(c) 2018  ГО “Крос Медіа” – Усі права захищено

Заборона на Docudays UA 2019: наш вибір фільмів

З 22-го по 30-те березня в Києві відбудеться XVI Міжнародний фестиваль документального кіно про права людини. Цього року організатори приділяють максимум уваги нашим цифровим правам. Ми ділимося декількома фільмами, які нас зацікавили найбільше, і на які збираємось потрапити самі. Це далеко не весь список сподобань.

Насамперед нашу увагу привернула програма сучасних іранських документальних фільмів ІРАН. ОСОБИСТО. Знімати кіно в Ірані непросто.

Сучасний іранський кінематограф формувався під тиском авторитарного уряду, що закріпився при владі після Ісламської революції 1979 року. Зйомки кіно в Ірані супроводжуються великою кількістю обмежень: у кадрі не можна демонструвати оголену натуру й сексуальну поведінку, усі жінки повинні обов’язково бути з покритою головою, критичні висловлювання щодо релігії неприпустимі. Водночас документаліст(к)и усюди залишаються документаліст(к)ами: місцеві режисер(к)и також торкаються некомфортних тем.

 «24 кадри»

Аббас Кіаростамі вплинув на стиль низки знакових європейських кінематографістів. На жаль, режисер не встиг дозняти свій останній експериментальний фільм «24 кадри»: роботу над картиною завершив його син Ахмад. На Docudays UA відбудеться українська прем’єра цієї стрічки, що зірвала у Каннах овації.

Проект «24 кадри» народився із творчо-метафізичної цікавості: що стається у миті до та після фотографування? Яке уявне «потому» приховане у світлині? Аби відповісти на ці запитання, Аббас Кіаростамі винайшов незвичайний технічний метод: обравши двадцять світлин з особистої колекції, він анімував та об’єднав їх. За допомогою цифрових засобів, прихованих тривимірних вставок і зелених екранів він оживив ці зображення минулого і спробував відтворити емоції, які відчував, знімаючи їх. Цей фільм, який протягом трьох років створювала команда іранських фахівців, залишиться останньою роботою майстра, котрий помер у Парижі в липні 2016-го в 76 років. Рідкісний і безцінний спадок одного з ключових режисерів в історії сучасного кіно.

Два інших фільми з цієї секції доповнюють один одного і дають об’ємну картину ролі жінки в ісламській державі. Різниця лише в тому, що головна героїня стрічки «Близькі» ніколи не покидала свою країну, а героїня ніжної, але гостросюжетної історії «У пошуках Фарідех» вперше в житті відвідала Іран.

«Близькі»

Життя пастуха важке і самотнє, але 80-річна іранка Фірузе любить мінливу природу, складне життя і своїх вірних корів. Вона крокує підйомами і схилами, збирає дрова і досі вправно лазить на дерева. Фільм показує працю цієї сильної духом жінки, яка розповідає про своє життя, де основні теми – робота і доля. Замолоду її віддали заміж за старшого чоловіка, із яким у неї 11 дітей. Ніхто з них зараз її не відвідує. Проводячи зиму в селі в долині, вона відчайдушно намагається зблизитися із дітьми. Проте Фірузе із нетерпінням чекає на ще одне літо у горах із коровами, незважаючи на поради вийти на пенсію. Це надзвичайний портрет однієї з останніх жінок-пастухів, яка займається традиційною справою, та нескореної жінки, для якої свобода понад усе. Ще один герой фільму – неймовірні барви природи. Режисер фільму – Ясер Талебі.

 «У пошуках Фаріде»

Повнометражний документальний фільм про іранську дівчину Фарідех, яку у 1976 році у віці 6 місяців залишили у храмі. Згодом її всиновила голландська родина, яка забрала її до Нідерландів, аби дати їй нове життя. Батьки обіцяли відвезти її до Ірану, коли їй виповниться 18, але не зробили цього, бо завжди вважали Іран занадто небезпечною країною. Дівчина долає свої страхи та самостійно вирушає до рідної країни, де знайомиться із трьома родинами, одна з яких може виявитися її біологічною сім’єю, і відкриває свою іранську ідентичність і культуру.

Цьогоріч до конкурсу українських документальних стрічок DOCU/УКРАЇНА увійшло 5 фільмів. Всі варті уваги, а ми зацікавились такими.

«Факт(-ура) змін»

Місця змінюються клаптиково, стихійно і не завжди безболісно. Так само, як і ментальність людей. Найскладніше у цьому процесі – наважитися зупинитися та побачити себе. Фільм розповідає історію маленької перукарні на околиці Києва (Україна), що вирішує зробити ремонт і позбутися радянської естетики. Перукарня продовжує працювати під час будівельних робіт. Її працівниці накривають меблі знеціненими пам’ятками історичних подій – прапорами Помаранчевої революції 2004 року. Відвідувачки приходять, сподіваючись отримати новий образ, і діляться абсурдними історіями життя. Ніхто навколо не піддає сумніву ці сповіді, так само як ніхто не помічає гуркіт, безлад і будівельний пил. Режисерка фільму – Марина Нікольчева.

«Чемпіонка»

Фільм угорського режисера Мате Бартаб презентований у програмі DOCU/КОРОТКО.

Ванеша – молода ромка, яка готується до головної події свого життя – престижного боксерського поєдинку. Від сільського спортзалу до чемпіонату пролягає довгий шлях, але за допомогою тренерки вона досягне своєї мети попри все.

Із семисот заявок з усього світу в програму фестивалю DOCU/СВІТ організатори обрали десять фільмів. Цього року представлені Грузія, Фінляндія, Данія, Польща, Італія, Румунія, Болгарія, Великобританія, Франція, Німеччина, Конго, Росія, США.

«Перед тим, як батько повернеться»

Потріскані білі стіни у тьмяній класній кімнаті замінюють кіноекран. Віддалене гірське село Грузії. Світло проектора розрізає темряву: зараз діти уперше познайомляться із кінематографом. Серед них Іман та Єва – дві дівчинки-мусульманки, для яких цей досвід стане визначальним, надихнувши узяти до рук камеру і знімати свої повсякденні життя. Дівчата зростають у місцевості, просякнутій радикалізмом, де більшість людей живе у постійному страху, що їхні родичі вирішать пожертвувати собою в ім’я Аллаха.

Фільм режисерки Марі Ґулбіані номінований на приз «Rights Now!»

«Тато  мамин брат»

Толік Бєлов, добре знаний у київському мистецькому середовищі: dj-сети, картини, сценарії, перформанси, музика та спів, «Людська подоба». Бути дбайливим батьком та водночас екстравагантним митцем-перформером.

У цьому зворушливому сімейному портреті богемний співак та художник стає батьком своєї п’ятирічної племінниці, коли психічне здоров’я його сестри погіршується. Несподівано для себе він опиняється у ситуації, коли має балансувати між казками на ніч та провокативним мистецтвом, дитячими іграми та бурхливим нічним життям.

Фільм презентований у програмі DOCU/ХІТИ. Режисер фільму  Вадим Ільков.

Фільм програми МЕРЕЖА відкриє фестиваль, і ми радимо його не пропустити, як і всі 5 фільмів цієї програми.

«Bellingcat: Правда у світі постправди» 

Bellingcat – інтернет-видання, яке привернуло до себе увагу всього світу наприкінці 2015 року, опублікувавши свої дослідження катастрофи рейсу MH-17. Ще до закінчення офіційного розслідування Bellingcat заявило, що малайзійський Boeing 777, який летів з Амстердама в Куала-Лумпур, було збито біля Донецька з системи «БУК», що прибув з Росії.

Цей фільм вивчає можливості роботи з відкритими джерелами, занурюючи глядачів у неповторний світ колективу, відомого під назвою Bellingcat. Команда розслідує резонансні справи (від катастрофи MH17 до отруєння російського шпигуна у Сполученому Королівстві), шукаючи правду та борючись за журналістську чесність у часи фейкових новин і суперечливих фактів.

Це далеко не всі фільми фестивалю, на які спробує потрапити команда Заборони, лише деякі з них.

До речі, зверніть увагу, цього разу фільми і заходи відбуватимуться одразу на 16 локаціях.

Заборона цього року  учасник фестивалю і одна з платформ, які нададуть можливість молодим режисерам створювати нове документальне кіно.

Фестиваль DOCUDAYS UA проводить щорічний міжнародний форум під назвою Global Short Docs Forum. Мета цієї програми – надати змогу режисерам короткометражних документальних фільмів познайомитися з сучасними цифровими платформами. 16 молодих документалістів з усього світу, відібраних до участі у програмі, відвідають чотириденний тренінг. Там вони працюватимуть над проектами своїх короткометражних фільмів і вчитимуться їх презентувати. Після цього документалісти зустрінуться з представниками шести цифрових платформ («Громадське», «Заборона», The Guardian, Vice, Current Time і Al Jazeera) та обговорюватимуть можливу співпрацю.

Розігруємо квитки!

А ви вже обрали, на які фільми підете ви? Пишіть нам на сторінку у Facebook, ми сьогодні розігруємо квитки.

До зустрічі на фестивалі! Команда Заборони

Про автора

Випускова редакторка