Жах для російських ППО: США передали Україні смертоносні протирадіолокаційні ракети 

• Американські ракети AGM-88 HARM здатні летіти на 150 км і на швидкості в 2 Махи вражати ворожі радіолокаційні станції та ППО.
• Ракетам у версії D протистояти фактично неможливо, оскільки вони керуються за допомогою GPS і запам’ятовують сліди випромінювання радарів.
• AGM-88 мають три режими роботи. Повітряні сили України, ймовірно, використовують тільки третій — програмування цілі до вильоту літака. 

США таємно передали Збройним силам України протирадіолокаційні ракети AGM-88 HARM у рамках попередніх пакетів військової допомоги. Вони вже застосовуються на передовій і доволі ефективно: за період з 5 по 7 серпня 2022 року було знищено 14 ворожих зенітних комплексів та радіолокаційних станцій. 

Заборона розповідає про потужні американські ракети.

AGM-88 HARM: характеристики

AGM-88 HARM (High-speed Antiradiation Missile) — надзвукова тактична ракета класу «повітря-земля», призначена для пошуку та знищення систем ППО, оснащених наземними радіолокаційними станціями. Розроблена американською компанією Texas Instuments, масове виробництво стартувало у 1983 році.

Ракета здатна виявляти, націлюватися та знищувати ворожі цілі з мінімальним залученням пілота літака, зазначають у Федерації американських вчених (FAS). Вона використовує пропорційну систему наведення: спочатку датчики вловлюють випромінювання радара противника, а потім вмикається головка самонаведення у носовій частині (у моделях A, B, C та С1 використовується інерціальна навігація, а версії D — GPS).

«Параметри цілі AGM-88 HARM отримує з бортового комп’ютера літака-носія. Американські винищувачі F-16C ще мають окрему систему HTS, яка дозволяє безпосередньо пілоту робити наведення в автоматичному режимі, а не лише покладатися на датчики ракети», — йдеться у характеристиці FAS. А якщо противник вимикає радар, це його не врятує — HARM запам’ятовує координати випромінювання радара, і продовжує летіти до цілі.

Оснащена бездимним твердопаливним розгінно-маршовим двигуном, який здатний розганяти її до швидкості у понад 2 Махи (2450 км/годину). Здатна летіти на відстань до 150 кілометрів. Бойова частина сконструйована так, щоб завдати максимальної шкоди цільовим антенам та електроніці ворожих систем.

Тип боєголовки відрізняється в залежності від моделі:

• AGM-88A та AGM-88B — містять 25 000 сталевих суббоєприпасів, заряд вибухової речовини, детонатор та підривник;
• AGM-88C та AGM-88D — містять 12 845 вольфрамових суббоєприпасів покращений заряд вибухової речовини, що забезпечує більшу загальну летальність.

До літаків AGM-88 кріпляться за допомогою спеціальних пускових LAU-118(V)1/А, що пов’язані з програмним забезпеченням HARM на бортовому комп’ютері. Тобто з будь-якого суперджета її не запустити. Платформами для цих ракет слугують: F-15E, F-16CM, F/A-18, EA-18G, Tornado IDS/ECR, Eurofighter Typhoon, F-35A.

Протирадіолокаційні ракети на сході та півдні України

Про те, що Україна вже почала використовувати AGM-88, першими повідомили саме росіяни. 7 липня у мережі почали поширюватися фотографії їхніх уламків зі знищених російських позицій. Приналежність залишків саме до даного типу ракет видав напис на уламку хвостового оперення. 

Деякий час не було впевненості, чи не була це ворожа ІПСО, оскільки ані Україна, ані США не оголошували про передачу такої зброї. Проте 8 серпня 2022 року заступник міністра оборони США Колін Каль підтвердив, що в рамках попередніх пакетів військової допомоги Україна таки отримала протирадіолокаційні ракети.

У Пентагоні уточнили, що вони можуть бути запущені з українських літаків, утім незрозуміло, як саме, адже ані МіГи, ані Сушки не пристосовані до використання таких систем. Утім, схоже, італійський військовий експерт Томас Тейнер знайшов розгадку.

Річ у тім, що ракети AGM-88 мають три режими роботи:

• Self-Protect (SP);
• Target Of Opportunity (TOO);
• Pre-Briefed (PB).

У перших двох режимах активно використовуються спеціальні системи датчиків, які працюють з програмним забезпеченням HARM, або власні пасивні системи наведення самих ракет. Тобто обмін інформацією про виявлення цілі та цілевказання відбувається безпосередньо між бортовим комп’ютером літака та ракетою. У випадку з українськими літаками це зробити неможливо, оскільки такі американські сенсорні системи не можна просто так на них установити.

Тож залишається третій режим — Pre-Briefed. У ньому AGM-88 програмується ще до вильоту літака з авіабази з координатами розташування РЛС противника. «Піднявшись у повітря, винищувач випускає AGM-88 на максимальній швидкості та максимальній висоті, забезпечуючи дальність польоту ракети понад 150 км. Після запуску AGM-88 летить до координат, а коли досягає дальності фіксації, вона буде шукати, виявляти, замикати та атакувати ціль автономно», — пояснив експерт Томас Тейнер.

Утім, щоб користуватися цим режимом треба знати точне місцезнаходження російських систем. На думку Тейнера, ЗСУ у цьому допомагають місцеві жителі на окупованих територіях, які просто вручну повідомляють про їхнє розташування. Або ж вони можуть виявлятися силами союзників України з-за кордону. Наприклад, за допомогою літаків RC-135V/W Rivet Joint, хоча у них і обмежений радіус дії (якщо він кружляє над Румунією, то покриває лише Херсонську область).

Раніше Заборона розповідала про те, як в американському Конгресі підтримують надання Україні тактичних ракет ATACMS, що здатні вражати ворожі цілі на відстані 300 км.