«Агента НАБУ» Шевченка й екснардепа Семенченка затримали за створення приватної військової компанії. Розповідаємо деталі
Служба безпеки України підозрює екснардепа й АТОвця Семена Семенченка та позаштатного агента НАБУ Євгена Шевченка в створенні незаконної приватної військової компанії та постачанні зброї й техніки з Росії. Обох уже взяли під варту. Адвокати підозрюваних запевняють: обвинувачені не винні, а справи проти них пов’язані з політичним тиском. Заборона розповідає деталі історії й пояснює, до чого тут олігарх Ігор Коломойський.
Підозра СБУ
24 березня Служба безпеки України оголосила підозру екснардепу, учаснику бойових дій на Донбасі Семену Семенченку та «позаштатному агенту НАБУ» Євгену Шевченку. Причина — причетність до створення та роботи незаконного збройного формування, так званої приватної військової компанії (ПВК). За даними СБУ, до складу компанії входили понад 150 осіб, а сама організація діяла під прикриттям охоронних фірм і громадських організацій. Її членів тренували на базах під Києвом і за кордоном.
Також слідчі отримали дані, які підтверджують, що фігуранти справи причетні до укладання контрактів між «приватною військовою компанією» та організаціями з Близького Сходу. Ці ж люди нібито пропонували поставляти зброю в ці країни, а також домовлялися про ввезення зброї, запчастин, техніки з Росії. Ввезені товари продавали українським держпідприємствам за завищеними цінами.
Зв’язок із Коломойським
26 березня журналісти «Слідство.Інфо» опублікували розслідування «Солдати мільярдера». У ньому вони розповідають, як «приватна військова компанія [«Донкорп Україна»], пов’язана з екснардепом Семеном Семенченком, упродовж останніх років виконувала завдання в інтересах українського олігарха Ігоря Коломойського».
Журналісти поговорили з колишніми учасниками «Донкорпу» Євгеном Сікорою та Роландом Мелією, які сьогодні перебувають в конфлікті із Семенченком, бо не отримали від нього обіцяної роботи — контрактів закордоном. Організація, йдеться в матеріалі, за задумом мала працювати як міжнародна військова компанія. А її члени — отримувати роботу за кордоном. Але фактично організація виявилася приватною армією, кажуть журналісти. Адже замість обіцяних відряджень бійців залучали для розв’язання місцевих політичних та бізнес-суперечок. Зокрема — в інтересах олігарха Ігоря Коломойського.
Наприклад, наприкінці 2019-го представники «Донкорп Україна» брали участь у мітингах проти керівництва Нацбанку Якова Смолія та його заступниці Катерини Рожкової. Сам Смолій називав замовником акцій Ігоря Коломойського.
«На акції ходили спільно з іншими організаціями. Вони стояли під Нацбанком, а ми — під будинком у Рожкової та Смолія, — розповів «Слідству.Інфо» ексдонкорпівець Євген Сікора. — [Під будинком Смолія] у нас було завдання створити картинку. Цілий спектакль був, який тиждень розробляли, режисували. На візку кінь віз труну, пацани в костюмах смерті, на труні «Смолій» написано. Він [Семенченко] всі ці сценарії затверджував, коригував… З машини спостерігав, телефонував, виправляв, казав, що неправильно робимо».
Також члени «Донкорпу» охороняли компанію «Центренерго», контрольний пакет акцій якої належить державі. Державна компанія навіть офіційно підписала угоду з «Донкорпом». У той період менеджмент «Центренерго» вважали лояльним до Ігоря Коломойського, адже компанії олігарха отримували найбільший зиск із діяльності «Центренерго», йдеться в матеріалі «Слідство.Інфо».
А в лютому 2021-го члени «Донкорп Україна» брали участь у стрілянині на столичному будмайданчику на вулиці Казимира Малевича. Замовниками будівництва офіційно є фірми «Де Резорт Девелопмент» та «Будівельне об’єднання «Мрія». Власники останнього використовують телефон, ідентичний із компанією Михайла Кіпермана «Смарт Студент». Кіперман — друг і бізнес-партнер Ігоря Коломойського.
Версія захисту Семенченка
Жодної приватної військової компанії немає, каже адвокат Семена Семенченка Владислав Добош. Справу кваліфікують за 260 статтею, а це створення та участь у незаконному збройному формуванні. Але Семенченко мав відношення до охоронної фірми, яка офіційно зареєстрована в Україні та закордоном. Відповідно, ознака незаконності відпадає сама собою, пояснює адвокат.
«Якщо йти за логікою слідства, тоді будь-яка охоронна фірма в Україні є незаконним збройним формуванням. І будь-який добровольчий батальйон. Але фактично такими є лише створені на окупованих територіях України збройні формування. А зараз бійців і добровольців, які захищали територіальну цілісність держави, намагаються звинуватити в тому, що вони працюють поза законом. Це байки СБУ», — каже Добош Забороні й додає, що вбачає в справі «російський вплив».
Крім того, за словами Добоша, Семенченко не мав жодного юридичного відношення до згаданої організації. Він «надавав консультативну та інструкторську допомогу».
А інформацію про дії охоронної фірми в інтересах Коломойського Добош вважає необґрунтованою.
«Взяли вони під охорону об’єкт офіційно. То це одразу робота в інтересах олігарха? Це могла бути будь-яка інша фірма та будь-який інший олігарх. Компанія уклала договір на господарську діяльність. До чого тут Коломойський? [За такою логікою], якщо ви платите за бензин, [який продає] компанія Коломойського, ви дієте в інтересах Коломойського», — додає адвокат.
Наразі Семенченко перебуває в СІЗО без права внесення застави. Йому загрожує від 5 до 10 років позбавлення волі.
Версія захисту Шевченка
Євген Шевченко відомий як інформатор, який передав до НАБУ дані про кількох осіб, які через хабарі хотіли закрити справи в Бюро або влаштуватися туди на посаду. За його словами, він брав участь у двох десятках операцій Бюро, хоча офіційно ніколи співробітником НАБУ не був. Його називають «позаштатним агентом НАБУ».
Шевченко фігурував у розслідуванні Bihus.info про постачання запчастин на заводи концерну «Укроборонпром» — це так звана «справа Гладковського». За версією журналістів, він «допомагав отримувати потрібні документи з НАБУ».
Ще коли Шевченку оголосили підозру в справі про організацію незаконного збройного формування, він назвав обвинувачення СБУ безпідставними. За його словами, слідство не надало жодних доказів, які б підтверджували, що він причетний до компанії. Також він заперечує, що причетний до ввезення зброї з Росії.
У коментарі Забороні адвокат підозрюваного Тарас Безпалий пояснив: Шевченко дійсно хотів створити міжнародну охоронну компанію. У 2018 році він обговорював це із Семенченком, тоді ж вони зустрічалися з казахським інвестором. «Їздили в Ірак, Іран, Афганістан, щоби знайти покупця на послуги», — каже він. Однак жодних домовленостей не досягнули. Факт перемовин, які вели Семенченко із Шевченком, Забороні також підтвердила людина, яка отримала інформацію про це від тих, хто вів перемовини з боку Іраку.
«Тоді Шевченко відмовився інвестувати в компанію, адже не бачив ринку збуту. А після цього він жодного відношення до неї не мав і з Семенченком не спілкувався, — каже Безпалий. — Я особисто вважаю, що ця справа з’явилася через свідчення Шевченка по «вагнерівцях». Так влада намагається змістити акценти».
У серпні 2020 року Шевченко став одним із перших, хто заявив, що операцію із затримання бійців російської ПВК «Вагнер» в Білорусі зірвали. За його версією, літак із «вагнерівцями» мав сісти в Києві, де їх би затримали силовики, однак Офіс президента зупинив операцію, бо вона нібито була не на часі. У березні 2021-го Шевченко дав інтерв’ю міжнародній групі розслідувачів Bellingcat, які знімають фільм про операцію. Українські посадовці версію Шевченка заперечують і називають «російською пропагандою». Більше про саму операцію та екстрадицію бійців «Вагнера» Заборона писала раніше.
«Вагнерівці» — не єдина справа, яку коментував Шевченко. Наприклад, Забороні він розповів про деталі повернення двох українських полонених з Іраку. Чоловіків утримували там три роки за нереалізовану постачу зброї. Офіційні органи не повідомили, як українці стали заручниками, однак заявили, що їхнє звільнення особисто координував Володимир Зеленський. Щоправда, Шевченко каже, що зі звільненням допоміг сирійський курд Фархад Шакер Алі — його знайомий, якому сам Шевченко й розповів про ситуацію.
Наразі Євгена Шевченка затримали. Щоби вийти, він має внести заставу у 5 мільйонів гривень. Це непомірна сума для нього, каже адвокат Безпалий. Захист уже готує апеляцію, яку подаватиме з дня на день, щоб або звільнити Шевченка з-під варти, або хоча б зменшити суму застави.