Це вже ескалація чи ще ні? Як у НАТО вирішили стримувати Росію та чим закінчаться нові перегони озброєнь

Країни Північноатлантичного альянсу консультуються щодо приведення ядерної зброї у стан бойової готовності. Йдеться про можливість розгортання більшої кількості ракет, щоби продемонструвати свій ядерний арсенал усьому світу та «надіслати прямий сигнал» своїм противникам.

Все це робиться на тлі нарощення запасів та розгортання додаткових ядерних боєголовок в Росії та Китаї. 

Тож світ входить у черговий виток перегонів озброєнь та один з найнебезпечніших періодів в історії людства. Що може бути далі (і чи буде це «далі») — разом з експертами розбиралася редакторка Заборони Світлана Гудкова.

РФ та КНР нарощують ядерний потенціал

Цей факт підтверджується у цьогорічному звіті Стокгольмського міжнародного інституту дослідження проблем миру (SIPRI). Аналітики підрахували, що попри скорочення загальної кількості ядерної зброї майже на 400 одиниць з 2023 року, у світі зростає кількість ядерних боєголовок, готових до застосування. Станом на 2024 рік їх налічується 3904 одиниць, і це на 60 більше, ніж у січні 2023 року.

Так, наприклад, з 2022 року Росія збільшила кількість розгорнутих боєголовок з 1588 до 1710. На збереженні у РФ є ще 2670 одиниць, які потенційно можна розгорнути.

Натомість у США з минулого року ця кількість не змінилася — 1770 штук, і ще 1938 в запасі.

А от Китай не лише вперше перевів частину ядерної зброї у стан бойової готовності, а й нарощує свій ядерний арсенал. Ще у 2019 році вважалося, що у КНР є 290 ядерних зарядів. У 2020 році їх кількість збільшилася до 350 одиниць і була стабільною до 2022 року. Та вже у 2023 році Пекін мав 410 боєголовок, а зараз — близько 500. З них 24 готові до використання. 

У НАТО впевнені, що на цьому китайці не зупиняться. Генсек Столтенберг наголосив, що Китай інвестує значні кошти в сучасні озброєння, в тому числі у свій ядерний арсенал, який до 2030 року може зрости до тисячі боєголовок.

Не змінилися запаси у Франції та Великій Британії. Утім, очікується, що Лондон збільшить свій арсенал з 225 до 260 боєголовок до 2030 року, про що було заявлено ще у 2021 році.

Північна Корея наростила кількість боєголовок з 30 до 50 за рік. За оцінками SIPRI, країна має достатню кількість матеріалу, щоби загалом створити до 90 боєголовок. 

За даними Міжнародної кампанії за ліквідацію ядерної зброї (ICAN), у 2023 році дев’ять ядерних держав світу витратили на свої арсенали загалом $91,4 мільярда. Це на $10,7 млрд більше за 2022 рік.

Ядерна зброя в країнах НАТО

Отже, на фоні загроз, що зростають, у НАТО обговорюють можливе розгортання додаткових ядерних боєголовок. При цьому генсек Альянсу Єнс Столтенберг запевняє, що ні в якому разі мова не йде про збільшення загальної кількості ядерного озброєння, а лише про виведення вже наявних ракет зі сховищ та приведення їх до бойової готовності. А також про модернізацію сил ядерного стримування.

«Ядерні боєголовки розміщені у стратегічних і тактичних сховищах. У перших вони добре захищені й перебувають на тривалому зберіганні. Другі ж зберігаються ближче до позицій з носіями ядерної зброї: ракетами, літаками, підводними човнами. Ядерну зброю треба підняти зі сховищ, перевірити її стан та боєготовність носіїв, за необхідності провести модернізацію», — пояснює у коментарі Забороні експерт з ракетного озброєння Олександр Кочетков.

До Альянсу входять три ядерні держави: США, Франція та Велика Британія. За даними SIPRI, найбільший арсенал, звісно, мають Сполучені Штати — 3708 боєголовок. З них розгорнуто 1770 одиниць. У Франції готові до використання 280 ядерних боєголовок з 290. В Об’єднаному Королівстві з 225 одиниць розгорнуто 120.

Якщо порівнювати з потужностями противників, ядерні країни НАТО розгорнули більшу кількість ядерної зброї. Проте у Китаю, РФ та КНДР загалом ядерних боєголовок більше — 4930 проти 4223 одиниць.

«Вони можуть перекинути американську ядерку у Європу. Наприклад, розгорнути більше ядерних боєголовок у Німеччині, де вже є американська ядерна зброя. Є розмови про Велику Британію та Польщу, яка дуже хоче, щоб ядерна зброя була на її території. Є розмови і про нових членів Альянсу — Швецію та Норвегію. Вже є рішення про надання НАТО певних територій цих держав для побудови баз, де також можуть бути сховища ядерної зброї. Тобто вони переміщують ядерну зброю ближче до потенційного противника», — зазначає експерт.

Водночас Кочетков вважає, що розгортання додаткових ядерних боєголовок є скоріше психологічним впливом на ворога та демонстрацією власному населенню спроможності влади його захистити. Адже, за його словами, навіть тієї кількості ядерної зброї, яка вже зараз є у стані бойової готовності у США та РФ, вистачить, щоби знищити противника разів десять.

Ведемо війну з ядерною державою, керівник якої несповна розуму

Експерти SIPRI вважають, що тенденція до збільшення кількості робочих ядерних боєголовок продовжуватиметься. Ба більше, ймовірно, вона прискориться в найближчі роки.

«Китай нарощує свій ядерний арсенал швидше, ніж будь-яка інша країна. Але майже в усіх держав, що мають ядерну зброю, є або плани, або значний стимул збільшувати ядерні сили», — сказав старший науковий співробітник програми SIPRI зі зброї масового знищення та директор проєкту ядерної інформації Федерації американських вчених (FAS) Ханс М. Крістенсен.

Наразі ядерна зброя у міжнародних відносинах відіграє помітну роль, чого не було ще з часів холодної війни. На думку директора SIPRI Дена Сміта, зараз людство переживає один з найнебезпечніших періодів у своїй історії.

«Є численні джерела нестабільності — політичне суперництво, економічна нерівність, екологічні порушення, прискорення перегонів озброєнь. Безодня манить, і настав час для великих держав відступити та задуматися. Бажано разом», — заявив він.

Натомість Олександр Кочетков вважає, що зараз імовірність застосування ядерної зброї є нижчою, ніж це було під час холодної війни.

«У США є п’ять рівнів потенційної ядерної загрози, де перший рівень означає майже неминучу ядерну війну. Як ми знаємо, він ще ніколи не вводився. Зараз за готовністю США перебувають на третьому рівні. Це ще далеко до використання, але є думки про підвищення до другого рівня готовності, — зазначив фахівець. — От під час Карибської кризи був другий рівень, але не для всіх ядерних сил, а виключно для авіації. Під час холодної війни ризики були вищими. Навіть стрілки Годинника Судного дня, на моє суб’єктивне переконання, зараз трохи далі від того, що було раніше. Хоча ми ведемо війну з ядерною державою, керівник якої несповна розуму. Тому, звісно, це не сприяє безпеці, але поки без практичних заходів».