(c) 2018  ГО “Крос Медіа” – Усі права захищено

Photo: Євген Малолєтка

Що змінює закон про статус зниклих безвісти: експертна думка

12 липня Верховна Ради ухвалила законопроект №5435 про правовий статус зниклих безвісти. Протягом 15 днів його має підписати президент.

Цей закон має забезпечити соціальні права зниклих та їхніх родичів, а також ввести у законодавство термін «особа, що зникла безвісти», який до цього не використовувався. Для розшуку осіб, які безвісти зникли під час конфлікту на Донбасі, буде створено спеціально комісію, а родичі зниклих зможуть отримувати спеціальну пенсію.

Zaborona.com попросила юристів та політиків пояснити, що змінює новий закон.

 

Богдан Мельникович, юрист благодійного фонду «Восток-SOS»

«Раніше в українському законодавстві був відсутній термін «особа, що зникла безвісти». Його використовували в рамках кримінального процесу, якщо ви звертались до поліції із заявою про безвісне зникнення особи, але в законодавстві такого статусу передбачено не було.

Не було раніше в законодавстві й злочину «насильницьке зникнення». Найближчим до нього було «незаконне позбавлення волі», але воно недостатньо відповідає складу цього злочину. У підвалах «ЛНР-ДНР» часто використовують саме практику насильницьких зникнень, коли людину затримують і потім утримують в катівнях.

Нам досі невідома кількість зниклих осіб під чає воєнного конфлікту. В різних статистиках – Комітету Червоного Хреста, Служби безпеки України – цифри відрізнялися, і досить суттєво. Виникла ідея, що необхідно створити спеціальну комісію, головною функцією якої буде отримання та обробка інформації з різноманітних джерел щодо осіб, зниклих безвісти.

Дані про зниклих можуть бути отримані з різних джерел – від родичів чи волонтерських груп. Наприклад, під час опитування осіб, які були в полоні бойовиків, часто з’являється інформація про людей, які перебували разом із ними.  

Буде створено спеціальний Єдиний реєстр осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, який буде містити інформацію про осіб, зниклих безвісти внаслідок збройного конфлікту

Ще один аспект цього закону – це пенсія для осіб, які перебували на утриманні особи, яка зникла безвісти, без урахування страхового стажу. До цього у законодавстві була лише пенсія «у зв’язку із втратою годувальника», але для цього особа мала бути визнана загиблою і мати відповідний страховий стаж».  

 

Олексій Рябчин, народний депутат від фракції «Батьківщина», співавтор законопроекту

«Як один із співавторів закону про зниклих безвісти осіб, вважаю, що це дійсно важливий документ, який дозволяє зробити крок у питаннях їх пошуку. За даними Комітету Червоного Хреста, за 4 роки війни в Україні зникли безвісти понад 1,5 тисячі осіб. І нам необхідно було врегулювати їхній правовий статус на нормативному рівні.

Цим законом запроваджується система обліку зниклих безвісти, започатковуються механізми їх пошуку на державному рівні за участі багатьох органів влади, врегульовуються права родичів, створюється спеціальна комісія, яка буде з’ясовувати долю та місцеперебування зниклих безвісти, та багато інших питань. Більше того, закон криміналізує злочин насильницького зникнення людини та закладає таким чином також певний превентивний інструмент.

Маю надію, що Кабінет Міністрів підійде відповідально до вказаного процесу, у найкоротші терміни напрацює необхідну підзаконну нормативну базу та передбачить у бюджеті відповідні кошти, щоби ми отримали реальний результат від такого закону».



Марія Квіцінська, аналітикиня громадської організації «КримSOS»

«Важливим є поява складу злочину «насильницьке зникнення». Йдеться про насильницькі дії, які коїть держава чи підконтрольні їй особи. Це відрізняє насильницьке зникнення від викрадення, яке може бути скоєне з побутових причин особами, які не діють в інтересах держави.  

Криміналізація насильницьких зникнень потрібна, бо, по-перше, це буде відповідати юридичній нормі злочинів, які вчиняються під час збройного конфлікту з боку Російської Федерації, або з боку осіб, які не мають офіційного статусу, але є безумовно пов’язаними з державою (наприклад, так званими «казаками»), по-друге, це необхідно зробити для виконання міжнародних зобов’язань, які взяла на себе наша держава.

Україна ратифікувала Конвецію ООН про захист усіх осіб від насильницьких зникнень, де вказана вимога криміналізувати подібні злочини в національному праві.

Наприклад, наша організація супроводжує справу викраденого у травні 2016 року члена бахчисарайського меджлісу Ервіна Ібрагімова. Зараз триває процес підготовки скарги в цій справі до ЄСПЛ. В Україні викрадення Ервіна кваліфікується як умисне вбивство. Якби справу було правильно кваліфіковано (як насильницьке зникнення), українські правоохоронні органи були би змушені приділяти більше уваги тому, аби довести причетність державних акторів РФ.

Відтак, якби українські правоохоронці кваліфікували б це інакше на національному рівні і віднайшли б більше фактів причетності РФ – це би суттєво посилило позицію родини Ібрагімова в ЄСПЛ».

 

Читайте також: Дебальцеве. Сто дзвінків тим, хто шукав близьким

Про автора

Журналіст Zaborona.com