Зовсім не хімія: науковці розгадали, як люди насправді обирають партнерів

• Відчуття закоханості напряму пов’язане з хімічними процесами у мозку, а от вибір партнера має більш раціональне підґрунтя.
• Дослідження показали, що романтичні ідеали, на яких базуються алгоритми сайтів знайомств, зазвичай є помилковими.
• Аналіз даних 11 000 людей довів, що окремі риси особистості мають другопланове значення.

Найважливішими при виборі партнера для романтичних стосунків є невербальні сигнали та спроможність партнера бути відданим. Невелику роль відіграють особистісні маркери та стиль прихильності людини.

Заборона розповідає про наукові дослідження, які показують, як саме формуються пари.

Які фактори впливають на вибір партнера: дослідження

Відчуття закоханості напряму пов’язане з хімічними процесами у мозку. Однак його виникненню передує вибір партнера, який, як виявилося, має більш раціональне підґрунтя, пише The Guardian.

Є кілька ключових факторів, на які опирається вибір:

• особистісні маркери;
• романтичні ідеали;
• невербальні сигнали;
• відданість партнера;
• стиль прихильності.

Наукові дослідження справді доводять, що люди обирають партнерів зі схожими звичками та типом особистості. Так, якщо ви любитель вечірок, найімовірніше, шукатимете когось із подібним рівнем екстраверсії. Якщо ж ви організовані та прагматичні, скоріш за все, орієнтуватиметеся на людину з відповідним рівнем самоорганізованості. Однак подібність профілів особистості відіграє чи не найменшу роль.

«Це правда, що люди частіше відчувають хімію з кимось, хто певним чином схожий на них. Але якщо я привів вас у кімнату з 20 людьми, які різним чином схожі на вас, шанси, що у вас виникне хімія з кількома з них, не дуже високі. Лише крайні відмінності матимуть значення під час ваших перших зустрічей, тож малоймовірно, що у вас буде хімія з кимось, хто дуже на вас не схожий», — пояснює професор Гаррі Рейс з нью-йоркського університету Рочестера.

А от романтичні ідеали хоч і присутні серед критеріїв вибору, але зазвичай виявляються абсолютно помилковими, каже професор Пол Іствік з Каліфорнійського університету в Девісі. Йдеться, приміром, про такі судження: «я понад усе ціную доброту», «я шукаю людину, яка є авантюрною і вільною».

«Ми не можемо знайти доказів того, що деякі люди справді надають перевагу одним рисам над іншими. Це теж саме, що піти у ресторан, замовити конкретну вечерю, а потім поміняти їжу столиком поруч із вашим. Ви з такою ж імовірністю насолодитеся випадковою стравою, як і тією, яку ви спочатку замовили», — навів приклад науковець..

Саме тому, на думку Іствіка, алгоритми, які рекламують агенції та сайти для знайомств, не працюють. Щоб підтвердити свою теорію, він провів експеримент:

• за допомогою програми машинного навчання вчений визначив комбінації рис, які б передбачили взаємну привабливість;
• учасники досліду заповнили 30-хвилинне опитування з детальними запитаннями про їхні особистісні риси, фізичну привабливість, політичні та соціальні цінності та уподобання щодо побачень (короткотривалий роман чи довгострокові стосунки);
• алгоритм визначив серед учасників найбільш підходящі пари;
• учасників відправили на побачення наосліп.

Результати показали, що алгоритм зміг точно вибирати учасників, які, як правило, вважалися більш привабливими для більшої кількості людей і тих, хто загалом менш вибагливий і більш відкритий до повторних побачень із більшою кількістю людей. Проте щодо передбачення конкретного рівня привабливості між двома людьми це виявилося не ефективнішим, ніж звичайна випадковість.

Чи не найголовнішим фактором є невербальні сигнали, а також потік розмови. «Важливо, чи посміхається співрозмовник у потрібний момент, чи справді він слухає та показує, що розуміє, що ви говорите. Однак це неможливо спрогнозувати до зустрічі, тож фактору мають передувати інші», — каже Рейс.

Ще одним з ключових критеріїв є відданість партнера. Науковці з Принстонського університету проаналізували дані 11 000 людей і виявили, що окремі риси особистості відходили на другий план.

Певну роль також відіграють стилі прихильності, тобто те, що саме люди підсвідомо шукають у стосунках: відчуття безпеки, тривогу, адреналін тощо. Однак ці уподобання мають властивість з часом змінюватися. Наприклад, з підходящим партнером хтось може перейти від тривоги до безпеки, а у співзалежних стосунках — навпаки.

Ще один критерій — тип мислення. Дослідження доводять, що наші переконання щодо стосунків і шляхів їхнього розвитку можуть бути такими ж важливими, як початкова сумісність, адже відображають очікування.

Тест, який допоможе визначити тип мислення: прочитайте твердження у двох групах та оберіть найбільш правдиві, на вашу думку:

1. потенційні партнери або сумісні, або ні;

відносини, які не починаються добре, неминуче зазнають краху;

2. ідеальні відносини розвиваються поступово з часом;

успішні стосунки розвиваються завдяки наполегливій роботі та вирішенню несумісності.

Люди, які схвалюють перші два твердження, мають романтичне мислення: вони вірять у долі (у різних проявах, тобто не завжди буквально). Такі люди можуть доволі швидко закохатися, навіть після першої зустрічі, але вони погано справляються з будь-якими розбіжностями з партнером. Ті, хто схвалює останні два твердження, мають більш прагматичний погляд і вірять, що над стосунками треба працювати. Якщо ж ви обрали по одному реченню з кожної групи — ви, найімовірніше, вірите, що стосунки повинні починатися добре, тобто суто романтично, але вони можуть розвиватися і над цим треба працювати.

Раніше Заборона розповідала про наукове дослідження, яке показало, як сильно і чому за останні 80 років змінилися способи знайти пару.