У Франції археологи знайшли печеру, що переписує історію людства

• Французькі археологи знайшли підтвердження, що Homo Sapiens прибули у Європу на 12 000 років раніше, ніж заведено вважати.
• Виявляється, що наші предки не винищили неандертальців одразу після свого прибуття, а протягом тисячоліть співіснували з ними.
• Розповідаємо про версії, чому у боротьбі двох видів вижили саме предки сучасних людей.

У французькій печері Мандрен археологи знайшли скам’янілості, які свідчать про те, що Homo sapiens прийшли в Європу на понад 10 000 років раніше, ніж вважається, і протягом багатьох тисячоліть співіснували з неандертальцями. Це повністю змінює сучасну історичну теорію, за якою наші предки винищили попередніх мешканців європейського континенту невдовзі після свого прибуття.

Заборона розповідає про відкриття французьких археологів, яке повністю переписує історію сучасного людства.

Історія Homo sapiens: відкриття археологів

У печері Мандрен, що розташована за 140 км на північ від французького Марселя, вчені знайшли підтвердження, що Homo sapiens прийшли в Європу набагато раніше, ніж написано у підручниках з історії, пише BBC. 

Археологічна група під керівництвом професора Людовіка Слімака з Університету Тулузи виявили молочний зуб дитини Homo sapiens у культурному шарі, датованому близько 54 000 років тому. Окрім цього там були ще й знаряддя праці, зроблені як нашими предками, так і неандертальцями. Це означає, що сучасні люди близько 10 000 років тісно співіснували з неандертальцями до їхнього вимирання.

«Тепер ми можемо продемонструвати, що Homo sapiens прибули на 12 000 років раніше, ніж ми припускали, а потім їхня популяція витіснила інші популяції неандертальців. І це буквально переписує всі наші книги з історії», — зазначає професор Слімак.

Співіснування неандертальців і Homo sapiens

Згідно із сучасною загальноприйнятою теорією, неандертальці заселили європейський континент ще 400 тисяч років тому і вимерли близько 40 000 років тому, невдовзі після прибуття Homo sapiens до Європи з Африки. 

Вважається, що наші предки дуже швидко винищили неандертальців. Однак знахідки експедиції Слімака доводять, що боротьба між видами тривала протягом тисячоліть. «Це не було захоплення [континенту] нашими предками за одну ніч. Іноді неандертальці мали перевагу, іноді Homo sapiens мали перевагу, тому ця боротьба була доволі збалансована», — розповів професор Кріс Стрінгер з Музею природної історії у Лондоні.

При цьому археологи не виявили жодних доказів культурного обміну між неандертальцями та предками сучасних людей у той час. Тобто вони й справді жили в одному місці, але ніколи не перебували в ньому одночасно.

Археологічні знахідки свідчать про те, що ця рання група Homo sapiens населяла місцевість довкола печери Мандрен протягом відносно короткого періоду, близько 2000 років, після чого покинула її, ймовірно, через несприятливий клімат. Потім туди повернулися неандертальці і жили там ще кілька тисяч років аж до повернення нових груп Homo sapiens близько 44 000 років тому.

Знахідки з розкопів французьких археологів доповнюють відкриття 2010 року, у якому з’ясувалося, що сучасні люди мають невелику кількість ДНК неандертальців, що свідчить про те, що два види схрещувалися між собою. «Ми не знаємо, чи був це мирний обмін партнерами. Можливо, це було захоплення жінок іншого виду у полон. Або це могло бути навіть усиновлення осиротілих неандертальських немовлят, які виросли серед Homo sapiens і передали свої гени», — припустив професор Стрінгер.

Чому неандертальці вимерли: теорії

Існує безліч теорій, чому з двох видів вижили лише предки сучасних людей. Дехто вважає, що вижити Homo sapiens допомогла здатність розмовляти і створювати мистецтво. Інші ж припускають, що цьому посприяв більш розвинений, ніж у неандертальців, мозок.

На думку професора Кріса Стрінгера, найімовірніше це сталося тому, що Homo sapiens були організованішими, краще налагоджували зв’язки і створювали набагато більші соціальні групи. «Ми [Homo sapiens] краще спілкувалися між собою, наші соціальні групи були більшими, ми краще зберігали знання та вміння, користувалися ними і розвивали їх», — заявив професор.

Утім, за його словами, у сучасних вчених просто недостатньо інформації, щоб назвати точну причину вимирання неандертальців. «Але з більшою кількістю даних, з більшою кількістю ДНК, з більшою кількістю відкриттів, ми наблизимося до правди про те, що насправді сталося наприкінці епохи неандертальців», — додав Стрінгер.

Раніше Заборона розповідала про те, як у Китаї археологи розкопали ідеально збережений ембріон динозавра віком близько 66 мільйонів років, якого назвали Малюком Інлянгом.