Рівно три місяці тому почався контрнаступ ЗСУ. (Дуже коротко) згадуємо, чого вдалося досягти українській армії й наскільки великий шанс, що їй вдасться прорвати фронт до кінця року

8 червня 2023 року в американських медіа повідомили про початок українського контрнаступу. Минуло три місяці контрнаступальної операції — аналітик Заборони Олександр Гуменюк підсумовує, чого вдалося досягти ЗСУ та чи правда, що за 6–7 тижнів ми, ймовірно, побачимо кульмінацію всієї кампанії.

Дуже короткий рекап: що трапилося за ці три місяці? 

Південь

За час підготовки ЗСУ до контрнаступу армія РФ спорудила на цій ділянці інженерні фортифікаційні споруди в три лінії оборони. Окрім цього, росіянами було проведено заходи з тотального — можливо, найщільнішого за всю історію воєн — мінування підступів до оборонних позицій. 

Після декількох тижнів зондувальних операцій з перевірки слабких місць на всій довжині фронту були визначені найбільш перспективні напрямки: Оріхівський (у бік окупованого Токмака) та Велика Новосілка (з виходом на окуповану Старомлинівку та далі до Маріуполя). Судячи з усього, головний удар ЗСУ (імовірно, ще не реалізований повністю) припав на Оріхівський напрямок.

На цьому відтинку ЗСУ за три місяці вдалося створити плацдарм шириною 12 кілометрів та зайти в глибину противника на майже 10 кілометрів. Попри невеликі, за мірками фронту, відстані, цей плацдарм вкрай важливий для подальшого успішного прориву. ЗСУ вдалося пройти мінні поля, що були розташовані на лінії постачання РФ, та вийти на основну лінію оборони. Наразі українська армія починає рух вже вздовж лінії оборони Збройних сил РФ (ЗС РФ), чим змушує окупаційні війська тримати оборону одразу з декількох напрямків: Північного, Східного та Західного, залежно від географічного розташування підрозділів.

Рух українських військ у бік міста Токмак невипадковий. Генштаб неодноразово заявляв про те, що головним завданням літнього контрнаступу є перерізання сухопутного коридору між материковою Україною та окупованим Кримом. Звільнення Токмака не переріже коридор повністю, але порушить залізничне сполучення — головну ланку логістики ЗС РФ. Ізраїльський військовий експерт Ігаль Левін у розмові з Забороною стверджує, що ЗСУ вже дістають до токмацької залізниці, проте щоб значно порушити логістику, українським мінометним підрозділам необхідно просунутись до міста ще на 10 кілометрів.

Ще одним напрямком, на якому велися активні бойові дії, став Времівський виступ. На цій ділянці українським військовим вдалося просунутись на глибину понад 11 кілометрів та зрізати виступ шириною майже 30 кілометрів. ЗСУ поки не вдалося дістатися головної, розташованої південніше від окупованої Старомлинівки, лінії оборони армії РФ. За останні кілька тижнів інтенсивність на цій ділянці фронту зменшилася.

Менш помітним відтинком стало узбережжя Дніпра в Херсонській області. 6 червня, на самому початку українського контрнаступу, російські війська підірвали Каховську ГЕС, чим зробили тимчасово неможливим форсування Дніпра ЗСУ зі сторони Херсона (про те, що подібна операція планувалася, в коментарі Забороні розповідав військовий експерт Роман Світан). За його словами, цей напрямок був особливо важливим, адже Херсон був найближчою точкою до Кримського півострова (близько 80 кілометрів).

Судячи з усього, прогнози Світана частково підтвердилися: щойно погодні умови та стан річища стабілізувалися, ЗСУ одразу відновили операції зі створення плацдарму на лівому березі Дніпра. У разі успіху форсування Дніпра відкриє ЗСУ дорогу на кримський Армянськ.

Схід

Після виходу ПВК «Вагнер» з окупованого Бахмута ЗСУ розпочали операцію зі звільнення північних та південних флангів міста. За три місяці ЗСУ вдалося зайняти панівні висотні точки навколо міста. Наразі ЗСУ вже стоять впритул до окупованих Андріївки, Кліщіївки та Курдюмівки, що південніше Бахмута. Звільнення цих населених пунктів відкриває можливості для напівоточення угруповання ЗС РФ у Бахмуті та відсунення лінії фронту східніше, у район Попасної, де в росіян побудована ешелонована лінія оборони. 

Своєю чергою, ЗС РФ здійснюють контрнаступальні дії на Луганському напрямку. Росіяни зосередили на ділянці фронту понад 100 тисяч солдатів. Активні наступальні дії почалися з кінця липня в районі Куп’янська та Кремінної. Попри важкі бої, ЗСУ вдається стримувати ворога, який за цей час не досяг значних успіхів.

Попри наступальній дії, ЗСУ втратили менше живої сили, ніж ЗС РФ. Чому?

Попри те, що всю літню кампанію ЗСУ перебували у наступі, а російські війська — в активній обороні, більших втрат у живій силі та техніці зазнали саме ЗС РФ. Про це неодноразово заявляли як українські чиновники, так і закордонні експерти. Скоріше за все, це продиктовано тактикою росіян: після втрати позиції замість того, аби передислокуватись на іншу, завчасно підготовлену лінію оборони, командування армії РФ намагається повернути втрачене. Найсвіжіший приклад — ситуація, що склалася в районі Роботиного Запорізької області. Ще на минулому тижні українські війська зайшли у село, однак замість того, аби відійти на більш вигідні позиції, ЗС РФ продовжують надсилати резерви на відбиття позицій.

Росіяни дотримувались подібної тактики на всій лінії фронту, намагаючись стримати ЗСУ на перших лініях оборони та кидаючи туди резерви з другої та третьої ліній. Тактичні дії такого плану, на думку Романа Світана, дозволяють армії РФ уповільнити рух ЗСУ, але при цьому зростають шанси ліквідації російських резервів: «[Після цієї тактики і розтрати особового складу ЗС РФ] вводять у бій сирі новостворені частини, які складно назвати резервами», — зазначає він. 

Чого чекати далі? 

Контрнаступальна операція переходить у вирішальну стадію. Підготувавши та розширивши плацдарми, ЗСУ спробують прорвати другу лінію російської оборони та вийти на оперативний простір. На думку адміністрації президента США Джо Байдена, контрнаступ досягне кульмінації через 6–7 тижнів. 

Прогнози Пентагона доволі консервативні: на думку американських військових, ЗСУ зазнали великих втрат і навряд чи зможуть просунутись на великий кілометраж. Однак директор з аналізу Розвідувального управління Міністерства оборони США Трент Мол вважає, що ймовірність прориву ЗСУ фронту сягає 40–50%.

У розмові з Забороною Роман Світан дає більш оптимістичний прогноз. За його підрахунками, росіяни вклали в першу лінію оборони 60% усіх сил та засобів. Після нещодавнього прориву, на думку експерта, ЗСУ вже зробили більш ніж половину роботи.