Україна вимагає від Білорусі видати «вагнерівців». Розповідаємо, як працює екстрадиція | Заборона
Читаєте зараз
Україна вимагає від Білорусі видати «вагнерівців». Розповідаємо, як працює екстрадиція

Україна вимагає від Білорусі видати «вагнерівців». Розповідаємо, як працює екстрадиція

29 липня в Білорусі затримали 33 бійці приватної військової компанії «Вагнера». Мінськ повідомив, що 14 із них воювали на Донбасі. Українська влада вже заявила, що вимагатиме екстрадиції бойовиків. Редакторка Заборони Ганна Беловольченко поговорила з адвокатом і керуючим партнером адвокатського об’єднання «Прайм Юріс» Андрієм Лещенком та розповідає, за яких умов можлива екстрадиція та чому арештувати «вагнерівців» буде непросто.

Що таке екстрадиція?

Уявіть ситуацію: людина скоїла кримінальний злочин в України, наприклад, своїми фінансовими махінаціями завдала збитків державі на мільйони гривень. Завдала — і втекла, припустімо, до Австрії, де і переховується від закону. Україна оголосила цю особу в міжнародний розшук. Правоохоронці Австрії добре попрацювали й знайшли підозрюваного зловмисника — повідомили про це правоохоронців України.

Тоді наша держава написала офіційний запит до Австрії з проханням видати їй підозрюваного. В Австрії вивчили всі документи, які підтверджують, що ця особа дійсно в розшуку, що проти неї відкрито кримінальне провадження, й ухвалили рішення про те, щоб передати людину Україні. Арешт і передача Австрією злочинця до України за її запитом — це і є екстрадиція.

Так само це працює й в інший бік: якби громадянин Австрії скоїв злочин там і переховувався в Україні, Австрія могла б подати запит на його екстрадицію.

Тобто для екстрадиції потрібно, щоб одна країна довела іншій, що людина справді винна?

Не зовсім так. Держава, яка вимагає екстрадицію, має довести, що стосовно людини, яку просять видати, справді відкрите кримінальне провадження. Крім того, вона має надати документи, які підтверджують, що за кримінальний злочин, який вчинила ця особа, передбачене покарання у вигляді тримання під вартою не менше одного року. Доказів провини людини не надають — лише документи про те, що така справа існує.

Важливий момент — екстрадиція відбувається тоді, коли між державами є або двосторонні договори про цю процедуру, або країни є учасницями міжнародних договорів. Крім того, людину після екстрадиції можна судити лише за той злочин, за який її видала інша держава. Тобто не можна запитувати екстрадицію через те, що особа вкрала мільйони з державного бюджету, а судити її за вбивство.

А за яких умов екстрадиція може не відбутися?

Їх чимало:

  1. Більшість держав світу (і Україна серед них) не видають своїх громадян. Тобто, якщо українець скоїв злочин в Австрії і переховується в Україні, держава не видасть цю людину. 
  2. Злочин, через який можуть екстрадувати людину, має визнаватися кримінальним і на території держави, яка запитує екстрадицію, і на території держави, де перебуває особа. Це так званий принцип подвійної криміналізації. Наприклад, в Україні водіння в нетверезому стані не є кримінальним злочином. А от у Польщі чи Німеччині — навпаки. Тобто, якщо людина перебуває в Україні, а Польща запитає її екстрадицію через те, що вона керувала автівкою напідпитку, країна може відмовити.
  3. Також в екстрадиції відмовляють, якщо термін виконання вироку минув. Або ж коли людину вже не можна притягнути до відповідальності, бо сплив період, протягом якого можна було це зробити.
  4. Із 2018 року Україна також не видає осіб, якщо цей процес суперечить інтересам національної безпеки нашої держави. До прикладу, громадянин Росії воював на Донбасі на боці української армії, сьогодні проживає на території України, а Росія хоче його екстрадувати до себе, бо вважає злочинцем. Із позиції України боєць може володіти інформацією, розкриття якої загрожуватиме національній безпеці, тож ми маємо право відмовити у видачі такої людини.
  5. В екстрадиції можуть відмовити, якщо в країні, куди мають видати людину, вона може зазнати тортур. Утім, якщо держава гарантуватиме дотримання прав, екстрадиція відбудеться.
  6. Не екстрадують тих, хто має статус біженця. 
  7. Якщо є підстави вважати, що особу переслідують, хочуть засудити за її політичні, релігійні переконання, за соціальне походження, стать, вік, расу тощо, в екстрадиції також можуть відмовити.

З одного боку, ці умови покликані убезпечити особу від переслідувань і протиправного ув’язнення, забезпечити дотримання її прав. З іншого — є шпаринкою, якою можуть скористатися справжні порушники закону, щоб уникнути відповідальності.

Нагору