'
Читаєте зараз
Байден і Сі домовилися відновити військові зв’язки. Чи може це стримати Росію?

Байден і Сі домовилися відновити військові зв’язки. Чи може це стримати Росію?

Iryna Oliinyk

Перемовин лідерів супердержав очікував весь світ: навіть поверхневий вплив найбільших економік та військових сил на глобальні й регіональні події очевидний. Водночас якщо Європа, можливо, чекала якихось проривів у питанні російсько-української війни, — тут знову фактично нічого. Основна увага концентрувалася на прямому конфлікті держав по різні боки Тихого океану — Тайвані.

Разом з експертами редакторка Заборони Ірина Олійник підбила головні підсумки без перебільшення історичної зустрічі лідерів США та КНР і проаналізувала, як можуть розвиватися двосторонні відносини між Пекіном та Вашингтоном. 


Візит Сі в Штати

15 листопада 2023 року вперше за шість років лідер КНР Сі Цзіньпін прибув до США — президент Джо Байден заявив, що прагне відновити зв’язок між двома наддержавами до нормального рівня в економічній та військовій площині.

Володимир Фесенко. Фото: Wikimedia

«У двосторонніх стосунках між США і Китаєм є чимало проблем. Насамперед це напруга навколо Тайваню і ризик прямого військового зіткнення двох країн, що дуже небезпечно для міжнародної ситуації, — наголошує у розмові з Забороною голова Центру прикладних політичних досліджень «Пента» Володимир Фесенко. — Безумовно, обговорювалися міжнародні проблеми, серед яких кризова ситуація на Близькому Сході, зокрема ситуація у Газі, де інтереси США і Китаю дуже різняться. І, безумовно, війна між Росією та Україною».

Джо Байден назвав зустріч із Сі конструктивною і продуктивною та повідомив, що лідери домовились про відновлення військових звʼязків для підвищення безпеки в повітрі та на морі.

Тайвань: питання №1

Посилаючись на анонімні джерела, агентство АР пише, що Байден дорікав китайському лідеру за потужне нарощування військової сили КНР навколо Тайваню, а Сі, своєю чергою, наголосив, що не планує здійснювати приєднання острова військовим шляхом. Водночас він закликав США підтримати мирне об’єднання Китаю з самоврядним островом, назвавши Тайвань найважливішим і найбільш делікатним питанням у двосторонніх відносинах.

Байден у відповідь заявив, що США мають намір продовжувати допомагати Тайваню захищатися та підтримувати стримування потенційного нападу Китаю, а також закликав Пекін уникати втручання у вибори на острові, що відбудуться 2024 року. 

Руслан Осипенко. Фото: Wikimedia

«Країни підійшли до небезпечної межі і усвідомлення того, що за цією межею може бути конфлікт, саме ядерний, — розповідає Забороні дипломат та експерт-міжнародник Руслан Осипенко. — Китай сьогодні — серйозна ядерна потуга. Нині лишається принциповим питання Тайваню, де США виступають за збереження статус-кво, а Китай каже, що треба інтегрувати тайванський острів у КНР. Усвідомлення наддержавами відповідальності за долю людства підштовхнуло їх до того, що лідери все ж таки порозумілися і почали шукати спільні точки, аби уникнути гарячого протистояння». 

Володимир Фесенко теж вважає, що історична зустріч дала змогу зняти напругу у питаннях впливу щодо Тайваню. Утім, через принципово різні позиції навряд чи вдасться дійти домовленостей найближчим часом.

«Як і очікувалося, проривів не відбулося, тому що розбіжності між двома країнами доволі серйозні, — підкреслює експерт. — Протистояння буде продовжуватись. Головне, щоб воно не приводило до прямих зіткнень і застосування зброї. І тут теж є позитивний сигнал: судячи з повідомлень, є домовленість про відновлення контактів між військовими двох країн. Ця гаряча лінія, щоб уникати конфліктних ситуацій у Південнокитайському морі». 

Річ у тім, що американське військове керівництво неодноразово висловлювало занепокоєння відсутністю зв’язку з Китаєм, особливо через різке зростання кількості небезпечних інцидентів між кораблями та літаками двох країн у Тайванській протоці.

Згідно з доповіддю Пентагону про військову міць Китаю, Пекін заперечував, скасовував або ігнорував міжвійськові зв’язки та зустрічі з представниками оборонного відомства США протягом 2022–23 років.

Криза у відносинах: чому Китай розірвав військову співпрацю зі США

Сі Цзіньпін підкреслив, що Китай і США не мають права повертатися один до одного спиною, і хоча за останні десятиліття двосторонні відносини між державами ніколи не були гладкими, вони продовжують рухатися вперед.

Загострення щодо тайванського питання між КНР та США почалося у серпні 2022 року. В той час Пекін проводив військові навчання поблизу північних кордонів Тайваню та міг вступати у бій за наказом. Тодішня спікерка Палати представників Ненсі Пелосі поїхала на острів: там вона підкреслила, що США підтверджують підтримку партнера та просувають спільні інтереси, зокрема щодо вільного та відкритого Індійсько-Тихоокеанського регіону.

«Ті, хто грає з вогнем, загинуть від нього. Є надія, що США чітко це зрозуміють. Вашингтон має дотримуватися принципу єдиного Китаю. Ми рішуче виступаємо проти незалежності Тайваню та зовнішнього втручання», — жорстко висловився в період кризи китайський лідер.

Шпигунський скандал

Також одним з інцидентів, який підлив масло у вогонь, стало звинувачення Пекіну у шпигунстві. На початку лютого 2023 року повітряні сили США збили китайську повітряну кулю над Атлантикою. Тоді Вашингтон заявив, що це був складний висотний шпигунський апарат, а у КНР все спростували: мовляв, куля була призначена для спостереження за погодою і не мала розвідувальної мети.

Однак у Військово-морських силах США відзвітували, що куля повільно пролетіла поблизу кількох надсекретних військових об’єктів, а далі обʼєкт попрямував до східного узбережжя, де президент Джо Байден наказав його збити.

Екологічна та економічна співпраця між Штатами та КНР

Обидві країни є найбільшими забруднювачами довкілля у світі, тож на перемовинах у Сан-Франциско погодилися продовжувати працювати над збільшенням глобальних потужностей відновлюваних джерел енергії до 2030 року.

«КНР — це виробнича база, і США завжди критикували китайців за те, що вони створили свою промислову базу та забруднювали довкілля. Зараз Китай дійшов такого рівня розвитку, що йому потрібно більше опікуватися екологічними та кліматичними питаннями. У Пекіна з’явилася стратегія захисту довкілля, і Вашингтон підтримує цю тенденцію», — підсумовує Руслан Осипенко. 

В економічній сфері також вдалося досягнути відчутних домовленостей: 

Китай купить 3 млн тонн американської сої; зніме заборону на імпорт Boeing 737 MAX та збільшить кількість авіарейсів між країнами. На думку експертів, з якими спілкувалася Заборона, Пекін дуже непокоїть відтік іноземного капіталу, тому діалог продовжать. 

Позиція КНР щодо війни Росії проти України

Координатор стратегічної комунікації Ради з нацбезпеки США Джон Кірбі напередодні зустрічі говорив, що Китай міг би відігравати певну роль у підтримці України та допомозі у завершенні війни і сприяти формулі миру Зеленського. Власне, лідери обмінялися думками, але гучних заяв не зробили.

Володимир Фесенко вважає, що Китай не змінить позиції щодо війни Росії проти України. Пекін зацікавлений у послабленні РФ та продовженні торгівлі з російською стороною — зокрема це стосується енергоресурсів: нафти та газу.

«Не варто очікувати, що Китай можна якось переконати не мати зв’язків з Росією, а підтримати Україну, — зауважує експерт. — Китай розглядає війну в глобальному контексті свого протистояння зі США. В цьому сенсі КНР бачить причини війни Росії проти України в розширенні НАТО на схід. Для Пекіну перемога України — це перемога США. І це не влаштовує Китай. Однак Пекін не влаштовує й ескалація війни».

Водночас китайці можуть допомогти у стримуванні Росії від застосування ядерної зброї, аби уникнути ескалації або надмірного затягування війни. Однак нині позиції США та КНР принципово відрізняються. Китай цілком влаштовує замороження конфлікту, а от у Вашингтоні вважають, що для завершення війни мають бути враховані інтереси України, зокрема деокупація територій і компенсація завданої шкоди.

Сподобався матеріал?

Підтримай Заборону на Patreon, щоб ми могли випускати ще більше цікавих історій