У багатьох містах Україні існують муніципальні варти. Розповідаємо, що з ними не так
Уже декілька років в Україні працюють муніципальні варти, які патрулюють вулиці разом із поліцією. Деяким структурами понад десять років, втім, активно такі варти створювалися у 2017 році, коли до їхніх лав почали залучати ветеранів війни на Донбасі. Офіційно мета таких формувань – допомагати поліції підтримувати громадський порядок, але в багатьох містах муніципальна варта відома побиттям журналістів та підприємців, а київську організацію пов’язують з агресивним праворадикальним угрупованням «С14». Журналіст Заборони Самуїл Проскуряков розповідає, які повноваження мають ці організації, хто їх створює й навіщо.
Що таке «муніципальна варта»?
Це силова структура, яка контролюється місцевою владою. Часто варти оформлені як комунальні підприємства при міських радах. Називаються ці формування по-різному – варта, охорона, гвардія.
Одна з перших варт з’явилася в Дніпрі ще у 2011 році за ініціативою голови міської організації «Партії Регіонів» Івана Ступака. Вона називалася «муніципальною поліцією», але з 2017 року закон забороняє використовувати таку назву комусь, окрім Нацполіції. Статути варт від міста до міста відрізняються, але зазвичай подібні структури охороняють комунальні заклади: дитячі садочки, лікарні, парки, кінотеатри, а також масові події, наприклад, фестивалі чи демонстрації. Також муніципали часто патрулюють місто разом із поліцією.
У Києві трохи інша структура – комунальні заклади охороняє «Муніципальна охорона», а патрулює разом із поліцією «Муніципальна варта». Це різні, хоч і дуже схожі формування – у них навіть однакова уніформа.
Хто фінансує такі варти?
Місцеві бюджети. Гроші йдуть на зарплату вартовим, а також уніформу, бронежилети, каски та спецзасоби, зокрема кийки, пластикові кайданки, газові балончики і травматичну зброю (вогнепальна заборонена). Окремі міста озброюють своїх муніципалів ще й сучасними інформаційними технологіями. Зокрема, «Муніципальна варта» Дніпра у 2018 році закупила програмне забезпечення вартістю майже 6 млн гривень для закритих поліцейських баз, які дають можливість розпізнавати обличчя людей, номери машин та стежити за їхніми маршрутами.
У Києві зарплату отримують тільки члени «Муніципальної охорони». «Муніципальна варта» – громадське формування і, як розповів Забороні колишній речник київської «Муніципальної варти» Антон Колумбет, всі учасники були волонтерами. Для «Муніципальної варти» Київ закуповує тільки форму, рації, ліхтарі та засоби захисту. Вартові патрулюють місто разом із поліцією у вільний від роботи час.
«Муніципальна охорона» першочергово створювалася для того, щоб там могли працювати члени «Варти», розповідав Колумбет. Там свій бюджет, посади й оклади. Усі працівники отримують жетон і посвідчення охоронця, а також офіційну зарплату. Перед прийняттям на роботу вони проходять спеціальні курси. Їхні послуги замовляють муніципальні заклади міста – школи, садочки, медичні установи тощо.
Такі варти взагалі законні?
На це питання немає однозначної відповіді. Законопроект «Про муніципальні варти», який мав би регламентувати їхню діяльність, лежить у Верховній Раді ще з 2015 року. Якщо його ухвалять, муніципалам віддадуть дрібні справи. Наприклад, вони зможуть штрафувати за порушення правил паркування.
Отже, оскільки окремого закону немає, творці муніципальних варт послуговуються таким собі «конструктором». Наприклад, якщо мова йде про охорону об’єкта, то це регламентується законом «Про охоронну діяльність», патрулювання вулиць – законом «Про участь громадян в охороні громадського порядку і державного кордону». Але через те, що єдиного закону немає, повноваження і функції варт у різних містах відрізняються.
Муніципальна варта має такі ж повноваження, як і поліція?
Ні. Але припиняти злочин і затримати порушника до прибуття поліції – можуть. Це передбачено Законом «Про участь громадян в охороні громадського порядку і державного кордону». Також вартові можуть самостійно надавати першу медичну допомогу потерпілим, проводити профілактику пияцтва та наркоманії (наприклад, викидати алкоголь із «наливайки»), а також відвести злочинця у відділок, якщо отримали таку вказівку від працівника поліції.Коли йдеться про охорону майна, за законом вартові (у випадку з Києвом – представники «Муніципальної охорони»), мають право вимагати від громадян дотримуватися пропускного та внутрішнього режимів і затримувати тих людей, які намагаються проникнути в об’єкт. Також охорона може активно протидіяти правопорушникам і навіть застосовувати заходи фізичного впливу та спецзасоби і використовувати службових собак. Водночас, вартові зобов’язані негайно повідомити про кримінальне чи адміністративне порушення територіальному органу Нацполіції.
Як вступають у муніципальну варту?
У київській «Варті» це відбувається так: охочі приносять із собою необхідні документи, із ними проводять співбесіду. До лав зараховують тільки повнолітніх. Документи віддають на спецперевірку, де виявляють, чи має людина кримінальний досвід. Якщо має – до «Варти» не приймають. Кандидати проходять медкомісію, отримують довідки від нарколога і психолога. Опісля на них очікує дводенне навчання в районному управлінні поліції, де призначають відповідального за них полiцейського, який робить начитку лекцій та проводить навчання.
Вони і справді допомагають підтримувати порядок?
Від початку війни на Донбасi варти здебільшого формуються з ветеранів і в багатьох містах справді працюють задля безпеки громадян. Вони розвантажують патрульну поліцію, взявши на себе дрібні правопорушення, а також соціалізують і дають роботу військовим, які повернулися з війни.
Що ж тоді з ними не так?
Чи не в кожному місті, де є варти, з ними існують проблеми. У Києві до лав «Варти» входять представники ультраправого угруповання «С14». Зокрема, найбільш медійний київський муніципал та керівник Голосіївського підрозділу варти Сергій Бондар. У 2018 році С14 спільно з «Муніципальною вартою» розігнали поселеннях ромів у ландшафтному парку «Лиса гора», спалили їхні намети й речі. На відео, опублікованому через кілька днів, праворадикали жбурляють у ромів камінням та поливають їх сльозогінним газом, женучи вулицею. Антон Колумбет, який тоді був речником «Варти» стверджував Забороні, що муніципали навідувалися до табору «за тиждень до, власне, демонтажу» на прохання дільничних Голосіївського управління поліції та соціальної служби в справах дітей, молоді та спорту. Участі в погромі ромів вони, говорить вiн, не брали.
У Дніпрі муніципалами керує колишній командувач дніпровського «Беркуту» Андрій Ткаченко. У 2018 році міська влада Дніпра вирішила демонтувати ледь не цілу вулицю МАФів. Для охорони комунальників міськрада залучила «Муніципальну варту». 17 липня протистояння підприємців і міської влади переросло в сутички, були постраждалі. Зі сторони підприємців летіли зеленка, яйця та каміння, муніципали, зі свого боку, використовували спецзасоби, били ногами та кийками. В Одесі муніципали побили гумовими кийками кореспондента газети «Суспільний прибій» («Общественный прибой») та редактора видання «Нерозкриті злочини» («Нераскрытые преступления») під час проведення ними журналістських розслідувань.
Але це поодинокі випадки?
Все одно вони відбуваються достатньо часто. Окрім цього, у варт є ще один важливий недолік – оскільки вони повністю фінансуються місцевим бюджетом, влада міста часто використовує їх у власних цілях. Наприклад, колишній муніципал Дніпра розповідав, що вартових залучають охороняти сесії міської ради і слідкувати, щоби «незручні» люди не потрапляли на засідання. Те ж саме відбувається й у Харкові, де муніципали неодноразово не допускали активістів на сесію міськради, або й фізично випроваджували їх із засідання, застосовуючи спецзасоби. А в Києві учасники «Муніципальної охорони» конфліктували з активистами через зміну керівництва в кінотеатрі «Київ». Охоронці заблокували вхід у кінотеатр, а один із них відтягнув активіста, схопивши його за горло, і повалив поруч на сходи. Активісти називали зміну керівництва «рейдерским захопленням».
