Читаєте зараз
ЗСУ отримають ракети Sidewinder, але не мають, з чого їх запускати: навіщо ж вони

ЗСУ отримають ракети Sidewinder, але не мають, з чого їх запускати: навіщо ж вони

Ilona Kivva
Автор:
  • Боєприпаси надійшли на озброєння ВМС США у 1956 році і були призначені для запуску з літаків.
  • Назву AIM-9 Sidewinder отримала на честь отруйної гримучої змії, яка використовує інфрачервоний діапазон для полювання — у ракеті використана система за аналогом.
  • Першою про передачу Україні зброї оголосила Канада у травні 2023 року. Вже наприкінці серпня ці ракети також увійшли у пакет збройної допомоги від США, а пізніше були включені і до інших. 

Штати анонсували передачу Збройним силам Україні нової системи протиповітряної оборони. Вона буде адаптована під саме AIM-9. Є кілька варіантів того, що ж це може бути. Один з них — відновлені американські зенітні ракетні комплекси MIM-72 Chaparral, але він менш реалістичний.

Заборона розповідає про авіаснаряди, які передають ЗСУ, а також про те, як їх використовуватимуть в Україні.

AIM-9M: що за ракети

Розробка ракети AIM-9 Sidewinder, або ‘Отруйного гримучника’, розпочалась у 1946 році з ініціативи професора Вільяма Макліна. Це був особистий проєкт, тому п’ять років всі роботи проводилися його власним коштом та волонтерськими пожертвами. Так було, аж поки зброєю не зацікавилися флотські адмірали. Боєприпас потрапив на випробування, а вже у 1956 році — на озброєння Військово-морських сил США, пише Мілітарний.

Це надзвукова ракета класу «повітря-повітря» малого радіуса дії. Має осколково-фугасну бойову частину та інфрачервону теплову систему наведення. ІФ-головка самонаведення (ГСН) дозволяє націлюватися на вихлоп двигуна літака і може використовуватися вдень/вночі та в умовах електронної протидії. Вона також забезпечує пілоту можливість залишити зону або вжити заходів ухилення, поки боєприпас націлюється.

Цікаво! Назву Sidewinder снаряд отримав на честь отруйної гримучої змії, яка використовує інфрачервоний діапазон для полювання.

Читати більше новин в Telegram

Короткі характеристики:

  • довжина — 2.87 м;
  • діаметр — 0.13 м;
  • маса — 85.5 кг;
  • маса бойової частини — від 4.5 кг до 11 кг;
  • радіус дії — до 35 км;
  • максимальна швидкість — понад 2.5 Маха;
  • носії: F-15C Eagle, F-15E Strike Eagle, F-16 Fighting Falcon, F/A-18 Super Hornet, E/A-18G Growler, F-22 Raptor, усі варіанти F-35 Joint Strike Fighter.
Ракета AIM-9M. Фото: Мілітарний

За десятиліття використання ракета отримала багато модернізацій. Більшість з них зняли з озброєння, але й досі застосовується одна з найпоширеніших — AIM-9M.

Версія М була розроблена на початку 1980-х років. Модернізація проводилась з урахуванням досвіду використання її попередниці AIM-9L під час війни за Фолклендські острови, де британські літаки Sea Harrier та Harrier використовували їх для знищення аргентинської авіації.

Вона отримала масивніші рулі керування, які забезпечили кращу маневровість, нову інфрачервону головку самонаведення, а також модернізований двигун Hercules Mk.36 Mod.9. 

Нове ППО для ЗСУ: заява Пентагону

Першою про передачу Україні AIM-9M оголосила Канада у травні-2023. Вже наприкінці серпня ці ракети також увійшли у пакет збройної допомоги від США (пізніше були включені й до інших). 

При цьому як саме ЗСУ використовують снаряди, не було зрозуміло. В Україні чи не єдиною технікою, яка сумісна з Sidewinder, є американські системи ППО NASAMS. Однак вони запускають лише нові версії снаряда — AIM-9X Block II. Експерти з озброєння також припускали, що під ракети могли модифікувати радянські МіГ -29 та Су-27  (підтверджень чи спростувань цієї теорії станом на 12 жовтня досі немає).

Про те, для якої ж техніки насправді призначені Sidewinder, прояснив міністр оборони США Ллойд Остін на Рамштайн-16. Він оголосив черговий пакет збройної допомоги на $200 млн, до якого, серед іншого, знову увійшли AIM-9M. Глава Пентагону сказав, що вони будуть застосовуватися разом з новою системою протиповітряної оборони, яку вже найближчим часом передадуть ЗСУ.

Інтегрувати ракети, як пише Defense Express, можливо під зенітний ракетний комплекс MIM-72 Chaparral. Він був прийнятий на озброєння армії США у 1969 році і використовував трохи змінену ракету на базі AIM-9D (попередниця версії М). Дальність знищення повітряних цілей для системи ППО була 5 км, а за висотою — до 4 кілометрів.

«Дуже навряд мова йде про те, що США зайнялись відновленням MIM-72 Chaparral. Водночас концепція цього ЗРК більш ніж аналогічна радянському комплексу ‘Стрела-10’. В обох системах оператор мав через візир супроводжувати ціль до її захоплення ГСН та здійснити пуск. А доволі логічний шлях до збільшення ефективності цієї системи — встановлення сучасної оптико-прицільної станції з автосупроводженням», — зауважили експерти з озброєння.

Така теорія цілком реалістична, адже ще у вересні-2022 було анонсовано україно-американську програму по спільному виробництву систем ППО. У Defense Express припускають, що проєкт передбачає якраз встановлення західних ракет з інфрачервоним наведенням на наявні в Україні пускові. Саме у такий спосіб можна за доволі короткий термін створити новий ЗРК з ракетами, який буде боротись проти крилатих ракет і авіаснарядів.

Раніше Заборона розповідала про два масштабні проєкти компанії-виробника комплексів HIMARS. Один з них передбачає створення ракет, які замінять далекобійні ATACMS.

Читати більше новин в Telegram

Сподобався матеріал?

Підтримай Заборону на Patreon, щоб ми могли випускати ще більше цікавих історій