Нобелівська премія: хто і за що отримав у 2024 році

• Нобелівську премію вручають з 1901 року за досягнення у медицині, фізиці, хімії, літературі та за діяльність зі збереження миру. Нагородження щороку відбувається відповідно до заповіту бізнесмена та винахідника Альфреда Нобеля.
• Галузь, у якій ніколи не вручають премію — математика. Існує нагорода за досягнення у галузі економіки, але до власне Нобелівських її не відносять. 
• Сума премії змінюється залежно від доходів Фонду Нобеля. У 2024 році вона становить близько $1.1 мільйона.

Переможців найпрестижнішої наукової нагороди оголошували у період з 7 по 14 жовтня. Відзначили досягнення у вивчені геному людини, білків, які є головним будівельним матеріалом в організму, а також штучного інтелекту. А от літературну премію вручили за насичену поетичну прозу, яка викриває крихкість людського життя.

Заборона розповідає про лауреатів Нобелівської премії у 2024 році. 

Nobel Prize: премія з фізіології та медицини 

Нобелівський комітет присудив нагороду у галузі американським вченим Віктору Амбросу та Гері Равкуну за відкриття мікроРНК та її роль у посттранскрипційній регуляції генів.

«Інформацію, що зберігається в наших хромосомах, можна порівняти з інструкцією для всіх клітин нашого тіла. Кожна клітина містить однакові хромосоми, тому кожна клітина містить точно такий же набір генів і точно такий же набір інструкцій. Проте різні типи клітин, такі як м’язові та нервові клітини, мають дуже різні характеристики. Як виникають ці відмінності? Відповідь в генній регуляції, яка дозволяє кожній клітині вибирати лише відповідні інструкції. Це гарантує, що в кожному типі клітин активний лише правильний набір генів», — заявили у Нобелівському комітеті.

Амброс і Равкун цікавилися тим, як розвиваються різні типи клітин. Вони виявили мікроРНК — новий клас крихітних молекул РНК, які відіграють вирішальну роль у регуляції генів. Новаторське відкриття виявило абсолютно новий принцип регуляції генів, який виявився важливим для багатоклітинних організмів, включаючи людину. 

«Зараз відомо, що геном людини кодує понад тисячу мікроРНК. Амброс і Равкун відкрили абсолютно новий вимір регуляції генів. МікроРНК виявилися фундаментально важливими для розвитку та функціонування організмів. Тож цього року Нобелівська премія присвячена відкриттю життєво важливого регуляторного механізму, який використовується в клітинах для контролю активності генів», — додали у Нобелівському комітеті.

Нобелівка 2024 з фізики: до чого тут ШІ

Премію з фізики присудили Джону Гопфілду та Джеффрі Гінтону за фундаментальні відкриття та винаходи у сфері штучного інтелекту. Вони використали інструменти фізики для розробки методів, які дозволяють машинне навчання за допомогою штучних нейронних мереж.

Джон Гопфілд створив асоціативну пам’ять, яка може зберігати та реконструювати зображення та інші типи шаблонів у даних. Джефрі Хінтон винайшов метод, який може автономно знаходити властивості в даних і таким чином виконувати такі завдання, як ідентифікація конкретних елементів на зображеннях.

«Коли ми говоримо про штучний інтелект, ми часто маємо на увазі машинне навчання за допомогою штучних нейронних мереж. Ця технологія спочатку була навіяна структурою мозку. У штучній нейронній мережі нейрони головного мозку представлені вузлами, які мають різні значення. Ці вузли впливають один на одного через зв’язки, які можна уподібнити до синапсів і які можна зробити сильнішими або послабленими. Мережа навчається, наприклад, завдяки розробці сильніших зв’язків між вузлами з одночасними високими значеннями. Цьогорічні лауреати провели важливу роботу зі штучними нейронними мережами з 1980-х років», — кажуть у комітеті.

Премія Нобеля з хімії: нагороду вручили одразу за два проривні відкриття 

Нобелівську премію з хімії у 2024 році розділили троє науковців за два різні винаходи.Так, її присудили Девіду Бейкеру за обчислювальний дизайн білка, а також Демісу Хассабісу та Джону Джамперу за передбачення структури білка.

«Девіду Бейкеру вдалося створити абсолютно нові види білків. Деміс Хассабіс і Джон Джампер розробили модель штучного інтелекту для вирішення 50-річної проблеми: прогнозування складних структур білків. Ці відкриття мають величезний потенціал», — кажуть у Нобелівському комітеті.

Білки керують усіма хімічними реакціями, які разом є основою життя. Вони також функціонують як гормони, сигнальні речовини, антитіла та будівельні блоки різних тканин. Обидва відкриття дають широкий спектр нових можливостей для науковців.

Білки зазвичай складаються з 20 різних амінокислот, які можна назвати будівельними блоками життя. У 2003 році Девіду Бейкеру вдалося використати ці блоки для розробки нового білка, який не був схожий ні на один інший білок. З тих пір його дослідницька група створювала творчі білки, включно з тими, які можна використовувати як фармацевтичні препарати, вакцини, наноматеріали та крихітні сенсори.

Друге відкриття стосується передбачення білкових структур. У білках амінокислоти з’єднані разом у довгі нитки, які згортаються, утворюючи тривимірну структуру. Вона є вирішальною для функції. З 1970-х років дослідники намагалися передбачити структуру білків за амінокислотними послідовностями, але це було важко. Однак у 2020 році стався прорив.

Деміс Хассабіс і Джон Джампер представили модель штучного інтелекту під назвою AlphaFold2. З її допомогою вони змогли передбачити структуру практично всіх 200 мільйонів білків, які ідентифікували дослідники. З моменту прориву AlphaFold2 використовували понад два мільйони людей із 190 країн. Серед безлічі наукових застосувань дослідники тепер можуть краще зрозуміти стійкість до антибіотиків і створити зображення ферментів, які можуть розкладати пластик. 

Тепер науковці можуть передбачати структури білків і створювати власні, що приносить неоціненну користь людству.

Література: лауреатка Nobel Prize 

Нагороду у галузі літератури у 2024 році вручили південнокорейській письменниці Хан Канг. Премію присудили за її «насичену поетичну прозу, яка протистоїть історичним травмам і викриває крихкість людського життя».

Канг має літературне походження — її батько був відомим романістом. Поряд з письменницькою діяльністю вона також присвятила себе мистецтву та музиці, що відображено в усій її літературній творчості.

Вона розпочала свою кар’єру в 1993 році з публікації ряду віршів у журналі  문학과사회  («Література і суспільство»). Її прозовий дебют відбувся в 1995 році збіркою оповідань  «Любов до Йосу», за якою незабаром послідували кілька інших прозових творів: як романів, так і оповідань. 

Великий міжнародний прорив стався з романом «Вегетаріанка». Книга, написана у трьох частинах, описує насильницькі наслідки, які виникають, коли героїня відмовляється підкорятися нормам споживання їжі. Рішення не їсти м’яса зустрічає абсолютно різні реакції. У 2016 році письменниця отримала Букерівську премію за цей роман.

 «У своїй творчості Хан Канг протистоїть історичним травмам і невидимим наборам правил і в кожному зі своїх творів викриває крихкість людського життя. Вона має унікальне усвідомлення зв’язків між тілом і душею, живим і мертвим, і у своєму поетичному та експериментальному стилі стала новатором у сучасній прозі», — каже голова Нобелівського комітету Андерс Олссон.

Нобелівка миру: кого відзначили

Нобелівську премію миру у 2024 році отримала японська організація Nihon Hidankyo. Це рух людей, які пережили ядерне бомбардування японських міст Хіросіма та Нагасакі.

Зусилля організації спрямовані на створення світу, вільного від ядерної зброї. Чому її не можна використовувати, демонструють через свідчення очевидців подій у Японії. Поступово навіть виникла міжнародна норма, яка стигматизувала використання ядерної зброї як морально неприйнятне. Вона отримала назву ядерне табу (the nuclear taboo).

«Свідки допомогли створити та консолідувати широку опозицію проти ядерної зброї в усьому світі, спираючись на особисті історії, створюючи освітні кампанії на основі свого досвіду та видаючи термінові застереження проти поширення та використання ядерної зброї. Це допомагає нам описати невимовне, подумати про немислиме та якось усвідомити незбагненний біль і страждання, спричинені ядерною зброєю», — заявили у Нобелівському комітеті.

Долі тих, хто вижив у Хіросімі та Нагасакі, довго приховували. У 1956 році місцеві асоціації постраждалих (разом із жертвами випробувань ядерної зброї в Тихому океані) сформували Японську конфедерацію організацій постраждалих від атомних і водневих бомб. Ця назва була скорочена японською мовою до Nihon Hidankyo.

«Основою бачення Альфреда Нобеля була віра в те, що віддані люди можуть змінити ситуацію. Присуджуючи цьогорічну Нобелівську премію миру, комітет бажає вшанувати всіх тих, хто вижив, і попри фізичні страждання та болісні спогади вирішив використати свій досвід, щоб плекати надію та досягти миру. Одного дня Хібакуша [ті, хто вижив під час бомбардувань японських міст] більше не буде серед нас. Але завдяки сильній культурі пам’яті та незмінній відданості нові покоління в Японії передають досвід і послання свідків. Вони надихають і навчають людей у ​​всьому світі. Таким чином вони допомагають підтримувати ядерне табу – передумову мирного майбутнього людства», — заявили у Нобелівському комітеті.

Премія пам’яті Нобеля з економіки: кому вручили у 2024 році

Шведська королівська академія наук присудила Премію з економіки памʼяті Альфреда Нобеля за дослідження того, як формуються інституції та впливають на процвітання добробуту в країнах. Нагороду отримали Дарон Ацемогл, Саймон Джонсон та Джеймс Робінсон, повідомили у Нобелівському комітеті. 

«Коли європейці колонізували значні частини земної кулі, інститути в цих суспільствах змінилися. Іноді це було драматично, але не скрізь однаково. У деяких місцях метою було експлуатувати корінне населення та видобувати ресурси на користь колонізаторів. В інших колонізатори сформували інклюзивні політичні та економічні системи для довгострокової вигоди європейських мігрантів. Лауреати показали, що одним із пояснень відмінностей у добробуті країн є суспільні інститути, запроваджені під час колонізації», — пояснили в комітеті.

Інклюзивні заклади часто запроваджувалися в країнах, які були бідними під час колонізації, що з часом призвело до загалом процвітаючого населення. Це важлива причина того, чому колишні колонії, які колись були багатими, тепер бідні, і навпаки.

Раніше Заборона розповідала про переможницю Міжнародної Букерівської премії у 2024 році. У довгому списку претендентів на нагороду був український письменник Андрій Курков з романом «Самсон і Надія».