Як стабілізувати рівень енергії під час війни, стресу, безресурсності
Ментальне здоров’я стало одним з викликів для українців особливо у роки повномасштабного вторгнення. Методи, якими ми послуговувались раніше, потребують перегляду та адаптації до нової реальності. Алла Заяць, психологиня та травмаедукаторка, написала книгу Енергетичний менеджмент: практичний посібник з керування власною енергією, що стала бестселером видавництва Yakaboo Publishing. У ній вона дає безліч практичних порад про те, як керувати власною енергією у часи випробувань. Авторка поділилася із Забороною важливими інсайтами.
Чотири параметри енергії
В книзі «Енергетичний менеджмент: практичний посібник з керування власною енергією» психологиня розповідає про чотири параметри енергії, задоволення чи незадоволення яких впливають на її загальний рівень:
- Фізичний рівень — фізичне самопочуття, здоров’я, сон, харчування, секс, краса, відпочинок тощо;
- Емоційний рівень — емоційне благополуччя, емоційне прийняття, почуття радості, задоволеності, відчуття сенсу тощо;
- Потреби — наші глибокі індивідуальні бажання, які необхідно задовольнити;
- Мотиви — шлях, який ми обираємо для задоволення наших потреб.
«Ці параметри повʼязані між собою в єдину систему, а це означає, аби в людини був стабільний та високий рівень енергії, усі чотири параметри мають бути задоволеними. Якщо навіть один параметр буде незадоволений, це своєю чергою, може призводити до“енергетичних гойдалок, тобто постійних коливань енергії. Якщо ж більш ніж два параметри є незадоволеними, людина може почувати себе енергетично спустошеною», — пояснює Алла Заяць.
Що потрібно враховувати, якщо ми живемо в умовах надмірного стресу, який не закінчується?
Фізичний рівень протягом дії надмірного стресу стає чи не найголовнішим параметром енергії, на який слід звернути увагу. Гарне фізичне самопочуття стає каталізатором та додатковою мотивацією, яка допомагає менеджерити складніші параметри, такі як емоції чи потреби. Коли в людини проблеми зі сном (вона не може чи в неї не виходить спати достатню кількість часу для відновлення) чи харчуванням (відсутність апетиту, хаотичне харчування чи заїдання), чи зі здоровʼям (різні виду болю, втомлюваність) — це своєю чергою не дає генерувати достатню кількість енергії, яку вона може перенести на активні дії. Людина може фізично страждати, але не мати сил звернутись про допомогу чи зробити певні кроки до вирішення.
«Якщо ви хочете зайнятись стабілізацією рівня своєї енергії, розпочинайте з маленьких кроків піклування про своє тіло. Розпочніть з декількох хвилин фізичної гімнастики чи короткої медитації, чи 2-3 хвилин дихальної практики на вибір. Можу порекомендувати безплатний додаток своїх знайомих, Оксани Таран та Макса Гука — “Дихай:дихальні вправи”. Рекомендую, щоденні прогулянки на свіжому повітрі. Зверніть особливу увагу на нормалізацію своїх звичок сну. По можливості, за 2-3 години до сну вимикайте всі гаджети. Спробуйте слухати спокійну музику чи релаксаційні звуки. Ближче до сну робіть світло в оселі темнішим. Іноді допомагає прийом мелатоніну, але порадьтесь перед тим зі своїм лікарем», — радить психологиня.
Як тільки ресурсу буде ставити більше, скеровуйте його на більш цілісніше піклування про своє здоровʼя — заняття в спортивному залі чи будь-які фізичні активності, масаж, медичний чекап, необхідне лікування та нові звички.
Бий — біжи — завмирай
Травмаедукаторка зазначає, що емоційний рівень протягом дії надмірного стресу є найбільш складним в стабілізації. Часом емоційного досвіду стає значно більше, ніж наших сил його опрацювати. Так людина починає витісняти неприємні емоції, відкладаючи їх на потім. Паралельно з військовими діями ми можемо мати безліч інших проблем: професійних, сімейних чи особистих. Якщо людина не має енергії, щоб емоційно себе стабілізувати, вона починає переходити в стан виживання ‘бий-біжи-завмирай’ та починає ізолюватись від інших.
«З цієї причини в сучасній реальності так важливо сформувати навички емоційної стабілізації, які будуть допомагати приводити людину до тями, щоб вона могла сфокусувати всю енергію на піклування про себе. В моїй книзі я описую багато інструментів самодопомоги, але наголошую: найкраще з цим завданнями справляються техніки заземлення. Однією з найдієвіших практик є тепіювання активних точок на тілі, яка може навіть зупинити панічну атаку», — ділиться Алла Заяць.
Потреби та мотиви: система мотивації
Рівень потреб та мотивів іноді є глибоко захованим від нашої свідомості, коли ми живемо в умовах стресу. Коли ми виживаємо, ми не розвиваємось. «Часто, коли я задаю людям поруч питання про те, якими є зараз їхні потреби, що їм важливо досягти, то бачу в їхніх очах розгубленість. Люди відвикли задавати собі такі запитання, часом навіть забороняють собі мати потреби та рухатись в напрямку їхнього задоволення, таким чином самосаботують свої успіхи», — каже психологиня в методі позитивної психотерапії.
Неочевидно, але цей рівень може стати потужною опорою та ресурсом для власної стабілізації. Для цього потрібно виділяти час та зайнятись дослідження власної системи мотивації, виділити домінуючі потреби, прописати конкретні кроки до їхнього задоволення.
Коли людина починає поступово, іноді маленькими кроками, рухатись в сторону власного ресурсу, піклуючись про свій фізичний та емоційний добробут, про свої потреби та мотиви в таких складних умовах, як війна, — то вона відкриває невичерпне джерело життєстійкості та витривалості, зазначає авторка книги «Енергетичний менеджмент: практичний посібник з керування власною енергією».
