Протести фермерів у Європі створять проблеми навіть після вступу України в ЄС: які саме

• Європейський Союз 9 квітня офіційно продовжив призупинення ввізних мит та квот на український експорт до країн блоку до 5 червня 2025 року. При цьому в угоду додали певні обмеження, які мають захистити місцевих фермерів.
• Якщо імпорт визначених продуктів перевищуватиме показники за половину 2021 та 2022, 2023 роки, то мита запровадять повторно.
• Аграрні суперечки можуть стати основним питанням, яке сторонам доведеться вирішити на шляху до вступу України в ЄС.

Українське зерно має попит на європейському ринку, проте місцеві фермери виступають за обмеження на імпорт цієї продукції. Законодавці ЄС захищають їх інтереси. Це питання може стати основним, яке доведеться владнати перед вступом до блоку. Так, деякі країни можуть ввести обмеження на імпорт агропродукції з України навіть коли остання стане повноправним членом ЄС.

Заборона розповідає про одну з головних проблем, яку треба вирішити на шляху до вступу в ЄС.

Аварійне гальмо в торгівлі з Україною: що це таке

Європейський Союз 9 квітня офіційно продовжив призупинення ввізних мит та квот на український експорт до країн ЄС до 5 червня 2025 року. При цьому посилили захист європейських фермерів та обмеження для продукції з України.

Безмитний і безквотний режим з 2022 року допомагав стабілізувати економіку Києва в умовах російської агресії. Також це сприяло поступовій інтеграції країни до внутрішнього ринку.

Проте, в новій угоді Євросоюз домовився: якщо на ринках однієї або кількох країн виникнуть значні порушення через український імпорт, його можуть терміново загальмувати. Це стосується, зокрема, чутливих категорій продуктів:

• птиці;
• яєць;
• цукру;
• вівса;
• кукурудзи;
• круп;
• меду.

У випадку, якщо імпорт цих продуктів перевищить середні обсяги другої половини 2021 року та 2022 і 2023 років, мита запровадять повторно. Європейська комісія також зобов’язалася посилити моніторинг імпорту зерна, зокрема пшениці.

Умови продовження пільгової торгівлі з Україною погодили Рада Євросоюзу, Єврокомісія та Європарламент. Наступний крок – окреме голосування парламентарів Європи. Якщо рішення ухвалять, положення оновленого регламенту набудуть чинності з 6 червня 2024 року.

«Обмеження потрібні, щоб виправити нерівність у торговому балансі між Україною та ЄС. Поправки в інтересах Києва, вони не спрямовані на повне припинення імпорту, а скоріше на захист європейських фермерів від посилення конкуренції», — заявив депутат Європарламенту від Польщі та автор обмежувальних поправок до угоди Анджей Галіцький.

Євросоюз та українське зерно: як вплине на вступ

Аграрні суперечки між Україною та країнами ЄС, які наприкінці 2023 та початку 2024 років зазнали особливого загострення, можуть стати ключовим питанням, що потребуватиме узгодження під час вступу до Євросоюзу. Так, певні обмеження у торгівлі можуть зберегтись навіть коли членство стане реальністю, пише Politico.

«Польща однією з перших підтримала вступ України до ЄС. Ми повинні почати переговори про доєднання, але на реалістичних умовах», — продовжив Галицький.

Мається на увазі, що Україна має усунути розбіжності стосовно сільського господарства, а потім проробити інші питання. Так, одним із варіантів рішення є таке, коли Україна доєднається до Євросоюзу, але на її сільськогосподарську продукцію все одно будуть накладені обмеження в якихось країнах.

При цьому, якщо європейські законодавці бачать в українському зерні проблему, то Київ бачить дію вільного ринку. Начебто немає підтверджень, що фермери ЄС страждають від цієї конкуренції. Українська продукція має великий попит у харчовій промисловості Європи, а місцеві аграрії (вони єдині виступають проти неї) становлять незначну частину економіки блоку.

«Протекціонізм не врятує сільськогосподарський сектор ЄС. Польські фермери надто малі, щоб бути реальними гравцями на світовому ринку зерна, де їм доводиться конкурувати з такими країнами, як Україна, Бразилія чи Росія. Їм краще було б спеціалізуватися на виробництві квітів, фруктів чи овочів, або навіть марихуани», — сказав президент асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» Алекс Ліссітса.

Раніше Заборона розповідала про €5 млрд доходів від російських активів, які Євросоюз не зможе передати Україні. Гроші забере компанія, яка акумулює статки Москви, щоб покрити юридичні витрати.