Завдання із 12 зірочками: як примирити Україну з Угорщиною Орбана, яка має амбіції, але обмежені можливості
Щойно Угорщина розпочала головування у Раді Європейського Союзу, як угорський премʼєр Віктор Орбан здійснив перший за 12 років візит в Україну (а через кілька днів — у Москву). Київ та Будапешт домовилися працювати над двосторонньою угодою, яка зняла б проблеми, що накопичилися між державами.
Однак напруженість у відносинах між Україною та Угорщиною триває вже так давно, що за один візит все вирішити неможливо. Що саме заважає сусідам помиритися, разом з експертами зʼясовувала редакторка Заборони Світлана Гудкова.
Make Europe Great Again
Головування у Раді ЄС змінюється за ротаційним принципом кожні шість місяців. З 1 липня 2024 року цю естафету у Бельгії перейняла Угорщина, яка головуватиме під гаслом «Make Europe Great Again» («Зробимо Європу знов великою») до кінця 2024 року.
Що це означає на практиці? Фактично посада не надає реальної влади. Країна-голова керує засіданнями Ради, встановлює порядок денний та веде роботу з просування пріоритетів ЄС. Вона також може ініціювати нові законопроєкти або прискорювати роботу над тими, які вже розробляються, та проводити переговори з Європейським парламентом щодо їх прийняття. Ще країна-голова представляє ЄС на міжнародній арені.
Водночас Будапешт не може одноосібно ухвалювати рішення або ж якось впливати на рішення інших членів ЄС. Переважна більшість законодавчих ініціатив надходить від Єврокомісії та ухвалюється усіма країнами-членами та Європарламентом.
Проте країни, які головували в Раді ЄС, використовували цей період для просування своїх національних інтересів та ініціатив, а також для впливу на загальноєвропейську політику. Нещодавно міністр Угорщини у справах ЄС Янош Бока представив пріоритети своєї країни на наступні пів року головування у Раді ЄС. Серед них:
- підвищення конкурентоспроможності ЄС;
- посилення європейської політики у сфері оборони;
- підтримка політики розширення ЄС на основі досягнень країн-кандидатів;
- розвʼязання проблеми нелегальної міграції;
- визначення майбутнього політики ЄС з регіонального розвитку;
- уточнення сільськогосподарської політики ЄС з орієнтацією на інтереси європейських фермерів;
- розвʼязання демографічних проблем.
Як бачимо, допомоги Україні, яка потерпає від російської агресії, в пріоритетах угорців немає. Так само як і окремо підтримки країни на шляху до євроінтеграції. Що загалом і не дивно, зважаючи на кризу у двосторонніх відносинах. Та водночас дещо неочікувано до Києва приїжджає Віктор Орбан.
Президент України Володимир Зеленський (ліворуч) і прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан на фото перед спільною прес-конференцією в Києві. Фото: Kirill Chubotin / Ukrinform/Future Publishing via Getty Images
Зустріч Орбана та Зеленського
В Україну угорський премʼєр прибув 2 липня. Серед різного роду економічних, інфраструктурних та гуманітарних питань дружній до Путіна Віктор Орбан не забув і про російські інтереси, запропонувавши Зеленському подумати про припинення вогню та початок мирних переговорів. Пропозиція була відхилена.
Крім того, сторони домовилися працювати над двосторонньою угодою, яка зможе покласти край суперечкам між державами та налагодити добросусідські відносини. Також Орбан наголосив, що Угорщина має намір допомагати Україні у період свого головування у Раді ЄС.
Загалом це позитивний крок для обох країн, однак кандидат політичних наук, експерт-міжнародник Станіслав Желіховський радить не сприймати цей візит занадто оптимістично.
«Певний оптимізм є, але я не вбачаю кардинальних змін у наших відносинах. Багато чого, зокрема і цей візит, Орбан робить через тиск західних партнерів. А його пропозиції про мирне врегулювання скоріше йдуть від впливу Росії та Китаю, — говорить експерт. — Бажання налагодити відносини — це більше для внутрішнього споживача в Угорщині, щоб показати, що він дійсно зробив багато для покращення життя угорців на Закарпатті, щоб показати себе сильним лідером. Та я не дуже сподіваюся, що Орбан змінив свою позицію щодо України. Протягом багатьох років він показував себе як не дуже конструктивного партнера. І навряд чи можна говорити, що щось радикально зміниться на краще».
І дійсно, за декілька днів після візиту до Києва Орбан в повній секретності вирушив до свого кремлівського друга. Офіційно значних успіхів угорський премʼєр там не мав, хоча, можливо, такого завдання й не було. Російський диктатор відмовився від припинення вогню, а також заявив, що не збирається повертати захоплені території. В результаті Орбан визнав, що наразі позиції сторін війни далекі одна від одної та продовжив свою «мирну місію», відправившись у Китай.
І все ж крок на примирення від Орбана дає надію на те, що, якщо Україна з Угорщиною напрацюють положення до двосторонньої угоди, це дозволить закріпити та покращити стосунки у майбутньому.
«Це може бути корисним в контексті поліпшення двосторонніх відносин. Можливо, будемо менше бачити ветування ініціатив ЄС щодо України в контексті військової та фінансової допомоги, щоб ми мали менше гострих кутів щодо нашої євроінтеграції», — зазначає Желіховський.
Та чому ж нашим країнам так важко порозумітися, розберемо далі.
Прихильники Петера Мадьяра, який став лідером опозиції, а також лідером партії «Тиса», тримають плакат із написом «Орбан на орбіті» та зображенням прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана (зліва), президента Росії Володимира Путіна (справа) та Китаю Президент Сі Цзіньпін (зліва) під час антиурядового мітингу 8 червня 2024 року на площі Героїв у Будапешті, Угорщина, за день до виборів до Європейського парламенту. Фото: FERENC ISZA/AFP via Getty Images
Права угорської нацменшини та подвійне громадянство
Певно, це найбільш болюче питання, яке впливає на напруженість в українсько-угорських стосунках. Або ж це лише привід для їх погіршення.
Все почалося ще у 2017 році, коли Верховна Рада ухвалила зміни до закону «Про освіту». Нововведення обмежує викладання мовами національних меншин після початкової школи, передбачаючи перехід на викладання українською мовою. Це викликало незадоволення з боку Угорщини, оскільки значна угорська меншина проживає в Закарпатті, і вони побоюються, що новий закон обмежує їхні права на освіту рідною мовою.
Та сьома стаття закону, яка так непокоїла угорців, так і не набрала чинності, зауважує директор Інституту центральноєвропейської стратегії Дмитро Тужанський. Спочатку був довгий перехідний період, а у грудні 2023 року Верховна Рада ухвалила зміни до закону та дозволила нацменшинам навчатися рідною мовою, якщо це одна з мов ЄС.
«Тобто всю цю історію було відкочено назад, але суперечка так і залишилась. І Будапешт зараз викочує ще 11 пунктів, повʼязаних з розвʼязанням проблем з правами нацменшин. Але питання: наскільки всі ці старі та нові вимоги дійсно відповідають потребам угорської нацменшини? І тут ми розуміємо, що Віктор Орбан свідомо використовує чутливе питання прав нацменшин для своєї політичної гри, для торгів з Москвою, Вашингтоном, Брюсселем та іншими провідними країнами ЄС», — каже експерт.
Але Орбан веде досить небезпечну гру. У 2014 році Путін, прикриваючись саме захистом прав російськомовних, розпочав найбільшу війну в Європі з часів Другої світової.
«У нас є соціологічні дані, які свідчать, що станом на лютий 2023 року понад 40% українців вірили, що Угорщина може піти війною на Україну. Тобто уявіть парадокс: ми хочемо вступити в ЄС і НАТО, де є Угорщина, і водночас боїмося, що ця країна на нас нападе та анексує територію. Але так працює громадська думка, бо ще з 2014 року Росія впливала на українсько-угорські відносини, — пояснює Тужанський. — І напередодні широкомасштабного вторгнення РФ провела спецоперацію в угорському та українському інформаційному просторі, моделюючи можливе військове зіткнення між нашими країнами. Звісно, це абсурд, але це досить серйозна річ, яка впливає на ухвалення рішень в українсько-угорських відносинах».
Крім освітнього закону, також є проблема подвійного громадянства. Угорщина активно видає свої паспорти етнічним угорцям, які проживають на Закарпатті. Це суперечить українському законодавству, яке не визнає подвійне громадянство. Київ розглядає такий крок як втручання у свої внутрішні справи.
А Будапешт чомусь не бачить нічого протиправного у своїх діях. Водночас питання визнання подвійного громадянства вже давно намагаються розв’язати в Україні.
Війна в Україні
Повномасштабне вторгнення Росії в Україну у 2022 році ще більше погіршило відносини між двома країнами. Угорщина, хоча й засудила вторгнення, відмовилася надавати Україні летальну зброю та блокувала деякі пакети санкцій ЄС проти Росії. Це призвело до звинувачень з боку України в тому, що Угорщина фактично підтримує Росію.
«Орбан заявляє, що не хоче, щоб його громадяни, зокрема угорці, які проживають на території України, були втягнуті у війну. Тому він не підтримує військову допомогу нашій державі та не дозволяє транзит техніки та зброї через територію Угорщини. В унісон з Кремлем Орбан каже про укладання перемирʼя», — говорить Желіховський.
Тужанський додає, що війна почала впливати на українсько-угорські стосунки навіть більше за права нацменшин.
«Порядок денний дуже змінився після початку вторгнення, тому що Угорщина намагалася блокувати та відтерміновувала окремі пакети антиросійських санкцій. Тобто зʼявився оцей критерій надання чи ненадання підтримки Україні у війні з РФ. Це значно більше, ніж просто права нацменшин. Станом на зараз Угорщина блокує до 9 млрд євро, на які закуповується зброя та боєприпаси для України. Фактор російської агресії зараз більше визначає динаміку двосторонніх відносин, ніж права нацменшин. Тобто війна цю кризу поглибила і перевела в іншу площину», — вважає експерт.
Президент Росії Володимир Путін (праворуч) і прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан (ліворуч) заходять у зал під час спільної прес-конференції в Сенатському палаці Московського Кремля 5 липня 2024 року в Москві, Росія. Фото: Contributor/Getty Images
Російський газ
Велика війна не зупинила транзит російського газу до Європи через українську ГТС. Але контракт на постачання закінчиться після 2024 року, і Україна не підписуватиме нову угоду з Москвою.
Поки Європа робить кроки для подолання залежності від російських енергоносіїв, Угорщина і не думала від них відмовлятися. 2021 року уряд Орбана уклав з «Газпромом» контракт, який розширили вже під час повномасштабної війни, на постачання газу на 15 років. Причому більшу частину пального Угорщина отримує не через Україну, а газопроводом «Турецький потік». Така політика Будапешта суперечить позиції Єврокомісії.
Покласти край суперечкам
Загалом, якщо прибрати фактор війни, у подоланні кризи в українсько-угорських відносинах немає нічого надскладного, вважає Тужанський. За його словами, раніше Будапешт мав напружені відносини з іншими сусідами — Румунією, Словаччиною та Сербією. Та з усіма врешті було знайдено порозуміння.
«Для цього потрібні час, зусилля, великі гроші та розумна політика. Росіяни будуть працювати на те, щоб ми ніколи не помирилися, створюючи картинку ймовірного конфлікту між нашими країнами. Тут мають бути комплексні рішення, і не вийде так, що Орбан приїде в Київ, потисне руку Зеленському, і все стане добре, — ні. Це глибока криза, яка триває десятиліття. Потрібні ще десятиліття, щоб подолати її наслідки», — говорить експерт.
Та шанси є, додає Тужанський, адже Угорщина вже долала суперечки з Румунією та Словаччиною. До речі, примирення з ними відбувалося у ході вступу до ЄС.
«Але ключовий фактор — це російська агресія, яка змінює всю реальність та ускладнює Києву та Будапешту завдання помиритися», — зазначив він.
Водночас Станіслав Желіховський вважає, що радикальні зрушення в українсько-угорських відносинах можуть відбутися лише «після зміни влади в Угорщині на більш помірковану, ліберальну та проєвропейську».
