Читаєте зараз
У ЄС та США — вибори, в Україні ж — жахлива війна. Як Заходу позбутися страху й змінити стратегію підтримки

У ЄС та США — вибори, в Україні ж — жахлива війна. Як Заходу позбутися страху й змінити стратегію підтримки

Svitlana Hudkova

У тривалій війні Росія зіткнулася не лише з винятковим опором українців, а й з підтримкою України країнами колективного Заходу. Фінанси та зброя відіграли велику роль у звільненні силами оборони частини окупованих територій та завданні великих втрат ворогу. Захід намагався придушити РФ економічно й політично, аби зупинити агресію, та вжитих дій виявилося недостатньо. Запроваджені санкції Росія обходить, а на радикальні рішення не вистачає консолідації й політичної волі (дипломатично назвемо це так).

Тож перед Брюсселем і Вашингтоном постає питання щодо зміни стратегії підтримки України. Але, враховуючи вибори у 2024 році та звичну швидкість, час на нові тактики вже давно сплив. На що ж тоді сподіватися? Чи не залишаться українці, попри завіряння, у своїй боротьбі самі? Разом з експертами розбиралася редакторка Заборони Світлана Гудкова.


Санкції та зброя: чого боїться Захід

Упродовж останніх двох років війни на зміну стратегії підтримки України західними країнами впливало три ключові фактори:

  • тривалість російсько-української війни;
  • ситуація на фронті;
  • внутрішньополітичні процеси в країнах-партнерках.

Важливі для України рішення часто ухвалювали лише після конкретних подій. Наприклад, звільнення Київщини та Чернігівщини, успішний контрнаступ на Харківщині й Херсонщині — і нам почали виділяти більше зброї. А масовані ракетні обстріли енергетичних об’єктів підштовхнули США та ЄС надати системи ППО, включно із ЗРК Patriot. Та це радше тактична реакція, аніж стратегічна, пояснює професор кафедри міжнародних студій та суспільних комунікацій Ужгородського національного університету Ігор Тодоров.

Ігор Тодоров. Фото: Ігор Тодоров / Заборона

«Відсутність стратегії відображається на розумінні того, яку зброю, в якій кількості та в які терміни нам постачати. Наприклад, у 2023 році ми очікували великого контрнаступу ЗСУ. І хоча Залужний казав, що саме потрібно для успіху, ми й близько не отримали все, що мали б», — каже експерт.

Читати більше новин в Telegram

Наприкінці другого року війни Захід продовжує обережно та стримано відповідати на дії Росії через страх, якого нарешті має позбутися, наголошує Тодоров.

Зміна стратегії підтримки України

Перший шок від широкомасштабного вторгнення Росії минув. І хаотичність дій у питаннях надання підтримки Україні має змінитися чіткою стратегією. Останнім часом Захід опинився в стані невизначеності щодо того, як надалі допомагати Україні ефективно протистояти російській агресії. Зокрема, тривають дискусії і про те, якою бачать перемогу партнери, зазначає експерт-міжнародник Станіслав Желіховський.

Станіслав Желіховський. Фото: Станіслав Желіховський / Facebook

Зважаючи на те, що Росія продовжує працювати над підривом єдності США та ЄС (і це вже дає свої результати), міжнародник пропонує таке розв’язання проблеми: розробити документ, який би дозволив у майбутньому уникнути можливих потрясінь та зберегти підтримку України за всяких обставин.

«На мою думку, потрібно, щоб Захід виробив власний документ, на кшталт української формули миру, який буде синхронізований з нашим баченням перемоги. Щоби він враховував тип допомоги, її обсяги й терміни постачання. Щоби він став всеохопною політичною, економічною та військовою стратегією. Щоби ми не залежали від внутрішньополітичних чвар. У цьому я розраховую на Глобальний саміт миру у Швейцарії. Щоправда, наразі невідомо, коли він може відбутися, але я сподіваюся, що у 2024 році. І, можливо, там буде напрацьовано окремий документ, який стосуватиметься підтримки України», — каже експерт.

Стратегія країн колективного Заходу має бути спрямована на всебічну військову, технічну та фінансову підтримку України без будь-яких гальмувань, вважає Ігор Тодоров. Певну позитивну тенденцію в наданні все потужнішої та необхіднішої на полі бою зброї видно, але цього недостатньо.

«Захід має усвідомити загрозу для себе. Окремі політики усвідомлюють і кажуть, що українці проливають кров за них та демократичні цінності, але стратегічного бачення, що це саме так, немає. Як і розуміння, що треба не просто допомогти, а стати самим на бік України повною мірою. Я сподіваюся, що так і станеться, інакше це означатиме глобальну поразку Заходу. Хотілося б, щоби це відбулося набагато скоріше, але на це впливає багато чинників», — зауважує експерт.

Як Києву переконати Захід

Попри всі розуміння, політика все ж переважає здоровий глузд. Багато країн Європи готуються цього року до виборів, а найголовніше — до президентських виборів у США. 

Богдан Ференс. Фото: Богдан Ференс\Facebook

За словами експерта-міжнародника Богдана Ференса, партнери знайдуть можливість ухвалити рішення щодо фінансів попри блокування Угорщиною чи/та Словаччиною.

«Військова допомога — це чутливе внутрішньополітичне питання. На це потрібні фінанси, а коли видатки на оборонний сектор зростають, то гроші зазвичай беруть через урізання соціальних, гуманітарних та освітніх програм. А це вже впливає на підтримку електорату в прийдешніх виборчих процесах. Тому тут наші європейські колеги будуть обережними. А в США президентські вибори ще більше впливатимуть на ухвалення рішень. І я впевнений, що за такої невизначеності, в якій перебувають США та частково Європа, ніхто радикальних кроків не робитиме. Є ризики, що підтримувати нас будуть, але не набагато більше, ніж цього потребують нинішні обставини», — розповідає Богдан Ференс.

Щоби якось на це вплинути, Україні, на думку Ференса, потрібно змінювати аргументи, комунікаційну стратегію та бути тверезою в контексті напрацювання власних сценаріїв.

Читати більше новин в Telegram

Сподобався матеріал?

Підтримай Заборону на Patreon, щоб ми могли випускати ще більше цікавих історій