Читаєте зараз
Журналіст The Wall Street Journal вважає, що війна Росії в Україні може тривати роками. Це взагалі реально? Які доводи про це свідчать?

Журналіст The Wall Street Journal вважає, що війна Росії в Україні може тривати роками. Це взагалі реально? Які доводи про це свідчать?

Oleksandr Humeniuk

Видання The Wall Street Journal (WSJ) опублікувало матеріал «Чому війна Росії в Україні може тривати роками» (Why Russia’s War in Ukraine Could Run for Years). Заборона ознайомилася з ним та виділила головні тези — найважливіша полягає в тому, що майже всі учасники (окрім України) і партнери, залучені у війну, не знають, як вони бачать перемогу. 


Відсутність чітких та досяжних політичних цілей

На думку авторів статті, очевидна мета України — відновлення територіальної цілісності у кордонах 1991 року. Однак, судячи з повільного руху контрнаступу, це виглядає радше як віддалена перспектива — серед іншого і через обмежену підтримку Заходу. Як пише видання, ключові європейські союзники України з одного боку стримують Росію, щоб не дати їй перемогти, а з іншого — переймаються через ризики, якщо Україна отримає більші ресурси для перемоги. Поразка Росії — ще один непростий для Заходу виклик.

На думку авторів, цілі президента РФ Володимира Путіна дуже гнучкі та постійно змінюються: від великих імперських заяв про поглинання всієї України до більш «обмеженого» приєднання кількох областей. Не можна сказати, що першочергова ідея Путіна щодо захоплення та взяття під контроль усієї України повністю зникла; радше вона виглядає нереалістичною. Однак, на думку авторів, українці вважають, що навіть менші досягнення сприйматимуться Путіним як сходинки до нової ескалації, що робить будь-який мир з поступками невигідним для України.

Амбівалентна позиція Заходу

Західні союзники досі не визначились з позицією щодо припинення російсько-української війни. З одного боку, президент США Джо Байден заявляє про те, що мета США — поставити Україну в максимально сильну позицію перед можливими мирними переговорами (в чому саме буде проявлятись ця сильна позиція, наразі невідомо).

Невизначеність та відсутність єдиної думки стосовно припинення війни автор статті побачив і в нещодавній заяві керівника апарату генерального секретаря НАТО Стіана Єнссена, який заявив, що «Україна може стати членом НАТО в обмін на “відмову” від частини території». Заява чиновника, на думку журналіста WSJ, невипадкова, адже у приватних розмовах багато західних чиновників розглядають можливість пропозиції умовного членства в НАТО чи ЄС для України в обмін на те, що вона змириться зі втратою територій. Ці погляди, на думку авторів, зумовлені невпевненістю західних чиновників у тому, що подальша підтримка України позитивно вплине на вибір їхнього електорату у ближньому майбутньому.

Чого чекати у майбутньому?

Як пише автор WSJ, наразі США дотримуються серединної позиції, що дозволяє їм підтримувати Україну достатньо для того, аби вона не програла у війні, але при цьому не давати занадто багато зброї, щоб не «спровокувати» ескалацію та розростання конфлікту. 

Обережний підхід США чітко простежується в повільному наданні тої чи іншої військової техніки: артилерії, бронетехніки, танків, літаків, а тепер ще й ракет дальнього радіуса дії. Як зазначається у статті, недолік такої політики США полягає в тому, що обмежені постачання не дозволяють Україні реалізувати швидкий прорив на полі бою, а без нього офіційний Київ точно не сяде за стіл переговорів. Враховуючи зазначені обставини, президентка Центру аналізу європейської політики у Вашингтоні Аліна Полякова у коментарі WSJ зазначає, що США налаштувалися на затяжний конфлікт. Що стосується Росії, то, на думку авторів, після невдалої спроби швидко захопити всю територію України чиновники РФ втратили орієнтир і самі не до кінця розуміють, які саме цілі у війні мають бути досягнені, щоб вважати її виграною.

Оскільки цілі війни незрозумілі, деякі експерти кажуть, що війна РФ проти України стає самоціллю та єдиним шансом зберегти нинішній політичний режим, адже керівництво на чолі з Путіним більше не може гарантувати виборцям ані економічного зростання, ані стабільності в країні. Щобільше, у Кремлі вірять, що через те, що в Росії немає політичної циклічності та зміни президента (на відміну від США), РФ зможе дочекатися зміни риторики на Заході — а отже, у неї є шанси на перемогу в затяжному конфлікті. 
Наприкінці статті наводиться ще одна цитата Аліни Полякової: «Росія не відмовилася від своєї максимальної мети, зокрема, зупинити такі країни як Україна від подальшого руху на Захід незалежно від того, означає це домінування чи перетворення їх на неспроможні держави. Росія все ще має це велике імперське бачення, у яке Путін почав вірити за час перебування на посаді. Цілі України не змінилися. Питання: яке стратегічне бачення Заходу?»

Сподобався матеріал?

Підтримай Заборону на Patreon, щоб ми могли випускати ще більше цікавих історій