Читаєте зараз
Вікторію Рощину утримували принаймні у двох тюрмах: все, що відомо

Вікторію Рощину утримували принаймні у двох тюрмах: все, що відомо

Ilona Kivva
Автор:
  • Журналістка зникла у серпні 2023 року на тимчасово окупованих територіях України. 10 жовтня 2024 року стало відомо про її смерть. 
  • Українські правоохоронці відкрили кримінальне провадження: справу кваліфікують як воєнний злочин, поєднаний з умисним вбивством.
  • Рощина працювала на hromadske, а потім публікувалася в «Українській правді» та «Радіо Свобода». У 2022 році вона отримала нагороду Міжнародного жіночого медійного фонду «За мужність у журналістиці».

Вікторію утримували у виправній колонії №77 у Бердянську та СІЗО №2 у Таганрозі. Слідчий ізолятор у Ростовській області серед колишніх полонених вважається одним із найжорстокіших у Росії. Туди з квітня 2022 року почали вивозити захисників Маріуполя.

Заборона розповідає про зникнення та смерть української медійниці.

Смерть української журналістки у РФ: СБУ почало розслідування 

Вікторія Рощина зникла 3 серпня 2023 року на тимчасово окупованих територіях України. За словами батька, 27 липня вона вирушила до Польщі й мала дістатися ТОТ на сході України через Росію за три дні. Востаннє рідні розмовляли з нею 3 серпня: тоді журналістка сказала, що витримала кілька днів перевірок на кордоні, але після цього не виходила зв’язок.

Служба безпеки України з’ясувала, що жінка перебуває в російському полоні. РФ лише у травні 2024 року вперше підтвердила, що утримує її.

Вже 10 жовтня стало відомо про смерть журналістки. Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець заявив, що в нього є офіційне документальне підтвердження від російської сторони. 

Читати більше новин в Telegram
Вікторія Рощина. Фото: Nataliya Gumenyuk/Facebook

Речник Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими Петро Яценко розповів, що Рощину готували до обміну. У рамках підготовки до звільнення її мали перевости з Таганрога до Москви.

Вікторія, як стверджує Міноборони РФ, померла 19 вересня 2024 року. Причини загибелі поки невідомі. Українські правоохоронці відкрили кримінальне провадження за фактом смерті. Справу кваліфікують як воєнний злочин, поєднаний з умисним вбивством. Досудове розслідування за процесуального керівництва ОГП здійснюватиме Головне слідче управління СБУ, повідомили в Офісі генерального прокурора.

Бердянськ, Таганрог: де утримували Рощину

Вікторію Рощину утримували як мінімум у двох тюрмах: виправній колонії №77 у Бердянську та СІЗО №2 у Таганрозі, повідомила виконавча директорка Медійної ініціативи за права людини (МІПЛ) Тетяна Катриченко. 

Обидва місця з перших місяців повномасштабного вторгнення росіяни використовують для утримання українських військових та цивільних, зокрема, жінок. У колонії №77 у Бердянську, за інформацією МІПЛ, до бранців застосовують електрострум. А от СІЗО № 2 у Таганрозі (в Ростовській області) серед колишніх полонених вважається одним із найжорстокіших ізоляторів у Росії. Туди з квітня 2022 року почали вивозити захисників Маріуполя.

«Вікторію утримували у Таганрозі принаймні з травня до вересня 2024 року. У камері-одиночці. Напередодні обміну 13 вересня 2024 року Рощину та ще мінімум одну жінку з Мелітополя вивезли з Таганрогу», — розповіла Катриченко.

СІЗО №2, вул. Леніна, 175, Таганрог, Ростовська область РФ. Фото: МІПЛ

Охорона ізолятора, за спогадами звільнених військовополонених, використовує три основні засоби для тортур — гумовий кийок, дерев’яний молоток та електрошокери. Полонених б’ють під час прийомки, щоденних обшуків і допитів. На допитах змушують зізнатися у злочинах, які люди не вчиняли. 

«Зі мною у камері сидів чоловік. Його щодня водили на допити. Абхази сказали, що битимуть, поки він не підпише зізнання. Топили його у воді, кидали ганчірку на обличчя і заливали водою. В результаті він все підписав», — розповів МІПЛ один зі звільнених військових.

СІЗО №2, вул. Леніна, 175, Таганрог, Ростовська область РФ. Фото: МІПЛ

У СІЗО № 2 у вересні 2022 року змінилося керівництво через дві смерті військополонених. Після цього, як зазначає дехто зі звільнених полонених, умови дещо покращилися. Однак катувати бранців не припинили: тепер під час знущань був присутній медик і коли полоненому ставало зле, він давав йому пігулку.

Вікторія Рощина: хто вона така

Рощина — українська журналістка. Вона працювала на hromadske, а потім публікувалася в «Українській правді» та «Радіо Свобода». Медійниця у 2022 році отримала нагороду Міжнародного жіночого медійного фонду «За мужність у журналістиці».

«Вона була з тих журналістів, які не чекають на редакційне завдання. Тільки щось ставалося, Віка була вже там. На мітингах, сутичках, місцях убивств. Вона бралася за найскладніші виклики, любила правоохоронну тематику, відвідувала скандальні й важливі судові засідання. Час і географія були для неї неважливі — в будь-який момент Вікторія була готова вирушати у відрядження ще до того, як їй сказали, що треба їхати. У неї не було вихідних, відпусток, лікарняних», — пише hromadske.

З моменту нападу на Катерину Гандзюк Рощина стежила за розвитком цієї справи, говорила з батьком загиблої та відвідувала майже всі судові. засідання. Також не полишала тему розстрілів на Майдані: робила матеріали про «Беркут», викрадення й катування майданівців Ігоря Луценка та Юрія Вербицького, а також ключові вироки у справах Майдану.

Також Рощина у в прямому ефірі зустрічала з полону нацгвардійця Віталія Марківа, політв’язнів Олега Сенцова та Олександра Кольченка, писала статті на різні теми й навіть знімала фільми. 

Так, у 2021 році вона презентувала документальну картину «ПТСР. Змінений стан», у якому висвітлила психологічне повернення військових з війни, а також що робить (і не робить) для цього держава. А незадовго до початку повномасштабної війни вона випустила фільм про підліткові колонії «Виправити, а не карати». У стрічці журналістка показала, як перебування в таких закладах впливає на молодих хлопців.

З початком повномасштабної війни знімала відео та писала статті з гарячих точок на сході й півдні України. Потім готувала матеріали про воєнні дії в Запорізькій та Донецькій областях, планувала поїхати до Маріуполя, аби розповісти про те, що відбувається у місті, яке вже тоді було в оточенні. Дорогою до Маріуполя 16 березня 2022 року її затримали росіяни й помістили в колонію тимчасово окупованого Бердянська. 21 березня її вдалося звільнити. 

Згодом вона почала працювати на фрилансі для різних редакцій.

Раніше Заборона розповідала про стан здоров’я незаконно засудженої української журналістки та медсестри Ірини Данилович. Її затримали 29 квітня 2022 року. РФ засудила її до семи років ув’язнення в колонії. 

Читати більше новин в Telegram

Сподобався матеріал?

Підтримай Заборону на Patreon, щоб ми могли випускати ще більше цікавих історій