В Аргентині спалахнули протести через реформи президента: що не так із політикою Мілея
- У Буенос-Айресі 12 червня почалися мітинги проти бюджетних реформ президента Хавʼєра Мілея.
- Законопроєкт передбачає, зокрема, оголошення надзвичайного економічного стану, скорочення пенсій та послаблення трудових прав.
- Документ пройшов нижню палату конгресу ще у квітні 2024 року. Тепер акт схвалили у верхній палаті аргентинського парламенту, але його повернуть до нижньої на повторне голосування.
Мілей очолив Аргентину наприкінці 2023 року та пообіцяв «шокову терапію» в економічній галузі. За допомогою жорстких методів та обмежень політик хоче відновити занепалу економіку держави. Але аргентинці вважають, що реформи ще більше нашкодять громадянам.
Заборона розповідає про політику президента Аргентини Хавʼєра Мілея.
Протести в Буенос-Айресі у 2024: що відомо
Сутички аргентинських правоохоронців з активістами почалися 12 червня. Протест згуртувався біля будівлі Національного конгресу. Демонстранти з різних соціальних груп і профспілок висловили невдоволення новими рішеннями уряду, пише Reuters.
Річ у тім, що у квітні 2024 року нижня палата Сенату схвалила законопроєкт про урядові та економічні реформи, ініційований президентом Хав’єром Мілеєм. Напередодні мітингів документ підтримала також верхня палата. Його повернуть на повторне голосування нижньої палати після внесення змін.
Під час заворушень поліцейські застосували водомети та сльозогінний газ, щоб розігнати натовп. Своєю чергою протестувальники жбурляли в них шашки з бензином і каміння. Також спалахнув автомобіль однієї з телекомпаній, перш ніж його загасили пожежники, страйкарі перевертали й інші автівки, пише CNN.
Читати більше новин в TelegramОфіційних повідомлень про постраждалих не поступало, але журналісти свідчать, що парамедики допомагали декільком потерпілим. Деякі учасники протесту вийшли з плакатами, зокрема, на одному з них було написано: «Як очільник держави може ненавидіти державу?»
Офіційні джерела свідчать про щонайменше 20 поранених співробітників поліції. Водночас сили безпеки заявили, що затримали 15 осіб. Пізніше офіс президента Хавʼєра Мілея оприлюднив заяву, в якій подякував силовикам за придушення заколоту. Аргентинський лідер назвав страйкарів терористами, які начебто намагалися здійснити державний переворот.
Демонстранти в Буенос-Айресі стверджують, що нові політичні заходи завдадуть шкоди мільйонам аргентинців. Річна інфляція у країні наближається до 300%, а більш ніж половина громадян живуть у бідності.
«Ми не можемо повірити, що в Аргентині ми обговорюємо закон, який поверне нас на 100 років назад», — цитують ЗМІ 55-річного протестувальника, юриста Фабіо Нуньєса.
«Закон Омнібус»: положення законопроєкту
Основні реформи Мілея — частина законопроєкту «Про основи та відправні точки свободи Аргентинців». Також його називають «Законом Омнібус». Великий документ на 351 сторінки та 664 статі презентували громадськості у грудні 2023 року.
Так, акт передбачає «надзвичайний стан у сферах економіки, фінансів, соціального забезпечення, безпеки, оборони, тарифів, енергетики, охорони здоров’я, адміністративних і соціальних питань до 31 грудня 2025 року». Це дозволить президенту видавати закони, що поки заборонено аргентинською конституцією.
Крім того, законопроєкт передбачає реформи виборів (хочуть ліквідувати обовʼязкові попередні вибори PASO), переведення національних судів до столиці Буенос-Айрес та надання виконавчій владі права приватизувати державні компанії. Продати прагнуть Aerolíneas Argentinas, YPF, Correo Argentino та AySA та ще 41 установу.
«Метою законопроєкту є сприяння приватній ініціативі, а також розвитку промисловості та торгівлі за допомогою правової системи, яка забезпечує переваги свободи для всіх жителів нації та обмежує будь-яке непотрібне втручання держави для захисту конституційних прав», — йдеться у першій статті документа.
Після дебатів в нижній палаті Конгресу документ змінили: Хавʼєр Мілей відмовився від приватизації нафтової YPF oil, деякі інші підлягатимуть тільки частковій. Держава зобов’язується контролювати сферу супутникових телекомунікацій (компанії Nación і ARSAT). Шукаючи компроміс з опозицією, документ скоротили до 523 статей.
Хавʼєр Мілей: як він став президентом Аргентини
Радикальний економіст-лібертаріанець і депутат парламенту з дворічним досвідом здобув перемогу на президентських виборах в Аргентині в листопаді 2023 року. Після підрахунку понад 99% голосів у Мілея виявилося 55.8% прихильників серед населення, а у його суперника, нинішнього міністра економіки Серхіо Масси — 44.2%, пише Financial Times.
Виборці повірили в обіцянки Мілея щодо радикальних змін, а також зацікавилися його ексцентричним образом. Політичні оглядачі кажуть, що попит на зміни в Аргентині став настільки величезний, що певна частина людей навіть не переглянула конкретну політичну програму обранця. Його передвиборча кампанія складалася з багатьох обіцянок:
- Мілей виступав із бензопилою, закріплюючи обіцянку порізати витрати на державний апарат на 15% від ВВП;
- він збирається максимально сприяти вільному ринку, приватній власності та індивідуальним свободам;
- перевести Аргентину з песо на долар США;
- скасувати всі закони щодо зброї;
- легалізувати продажі людських органів;
- підтримати заборони абортів тощо.
Втім, у своїх заявах політик іноді суперечить сам собі. Він обіцяє зменшити кількість урядових міністерств з 18 до 8, щоб зекономити бюджетні кошти. Але він каже, що держслужбовці не втратять роботу, бо перейдуть в інші міністерства. Тож невідомо, як саме він збирається зекономити на держапараті обіцяні 15% від ВВП.
Нового президента Аргентини часто порівнюють із Дональдом Трампом, 45-м президентом США, і експрезидентом Бразилії Жаїром Болсонару через спільні погляди. Мілей часто робить гучні заяви: Китай, найбільшого торгового партнера Аргентини, він назвав «кровожерливим», Папу Римського Франциска — «брудним ліваком», а кліматичні зміни – «соціалістичною містифікацією». Деякі аналітики прогнозують, що каденція Мілея не триватиме довше року, а закінчиться хаосом і повторними виборами.
Раніше Заборона розповідала про вибори до Європарламенту, що тривали у країнах ЄС з 6 по 9 червня. Високого результату досягли ультраправі політичні партії.
Читати більше новин в Telegram