'
Читаєте зараз
Мобілізація, еміграція, перекваліфікація: як за два роки трансформувався ринок праці в Україні

Мобілізація, еміграція, перекваліфікація: як за два роки трансформувався ринок праці в Україні

Iryna Oliinyk

Ринок праці, як і інші сфери, зазнає трансформацій. Рекрутери зауважують: бізнес, який зміг адаптуватися, почав набирати більше співробітників та пропонувати конкурентні умови, проте сфера зайнятості переживає дефіцит кадрів і через мобілізацію, і через виїзд за кордон.

Як розподілений ринок праці в Україні, чому законопроєкт про мобілізацію може погіршити настрої та що пропонують роботодавці ветеранам і жінкам, разом з експертами аналізувала редакторка Заборони Ірина Олійник.


Динаміка ринку праці в Україні: 2022–2024 роки

Згідно з дослідженнями одного з найбільших українських ресурсів з пошуку роботи Work.ua, ринок праці на початку 2024-го показав зростання за кількістю вакансій та відновився на 93%, якщо порівнювати з періодом до повномасштабного вторгнення. Станом на 20 лютого 2024 року налічувалося майже 91 тис. вакансій, тоді як напередодні російського вторгнення це число сягало більш як 95 тис. Для порівняння, у квітні 2022 року було лише 14 тис. оголошень про пошук співробітників.

Кількість пропозицій у різних регіонах є дуже нерівномірною. Станом на 20 лютого в Києві потребували близько 26 тис. спеціалістів. У Львові та Дніпрі налічувалося до 6,5 тис. оголошень про роботу, в Одесі — 5,3 тис. Найменше вакансій — у містах, по яких російська армія регулярно веде обстріли: Харкові (близько 3,1 тис.), Запоріжжі (1,7 тис.) та Херсоні (лише 155 оголошень). 

Ситуація на ринку праці почала вирівнюватися навесні 2023 року, зазначають HR-експерти. Українські виробники змогли пристосуватися до умов війни, а отже, запропонувати більше робочих місць. Частина підприємств релокувалася зі Сходу та Півдня України на безпечніші території.

Наталія Слинько. Фото: Facebook / Наталія Слинько

«Перші пів року спостерігалося стрімке закриття й припинення діяльності різних підприємств, вакансій на ринку праці майже не було, — констатує власниця консалтингової компанії Talent Match Наталія Слинько. — Роботодавці набирали співробітників, але обмежено. Була дуже велика конкуренція: на одну вакансію могли розглядати 30–50 кандидатів. З весни 2023 року українському бізнесу вдалось адаптуватися до воєнних дій, відключень світла, обстрілів та крихкої економічної ситуації. Багато підприємств почали відновлювати свою роботу: можливо, не на 100%, але набирали основний штат, тож кількість вакансій зросла».

Український ресурс з пошуку роботи GRC.ua провів онлайн-опитування 377 компаній із 15 галузей та з’ясував, що протягом 2023 року бізнес значно відновив активність: 80% українських компаній нині працюють у довоєнному режимі, 12% — частково функціонують, але планують відновитися в повному обсязі. 93% компаній виявили бажання активно наймати співробітників у 2024 році.

Дефіцит фахівців та закон про мобілізацію

Мобілізація та виїзд за кордон спричинили дефіцит спеціалістів, які не можуть працювати онлайн. Найважче, зазначають рекрутери, нині знаходити фахівців робітничих професій і медиків. Наприклад, у січні 2024-го до переліку посад із найнижчою конкуренцією увійшли:

  • онкохірург; 
  • ендокринолог;
  • оториноларинголог;
  • гастроентеролог;
  • машиніст тепловоза;
  • складач поїздів; 
  • фахівець із каменеобробки;
  • гірник.

На думку Наталії Слинько, ситуацію можуть погіршити окремі пункти закону про мобілізацію, якщо його ухвалять у нинішній редакції. Річ у тім, що документ посилює тиск на роботодавця з боку держави в частині вручення повісток. Так, наприклад, саме роботодавець має контролювати своєчасне прибуття військовозобов’язаного до місця, визначеного повісткою. ​​Але керівники підприємств мають право це зробити лише в разі отримання від ТЦК та СП відповідних розпоряджень. За порушення передбачено штраф — від 5,1 тис. до 8,5 тис. грн. І проблема не в грошах як таких.

«Ситуація, як на мене, критична. Нові зміни погіршать і так складну ситуацію з найму чоловіків у країні, — зауважує експертка. — Через посилення мобілізації збільшилась кількість кандидатів, які відмовляються від офіційного працевлаштування, а шукають роботу, де вони могли б не показувати себе як працівники. Далеко не всі компанії готові до такого формату. Особливо не вигідно це для великого бізнесу».  

Підвищення зарплат у 2024 році: прогнози

Через брак фахових співробітників роботодавці готові знижувати вимоги до кандидатів та підіймати рівень заробітної плати, підкреслюють рекрутери. Сайти з пошуку роботи підрахували, що середня зарплата в Україні на початку 2023 року становила близько 15 тис. грн, тоді як на початку 2024-го збільшилася до 19 тис. грн.

Згідно з дослідженнями GRC.ua, 41% компаній розглядає підвищення заробітної плати у 2024 році на 10–30%. За словами Наталії Слинько, щоб закрити потребу в спеціалістах, роботодавці змушені будуть пропонувати більше грошей.

«Зростання зарплат буде, але не значне. Здебільшого в нього закладено новий рівень мінімальної зарплати та щорічна індексація, — пояснює експертка. — Тобто це не ті підняття, які дозволять суттєво підвищити рівень життя українців, радше процеси, які допоможуть урівноважити ситуацію з інфляцією в країні. Компанії дуже обмежені в бюджеті. Фахівці з найму намагаються знайти найкращих фахівців, але ті своєю чергою не готові погоджуватися на гірші умови, які, наприклад, були торік. Ми розуміємо, що ключових співробітників у компанії роботодавець утримуватиме і збільшуватиме зарплату, щоб їх не переманили конкуренти».   

В уряді розраховують, що 2024 року середньомісячна зарплата в Україні до податків становитиме 21,8 тис. грн, 2025-го — 25,7 тис. грн, 2026-го — 30,3 тис. грн.

Жінки замінюють мобілізованих на ринку праці

Тетяна Пашкіна. Фото: Facebook / Тетяна Пашкіна

Ринок адаптується до нових умов, тож компанії та підприємства залучають жінок до роботи, яку традиційно вважали чоловічою. За словами експертки з ринку праці Тетяни Пашкіної, є різноманітні програми перекваліфікації для опанування різних спеціальностей, зокрема робітничих. Все частіше ініціатива йде від приватних компаній.

«Бізнес намагається залучати жінок і автоматизувати виробництво, щоб вони могли виконувати різну роботу. У Харкові працедавці запрошують на навчання жінок, які готові бути водійками вантажівок та займатися логістичними перевезеннями, — наводить приклади експертка. — Також є попит серед жінок на навчання, як керувати трактором, щоб працювати на полях та обробляти землю замість їхніх мобілізованих чоловіків. Тобто агросектор теж готовий наймати таких фахівчинь. У Дніпропетровській області одне з підприємств після того, як понад тисячу працівників відправилися на фронт, автоматизувало шахти так, щоб до роботи під землею могли долучатися жінки».

Робота для ветеранів

Курси для перекваліфікації та адаптаційні курси пропонують і для ветеранів, зокрема великі підприємства з різних сфер. Водночас рекрутери звертають увагу, що бізнес так само потрібно навчати: існує проблема нерозуміння, як взаємодіяти з людьми, які повернулися з війни.

«Великий бізнес готовий працевлаштовувати ветеранів і таким чином утілювати програму реінтеграції. Цей процес може взагалі не передбачати додаткових витрат — питання в підході та загальному розумінні, як комунікувати. Роботодавцям треба мати спеціальну підготовку, шукати шляхи взаємодії. Поки що це серйозна проблема», — наголошує Наталія Слинько. 

Сподобався матеріал?

Підтримай Заборону на Patreon, щоб ми могли випускати ще більше цікавих історій