'

Депутат Георгій Мазурашу запропонував законопроєкт, що каратиме за розповсюдження неправдивої інформації. Активісти вбачають у його положеннях покарання за критику влади. Заборона поспілкувалася про це з депутатом та юристкою

Iryna Oliinyk

Минулого місяця у Верховну Раду подали на розгляд законопроєкт, який пропонує карати громадян за «розповсюдження недостовірної інформації» у соціальних мережах, що підвищує «рівень соціальної напруги». Щоправда, не зовсім зрозуміло, що саме підпадає під ці визначення, а активісти вбачають у формулюванні покарання за критику влади. Заборона поспілкувалась з автором законопроєкту і юристом та проаналізувала, чи це дійсно так.


Що не так із законопроєктом №9223? 

19 квітня на сайті Верховної Ради зʼявився Проєкт Закону №9223. Серед авторів ініціативи — народні депутати від партії «Слуга народу» Георгій Мазурашу, Сергій Кузьміних та інші.

Як пояснює у розмові з Забороною автор та перший ініціатор Георгій Мазурашу, законопроєкт пропонує посилити кримінальну відповідальність за поширення у соціальних мережах неправдивої інформації, яка загрожує національним інтересам України, та допоможе у боротьбі з ботами.

«До мене звернулися колеги із пропозицією підтримати ініціативу правоохоронців щодо боротьби з так званими ботофермами та фейковими акаунтами, які поширюють неправдиву інформацію, що загрожує національній безпеці [України]. У мене запитали, чи не хотів би я зареєструвати цей законопроєкт», — наголошує Мазурашу.

Однак, на думку адвокатки Уляни Красовської, автори чітко не прописали визначення поняття «недостовірна інформація» ні у тексті закону, ні у пояснювальній записці до нього. 

«Що саме підпадає під критерії недостовірної інформації та яким чином розмежувати недостовірні дані та інформацію, яка сформована на основі поглядів та переконань громадянина? Законопроєкт не дає на це відповіді, — стверджує Красовська. — Який державний орган буде визначати, наскільки ця інформація недостовірна і як може нашкодити національній безпеці України, теж незрозуміло».

Мазурашу також не пояснив у розмові з Забороною, як та ким буде встановлюватись неправдивість інформації у соціальних мережах, але наголосив, що законопроєкт спрямований насамперед проти «анонімних поширювачів недостовірної інформації», які пишуть коментарі чи пости на замовлення та заробляють на цьому. Зокрема, мова йде про дезінформацію та інформаційні атаки з боку РФ.

«У нас є зовнішні та внутрішні вороги, які дуже вміло маскуються, — говорить Забороні Мазурашу. — І я вважаю, що під час війни з РФ дуже важливо, щоби ми могли достатньо якісно та ефективно боротися проти тих осіб та суб’єктів, які за допомогою брехні та маніпуляцій намагаються розхитувати ситуацію в Україні та створювати негативні настрої у суспільстві». 

У тексті законопроєкту передбачене покарання «за створення, придбання, використання або збут фейкових облікових записів, за допомогою яких поширюється недостовірна інформація на шкоду державі» або «здійснюється втручання у діяльність фізичних і юридичних осіб, якщо такі дії сприяють підвищенню рівня соціальної напруги, порушують конституційні права громадян, або іншим чином загрожують національній безпеці».

За такі правопорушення нардепи пропонують карати зловмисників, чия діяльність не матиме ознак держзради, штрафом від 17 000 до 51 000 гривень, або виправними роботами на строк до двох років.

Ті самі дії, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, караються позбавленням волі від трьох до пʼяти років, а під час дії воєнного стану за скоєння повторного правопорушення особам загрожує від пʼяти до семи років позбавлення волі з конфіскацією майна.

Втім, на думку Уляни Красовської, автори законопроєкту також не розʼяснили, що мається на увазі під «втручанням у діяльність фізичних і юридичних осіб» та «підвищенням рівня соціальної напруги». 

«Однак, якщо ми почитаємо конструкцію запропонованої статті, ми бачимо, що мова йде не тільки про фейкових ботів. Стаття передбачає, що у разі використання так званих достовірних облікових записів [у соцмережах] з метою втручання в діяльність фізичних, юридичних осіб або для вчинення дій, які в тому числі підвищують рівень соціальної напруги, також передбачена кримінальна відповідальність, — розповідає Красовська. — Однак законопроєкт не дає визначення, що таке соціальна напруга».

Мазурашу пояснює, що це положення зʼявилось невипадково, адже він особисто зазнає втручання у депутатську діяльність. За його словами, невідомі створили сторінку у Facebook на його ім’я, де поширюють неправдиву інформацію, чим налаштовують суспільство проти влади країни.

«Історія цього законопроєкту певним чином повʼязана з діяльністю фейкової сторінки, з якої вже четвертий рік займаються провокаціями [поширенням повідомлень] від мого імені як народного депутата України. Спочатку я звернувся до підтримки Facebook, щоб заблокувати сторінку, але це не допомогло. Потім я пішов до правоохоронців і отримав відповідь від кіберполіції, що вони нічого не можуть зробити, тому що соціальна мережа не є юридичною особою в Україні». 

На прохання Мазурашу у 2022 році правоохоронці відкрили кримінальну справу, але результату розслідування досі нема. 

«Коли розпочалося повномасштабне вторгнення, повідомлення на фейковій сторінці більш гостро сприймаються у суспільстві, тож у 2022 році я звернувся до очільника МВС Дениса Монастирського. Через діяльність фейкової сторінки мені та моїй сімʼї надходить дуже багато погроз». 

Чи передбачає законопроєкт покарання за критику влади?

Уляна Красовська вважає, що законопроєкт не дає чітких відповідей, яке втручання у діяльність фізичних чи юридичних осіб, що шкодить національним інтересам України, буде визнаватися порушенням. Тож трактування цих положень можуть значно відрізнятися залежно від обставин.

«Звісно, мова йде про критику влади. І, знову ж таки, ми тут повертаємося до соціальної напруги. Може скластися ситуація, коли ці запропоновані нововведення зможуть розцінюватись як певний інструмент стримування громадян у їхній поведінці щодо незадоволення економічними, соціальними, політичними процесами в країні, які жодного стосунку до діяльності ботів не мають». 

Законопроєкт не був розроблений для протидії критиці влади, адже, як стверджує Мазурашу, він неодноразово критикував рішення пропрезидентської партії. Зокрема, на початку квітня Георгій Мазурашу запропонував законопроєкт, яким пропонує скасувати обовʼязкове обслуговування громадян у приватних закладах українською мовою та визнати державну мову не єдиною у сфері обслуговування, а базовою.

«Найбільш поширена теза про те, що нібито законодавча ініціатива №9223 спрямована на покарання за критику влади, — зауважує Мазурашу. — Це просто неймовірно, як люди піддаються впливу інформації, тому що я сам як член владної команди критично висловлююся щодо деяких дій і рішень».

Прийняття подібно закону у даній редакції може призвести до негативних наслідків, впевнена Красовська. Зокрема, може обмежуватися право на висловлення критичної думки щодо дій влади.

«Цей законопроєкт деякими своїми положеннями суперечить прямо передбаченим конституційним правам людини і громадянина. Зокрема, запропоновані положення можуть обмежувати свободу вільного формування, висловлення, збирання інформації та її публікації в мережі інтернет з точки зору суб’єктивної думки особи».

Георгій Мазурашу заспокоює, що законопроєкт може бути доопрацьованим під час розгляду у Верховній Раді.

«Перейматися будь-якою законодавчою ініціативою немає сенсу. До того часу, як законопроєкт буде включений до порядку денного на розгляд [Верховної Ради], або якщо законопроєкт буде ухвалений за основу, тоді відкривається юридична можливість вносити правки і звертати увагу на ті чи інші можливі неоднозначні трактування у проєкті закону».

Сподобався матеріал?

Підтримай Заборону на Patreon, щоб ми могли випускати ще більше цікавих історій