Сонячна система мала зникнути: астрономи розгадали, як вона вбереглася

• Метеорити можуть зберігати інформацію про умови народження зірок та планет.
• Команда астрономів з Японії досліджувала космічні тіла та виявила у деяких з них нерівномірну концентрацію радіоактивного алюмінію — він міг потрапити туди від вибуху.
• Відстань була настільки близькою до Сонячної системи (за космічними мірками), що хвиля повинна була розірвати її.

Сонячна система вбереглася від знищення завдяки тому, що тільки формувалася. Цей процес відбувався всередині величезних хмар молекулярного газу, які спрацювали як щит. Він був настільки міцним, що пробити його вдалося б тільки після 300 000 років.

Заборона розповідає про висновки вчених з Японії.

Космічний щит: що це і як працює

Метеорити можуть зберігати інформацію про умови народження зірок та планет. Так, компоненти космічного тіла накопичують радіоактивні ізотопи, які виникають при цих процесах — їх концентрація і розповідає про те, як все відбувалося, пише SciTechDaily.

Команда астрономів з Національної астрономічної обсерваторії Японії виявила в деяких метеоритах нерівномірну концентрацію радіоактивного алюмінію. Додаткова кількість елементів могла потрапити туди ще у часи, коли Сонячна система тільки формувалася. Це, найімовірніше, відбулося завдяки ударній хвилі після вибуху наднової — в перші 100 000 років зародження планетної системи.

Науковці переконані, що наднова була достатньо близько, щоб доставити таку кількість ізотопів, тож вона створила достатньо сильну вибухову хвилю, щоб розірвати Сонячну систему на частини.

Причина того, чому вона не була знищена, може критися у принципі формування зірок. Річ у тім, що вони утворюються у вигляді зоряних скупчень усередині величезних хмар з молекулярного газу. Ці хмари складаються з умовних ниток та вузлів — такі зірки, як Сонце, зазвичай формуються в самих нитках, а більш масивні, як наднова, —  в місцях перетину кількох.

Розрахунки показали, що нитка молекулярного газу спрацювала як кокон і захистила систему від сили вибуху. Щит був настільки міцним, що для того, аби пробити його, вибуховій хвилі знадобиться щонайменше 300 000 років. З роками він став тоншим, однак у теорії все ще захищає Сонячну систему.

Раніше Заборона розповідала про дослідження у Сеулі, яке доводить, що нахил Землі змінюється. Він відіграє роль у сезонній зміні погоди, а отже може сприяти й зміні в довгостроковій перспективі.