«Відбудувати краще»: як прифронтовий Миколаїв планує майбутнє під час війни
З початком повномасштабного вторгнення Миколаїв опинився біля південної лінії фронту. Майже половина з півмільйонного населення виїхала, місто зазнало значних руйнувань унаслідок постійних обстрілів та залишилося без питної води через окупацію Херсонської області. Втім, місцева влада вже почала розробляти оновлену стратегію розвитку Миколаєва, що згодом стане основою генерального плану міста. Це відбувається в межах проєкту UN4UkrainianCities, який підтримує Європейська економічна комісія ООН. На прохання Заборони міська планувальниця та дослідниця Євгенія Дулько поговорила з учасниками проєкту й розповідає, коли почнеться відбудова Миколаєва та які помилки радянського минулого вони збираються виправити.
Що являє собою UN4UkrainianCities
Проєкт 2022 року ініціювало Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України за підтримки Європейської економічної комісії ООН (UNECE). І першими до UN4UkrainianCities залучили Миколаїв і Харків.
Відбудувати останній у квітні 2022 року зголосився британський архітектор Норман Фостер. Натомість за Миколаїв починаючи з осені 2022 року взялася італійська компанія One Works, що працює по всьому світу та спеціалізується на архітектурі, інфраструктурі й міській інженерії.
У розмові з Забороною проєктна менеджерка One Works Ана Паєз і заступник головного архітектора Миколаєва Євген Поляков розповідають, що за перші девʼять місяців роботи італо-українська команда заклала основу для плану відновлення міста. Для цього вони, зокрема, провели дослідження Миколаєва, а також опитали містян про їхні потреби.
До кінця 2023 року проєкт передбачає закінчити розробку всіх планів, щоби вже 2024-го реалізувати їх на практиці та почати відбудову Миколаєва.
«Ми — не колишнє місто корабелів»: чим радянське минуле заважає відбудові Миколаєва
Один з головних викликів для європейських експертів — невідповідність законодавства й термінології. Так, наприклад, майстер-план (master plan) у західному розумінні та генеральний план (general plan) в Україні мають багато схожих рис, але не дорівнюють один одному.
Україна все ще використовує застарілу радянську практику розробки й оновлення генеральних планів населених пунктів, що дуже часто не визначають реальну просторову та соціоекономічну ситуацію в місті. Незважаючи на суттєві зрушення у сфері просторового планування в Україні за останні декілька років і постійну підтримку міжнародних донорів у реформі децентралізації, наразі українське законодавство все ще відстає від європейського. Особливо в розумінні необхідності залучення громади до просторового розвитку території.
За словами Євгена Полякова, якби його команда діяла лише згідно з чинним законом, можна було б не проводити масових опитувань та десятків публічних зустрічей. Натомість у межах проєкту UN4Mykolaiv опитали понад 10 тисяч містян, аби розуміти пріоритети розвитку.
Сьогодні Миколаївська міська рада одночасно працює над кількома планувальними та стратегічними документами: стратегією розвитку 2027 року, новим генеральним планом і програмою комплексного відновлення (порядок розроблення та погодження останньої уряд України затвердив 2022 року).
Поляков налаштований дуже оптимістично. На його думку, генплан — це єдиний цивілізований інструмент для реалізації міського розвитку. Він вбачає головною метою стратегічного планування «перетворення Миколаєва на справжнє місто».
«Те, що було створено під час УРСР, — це не місто, а радше місце прикладання праці, використання рабської сили для військових цілей та агресії проти інших держав, — пояснює Поляков. — Проблема Миколаєва та й усього Радянського Союзу в тому, що міста будували люди, які у своєму житті не бачили нічого красивого. Ми — не колишнє місто корабелів, а колишня машина для будівництва зброї».
Основу успішної реалізації амбіційних задумів Поляков убачає в адаптації європейських практик до міського планування в Україні: забезпечити добре врядування й залучати громадськість.
«Нічого не можна реалізувати без управління, — підкреслює він. — Також потрібна постійна комунікація, консультація та навчання населення, щоби з’явилося відчуття причетності, розуміння й зростання потенціалу».
Запобігти корупції та прогнозувати майбутні ризики: чого іноземна команда вчить миколаївців
Європейські колеги Полякова дізналися про Миколаїв, лише коли розпочали свою роботу в проєкті. Попри це колумбійка Ана Паєз говорить, що сьогодні знає Миколаїв як своє рідне місто.
Вона зауважує, що One Works — лише консультанти, які займатимуться розвитком міста, поки триває проєкт, тому сьогодні іноземна команда разом з експертизою забезпечує українських партнерів необхідними знаннями та досвідом.
«Міський голова Олександр Сєнкевич колись сказав, що місту не потрібна благодійність, місту потрібні інвестиції, — говорить Паєз. — Ми з командою не забезпечуємо Миколаїв рибою, ми показуємо, як її можна ефективно ловити».
Офіційний слоган проєкту UN4Mykolaiv англійською звучить як Building Back Better, що можна перекласти як «Відбудувати краще». Але чи все, що знищили росіяни, треба відбудовувати? Паєз вважає, що саме майстер-план для Миколаєва може визначати майбутнє міста в контексті нової реальності. І, на її думку, власне людиноцентричний підхід до планування може стати основою сталого майбутнього для повоєнної України.
Ще одна важлива місія нового майстер-плану — якомога ефективніше розподілити кошти на відновлення міста.
«Якщо гроші на відбудову не будуть швидко й правильно спрямовані, це створить ризики корупції та їх нецільового використання, — наголошує Паєз. — Але якщо в Миколаєва вже є майстер-план, а також заздалегідь проговорені пріоритети й цілі, місто зможе ефективно використати всі майбутні можливості».
Один з важливих інструментів, які команда використовує для створення конкретних планів у ситуації неабиякої невизначеності, спричиненої війною, — це сценарне планування.
Ось що про це говорить Ана Паєз: «У нас немає магічної кулі, яка передбачає майбутнє, ми не знаємо точно, що станеться завтра. Та водночас на основі наявних даних ми намагаємося розробити різні сценарії розвитку міста за різних демографічних і соціально-економічних умов. Така матриця сценаріїв — це гнучкий планувальний інструмент для громади, що допоможе самостійно ухвалювати рішення відповідно до динамічної реальності».