факти порушень» прав людини. У своїй відповіді Lidl не припускає, що може нести відповідальність за інциденти, які вже трапилися, — як і за ті, що можуть трапитися в майбутньому.
Представництва «Червоного хреста», локальні організації, які займаються протидією насиллю й порушенню прав робітників, а також профспілки не стали співпрацювати з журналісткою. Їхні представники або спочатку погоджувалися обговорити проблему, а потім скасовували зустрічі, або ж просто заявляли, що проблем із домаганнями, насиллям чи образами на фермах немає.
Посмак
Палос де-ла-Фронтера — містечко, про яке розповідає Мюллер — зробила багатим саме полуниця. У регіоні, де воно розташоване, щороку збирають 300 тонн так званого «червоного золота». Місцеві не говорять із журналістами про те, чим живе їхній регіон. Жінки-мігрантки не розповідають правоохоронцям про те, що відбувається на фермах.
Каліма — одна з небагатьох, хто наважився подати до суду на свого ґвалтівника. Коли Абдельрахман про це дізнався, він телефонував їй і погрожував вбити.
Після публікації матеріалу Мюррей сотні жінок наважилися звернутися до суду й заявити про порушення своїх прав. Розслідування в їхніх справах тривають і досі. А частина супермаркетів у Німеччині більше не співпрацюють із кооперативом, якому належать ці ферми.
За розслідування «Зґвалтовані в полях Європи» Паскаль Мюррей отримала премію German Reporter Prize і премію Наннена, яку вручають за найкращі журналістські роботи.
Команда Заборони хоче, щоби таких розслідувань, як від Паскаль Мюррей, було більше. Тому зараз ми збираємо гроші на власний відділ розслідувань. Щоби запустити його у 2021 році, нам потрібно зібрати 100 000 гривень на перший квартал. Деталі тут. Підтримайте нас!
