Від справ про розлучення до довічних вироків. Розповідаємо, як працюють суди присяжних в Україні та світі | Заборона
Читаєте зараз
Від справ про розлучення до довічних вироків. Розповідаємо, як працюють суди присяжних в Україні та світі

Від справ про розлучення до довічних вироків. Розповідаємо, як працюють суди присяжних в Україні та світі

Суди присяжних поширені в європейських державах, США та деяких країнах Азії. Формат їхньої роботи, список справ, які належать до їхньої компетенції, та механізм відбору присяжних всюди різні. В Україні інструменти для роботи цієї ланки судової системи з’явилися лише в 2012 році, однак 64 % людей досі вважають, що суду присяжних в Україні не існує. Суд присяжних розглядає, зокрема, і справу Шеремета – це нормальна практика у таких складних справах, бо обвинуваченим загрожує довічне ув’язнення. Наступне засідання відбудеться 21 жовтня. Заборона розповідає, як присяжні працюють у світі та Україні, і чому в нас їх не можна назвати незалежними.


Як працює суд присяжних у світі

Є дві моделі суду присяжних: європейська (або змішана) та англо-американська (або класична). Принцип останньої полягає в тому, що присяжні приймають рішення самостійно — без судді. Натомість змішана модель передбачає, що присяжні спочатку досліджують матеріали справи, а потім разом із суддею ухвалюють рішення.

В Австрії присяжних залучають до розгляду найтяжчих злочинів, як-от підбурювання до воєнних дій, державної зради, вчинення масових заворушень. За таке можуть ув’язнити більш ніж на 10 років. У Данії разом із суддями справи слухають і визначають рівень покарання 12 присяжних. У США присяжні розглядають і кримінальні справи, і цивільні (наприклад, розлучення чи розподіл майна), де сума позову більша за $20, якщо на цьому наполягає обвинувачення або відповідач. У більшості штатів, аби підсудного визнали винним, присяжні (а їх може бути від шести до дванадцяти) мають дійти одностайного рішення.

2 14 - <b>Від справ про розлучення до довічних вироків.</b> Розповідаємо, як працюють суди присяжних в Україні та світі - Заборона
Фото: Saul Bucio

А от у Японії суд присяжних скасували ще минулого століття. Там він пропрацював з 1923 по 1946 рік. Все через те, що 99 % людей, які могли залучити до розгляду своєї справи присяжних, відмовлялися від цього права, оскільки вирок, винесений 17 присяжними, не можна було оскаржити в суді вищої інстанції.

На пострадянському просторі суди присяжних працюють у Росії, Казахстані, Киргизстані, Грузії та Україні. У Казахстані присяжними можуть бути дієздатні люди від 25 років, що не мають судимостей і не перебувають на обліку в психдиспансері. А не можуть — правоохоронці, військовослужбовці, судді та прокурори. Присяжних тут залучають до розгляду справ з особливо тяжких злочинів. Однак чи робити це — вирішує сам підсудний. Рішення ухвалюють більшістю голосів, але, щоб виправдати людину, потрібно більш ніж половина голосів, а покарання на понад 15 років можливе, якщо за це проголосували вісім і більше людей (з 12). У Грузії, крім поліцейських, чиновників і військових, присяжними не можуть бути також психологи, психіатри та священники, бо вони нібито можуть вплинути на рішення своїх колег-присяжних.

3 15 - <b>Від справ про розлучення до довічних вироків.</b> Розповідаємо, як працюють суди присяжних в Україні та світі - Заборона
Фото: law.com

У Росії суд присяжних повернули у 1993-му. До цього він не працював протягом 75 років. Зараз до справи можна залучити 12 присяжних, якщо вона стосується особливо тяжкого злочину. Вони відповідають лише за те, визнавати чи ні підозрюваного винним, а безпосередньо покарання призначає професійний суддя. Щоправда, до російського суду присяжних у фахівців є купа зауважень. Так, радник Федеральної палати адвокатів Росії Сергій Насонов каже, що головуючі судді відхиляють більшість клопотань, про які просить захист, зокрема й про допит за участі присяжних. Також трапляється, що спершу присяжні вислуховують позицію обвинувачення, а вже потім дізнаються, чи докази взагалі долучені до цієї справи. Відтак їхні кінцеві рішення можуть бути упередженими.

У Білорусі немає суду присяжних, але є так звані народні засідателі. Ними можуть стати громадяни Білорусі, яким виповнилося 25 років. Список народних засідателів складають у місцевих виконавчих комітетах, а потім передають суду. Підбирають засідателів у списках громадян, які можуть брати участь у виборах. Їх залучають до розгляду справ, що стосуються неповнолітніх, а також до тих, де покарання буде більшим за 10 років. Рішення приймають спільно з суддею.

4 12 - <b>Від справ про розлучення до довічних вироків.</b> Розповідаємо, як працюють суди присяжних в Україні та світі - Заборона
Фото: Є. Разумний

Закон про суд присяжних у Киргизстані ухвалили в 2009 році, але фактично присяжні так і не з’явилися там через брак фінансування — потрібні кошти, щоб перепрофілювати всю судову систему. Тому запровадження суду присяжних відтермінували до початку 2022-го. А в Азербайджані суд присяжних скасували в 2015 році. Тоді влада заявила, що «цей інститут так і не був задіяний в нашій країні», бо він більше підходить для країн Заходу.

Як працює суд присяжних в Україні

Згідно з Конституцією України, народ «безпосередньо бере участь у здійсненні правосуддя через присяжних». Проте належних інструментів для цієї участі не було аж до 2012 року.

Утім, український суд присяжних не схожий на, скажімо, британський, де 12 людей самостійно оцінюють докази у справі, а суддя виконує функції модератора й веде судовий процес. Своє рішення присяжні Сполученого Королівства ухвалюють під час наради в окремій кімнаті, без участі професійного судді. На відміну від Великої Британії чи США, списки присяжних в Україні формують не з випадкових громадян, а лише з тих, хто попередньо подався на цю роль. Перелік затверджують на два роки, потім каденція присяжних закінчується, і процедуру повторюють.

Хто може і не може бути присяжним

Перелік загальних вимог досить короткий: бути громадянином України, досягти 30 років і постійно проживати на території, де працює суд. Є ще перелік громадян, яким заборонено здійснювати правосуддя:

– тим, хто не володіє українською мовою;

– літнім людям віком від 65 років;

– із незнятою чи непогашеною судимістю;

– із хронічними психічними чи іншими захворюваннями, що перешкоджають роботі присяжних;

– нардепам, членам Кабміну, суддям, працівникам правоохоронних і судових органів, іншим чиновникам, військовим, адвокатам, нотаріусам;

– особам, які за останній рік дістали адміністративне покарання за корупцію;

– визнаним обмежено дієздатними або недієздатними.

Коли хтось в Україні просить залучити до розгляду його справи присяжних, автоматизована система обирає сімох людей зі всього списку присяжних. Їх викликають на засідання – вирішують, чи немає перешкод для роботи цих кандидатів, та обирають п’ятьох. Кандидатів допитують головуючий суддя та інші учасники процесу: прокурор, потерпілий, обвинувачений. Якщо хтось має сумніви в об’єктивності того чи іншого претендента, він може просити не долучати його до справи, але остаточне рішення — за суддями. Присяжний, як і суддя, не може брати участь у справі, якщо він причетний до неї в іншому статусі, наприклад, як потерпілий, заявник, свідок, експерт, перекладач, захисник тощо.

Присягу складає Юрій Михайленко. Відео: Заборона

Заборона також поширюється на родичів слідчих, прокурорів, обвинувачених. Не може бути родичів і в складі суду, тобто серед присяжних та їхніх професійних колег. Наприклад, під час засідання по справі Шеремета 4 вересня присяжний Юрій Михайленко потрапив до одного списку на відбір разом із своєю дружиною Ганною Чупіною, що є конфліктом інтересів. Жінка одразу ж заявила про самовідвід.

Присяжний не має розглядати справу, якщо він або його родичі зацікавлені в результаті, а також якщо є «інші обставини, які викликають сумнів у його неупередженості». Якщо якийсь із перелічених вище принципів порушений, присяжний має взяти самовідвід, тобто попросити виключити себе з переліку кандидатів. Врешті ухвалювати рішення будуть лише троє присяжних. Ще двоє залишаться «на лаві запасних» — на випадок, якщо хтось із основного складу не зможе взяти участь у засіданнях.

Які справи може розглядати суд присяжних в Україні

Український закон дозволяє присяжним слухати лише певні категорії цивільних та кримінальних справ. У першому випадку — це кейси недієздатності особи, її статусу безвісно відсутньої чи померлої, усиновлення, надання психіатричної допомоги чи примусової госпіталізації до протитуберкульозного закладу.

Щодо кримінальних справ, то судді з народу розглядають ті з них, де покарання може сягнути довічного ув’язнення. Однак про це мають попросити самі обвинувачені, як це сталося у справі Павла Шеремета. Всі троє обвинувачених — музикант Андрій «Riffmaster» Антоненко, військова медичка Яна Дугарь, дитячий хірург і волонтерка Юлія Кузьменко — забажали, щоб їхню долю вирішували не лише професійні служителі Феміди. Присяжних у справі Шеремета обирали загалом із 24 людей.

6 9 - <b>Від справ про розлучення до довічних вироків.</b> Розповідаємо, як працюють суди присяжних в Україні та світі - Заборона
Зліва направо: присяжний Григорій Фірсов, суддя Марина Антонюк, суддя Оксана Голуб, присяжна Наталя Глоба, присяжний Юрій Михайленко. Фото: Заборона

Проте істотна відмінність української моделі від англо-американської у тому, що наші присяжні не можуть приймати рішення самостійно — лише спільно з професійними суддями. Це стосується усіх без винятку питань, пов’язаних із судовим процесом: від задоволення клопотань до винесення вироку. А отже, вони не є повністю незалежними, і рішення часто залишається за суддями.

Нагору