«Сенцов нас сварив за підпали офісів у Сімферополі» — фігурант справи режисера дав перше інтерв’ю

Микита Боркін, активіст, якому вдалося виїхати з Криму незабаром після арешту кінорежисера Олега Сенцова. Він — один з фігурантів справи, по який проходить Сенцов. Боркін дав інтерв’ю «Громадському радіо». Видання Заборона обрала найцікавіше.

• Сенцова затримали в Криму 10 травня 2014 року. Його звинуватили у підготовці терактів та засудили до 20 років позбавлення волі.

Про співпрацю з українськими спецслужбами

«Були з мого боку спроби зв’язатися і з прокуратурою [Генеральною прокуратурою України] і з офісом Ірини Геращенко [народна депутатка, уповноважена президента з питань мирного врегулювання конфлікту на Донбасі, бере участь в перемовинах щодо обміну українських в’язнів]. Я говорив зі співробітниками СБУ, вони взяли мої свідчення. Але це було ще в серпні 2014 року. Це єдиний раз, коли я українським правоохоронним органам розповідав про те, що сталося».

Про втечу з Криму

«Я спочатку з Криму поїхав на Донбас до бабусі. Там я трохи побув, думав дочекатися, поки прийдуть Збройні сили. Але рідні з Криму мені повідомили, що я вже у розшуку ФСБ. Вони приходили до мене додому, в гуртожиток, де я жив, до моєї дівчини. Тож я зібрався і виїхав у Дніпро. Жив там «на валізах» якийсь час, чекав, що буде далі. З 2014 по 2016 рік я зробив кілька спроб зв’язатися з різними українськими структурами. Але вони чомусь були не зацікавлені».

Про діяльність

«У соцмережах у нас була група чи чат, не пам’ятаю, куди запрошували всіх патріотично налаштованих людей в Криму. Мене запросив Чирній [один з 4 фігурантів справи про підготовку терактів у Криму, який знаходиться зараз в колонії у Магадані]. Я був з ним особисто знайомий і дізнався, що буде збір. Ми збиралися декілька разів біля пам’ятника Шевченку на проукраїнські мітинги, біля однієї школи, а також біля Таврійського національного університету. Перші збори у нас були ще наприкінці лютого, коли все тільки починалося. Коли збиралися, нас було людей 12, може більше. З часом хтось виїхав, нас стало менше».

Про знайомство з Сенцовим

«З Олегом Сенцовим познайомилися ближче до кінця березня [2014 року]. Він тоді сказав: «Ніхто з материка вам допомогти не зможе. Ніхто не привезе сюди жодних засобів. Згадайте справу Pussy Riot. Якщо їм у РФ дали такі терміни, то що дадуть вам?». Він пропонував мистецький, не насильницький спротив. Ми малювали банери, плакати, клеїли стікери, кидалися фарбою у білборди з агітацією. Усього ми бачилися з Сенцовим тричі. Останній раз — 5 чи 6 травня [2014 року]».

Про співпрацю з Сенцовим

«Жодних наказів мені Олег не віддавав. Єдиний факт співпраці, де він виступав організатором дій, — це коли ми закидували фарбою білборди. Оскільки він мав автомобіль, він нас возив, шукав пропагандистські оголошення та планував маршрут. Їздили втрьох: я, Кольченко [ще один фігурант справи про підготовку терактів у Криму, який отримав 10 років позбавлення волі у РФ] і Олег Сенцов. Поїздили містом, виїхали трохи за Сімферополь. Він нам потім сказав: «Нікуди не лізьте. Бачите, наш спротив і так вже сходить нанівець». Ми були проти окупації і висловлювали таким чином свою позицію».

Про підпали

Щодо підпалів офісів «Единой России» і «Русского Единства». Тут у нас була окрема компанія: я, Чирній, Афанасьєв [звільнили у 2016 році], Зуйков і Асанов. Потім я запросив Олександра Кольченка. Дуже шкодую зараз про це. Він був знайомим знайомого, був на Євромайдані і, як виявилося, також знав Олега Сенцова. Але Сенцов тут ні до чого. Коли він дізнався про підпал, він нас сварив. Сказав: «Навіщо? Я ж вам казав, хлопці! Навіщо ви це робите?». Це зараз я вже бачу, що це дурниця була».

«Нас всіх настільки дістала бездіяльність центральної влади, що ми вирішили спробувати показати, що ми проти в такий спосіб. На Майдані боролися вогнем, тож ми вирішили зробити так само. Почали з офісу «Русского Единства», а потім вже був офіс «Партії регіонів», який після анексії став офісом «Единой России». Ще був один невдалий підпал. Ми пішли і побачили, що там конвой автоматників. Коли ми робили підпал офісу «Единой России» і ми вже відійшли, Чирній мені зізнався, що вогонь обпалив йому балаклаву і він її з себе зірвав. Але я не знаю, чи під камерами.  Думаю, що під нього давно вже копали. Він дуже активно свою позицію проявляв».

Про теракти

«Жодних терактів ми не планували. Станом на 9 травня [2014 року] в Сімферополі залишалися тільки троє: Афанасьєв, Чирній і Сенцов. Я був в Ялті на Дні народження у друга. І Кольченко теж був в Ялті, але у своїх справах. Першим взяли Чирнія. Потім Афанасьєва. На наступний день затримали Сенцова. Кольченко встиг передати мені через треті руки повідомлення, що наш знайомий бачив, як затримали Афанасьєва і щоб я був обережним. А 11 числа до мене додому приїхали якась тітонька наче з соцслужб з моїм фотороботом. Показує і каже: «Втекла дитина. Допоможіть знайти». Я зрозумів, що це все, треба тікати. 12 числа я забрав свої речі з гуртожитку, викинув телефон, поміняв сім-карту. Узагалі єдині, хто дотримувалися правил безпеки під час спілкування, це були ми з Кольченком. Я поїхав в Севастополь до дівчини, ми попрощалися. Уже коли приїхав до дівчини, там побачив поліцію. Але при мені не було ні рюкзака, ні речей, ні флаєрів, я не викликав підозри. Вони мене навіть не обшукали. Уже коли я поїхав, вони до неї приходили, спілкувалися з нею, з батьками».

Читайте також:

Мати Сенцова попросила Путіна помилувати її сина

Місяць голодування Сенцова: Хронологія протесту