«Зробимо закладку, щоби рук і ніг не зібрали». Білоруські спецслужби, ймовірно, планували вбивство Павла Шеремета | Заборона
Читаєте зараз
«Зробимо закладку, щоби рук і ніг не зібрали». Білоруські спецслужби, ймовірно, планували вбивство Павла Шеремета

«Зробимо закладку, щоби рук і ніг не зібрали». Білоруські спецслужби, ймовірно, планували вбивство Павла Шеремета

«Зробимо закладку, щоби рук і ніг не зібрали». Білоруські спецслужби, ймовірно, планували вбивство Павла Шеремета

Олександр Лукашенко й Комітет державної безпеки Білорусі ще у 2012 році обговорювали план вбивства журналіста Павла Шеремета. Журналіста планували підірвати, щоби не залишати по собі слідів. Про це свідчить запис розмови між колишнім головою Комітету держбезпеки Білорусі й співробітниками підрозділу «Альфа». Матеріали 4 січня опублікувало брюссельське видання EUObserver, — Заборона коротко переказує, про що йдеться.


Що трапилося?

4 січня брюссельське видання EUObserver опублікувало запис, де розмовляють, ймовірно, очільник білоруського КДБ у 2008-2012 роках Вадим Зайцев і два співробітники контртерористичного підрозділу «Альфа» КДБ. 11 квітня 2012-го вони обговорювали план ліквідації політичних опонентів, серед яких був і Павло Шеремет.

«Президент [Олександр Лукашенко] чекає чітких заходів. Комітету доручено займатися цими справами… Декого втопити, декого розстріляти — це зрозуміло. А як спровокувати природний підрив, як спровокувати природну пожежу, вбивство й решту речей? От по Шеремету треба спрацювати, який заїбав блять. Зробимо закладку якусь чи що. Щоби цього щура, блять, зовсім рук і ніг не зібрали», — каже на записі чоловік із голосом, подібним до голосу Зайцева.

Автори опозиційного телеграм-каналу NEXTA також опублікували друковані матеріали, ймовірно, з особистої справи Шеремета, яка була в КДБ. У них описано, де журналіст жив, хто члени його сім’ї, його номери телефонів, сторінки в соцмережах, у які години він бував на роботі, як керував автівкою тощо.

Крім Шеремета, чоловіки на записі обговорювали можливий план ліквідації колишнього командира бригади спецпризначенців Володимира Барадача, колишнього начальника слідчого ізолятора №1 («Валадарка») Олега Алкаєва в Мінську й колишнього виконувача обов’язків начальника відділу по боротьбі з корупцією В’ячеслава Дудкіна.

На реалізацію планів, як ідеться в записі, Лукашенко нібито виділив понад 1,5 млн доларів.

sheremet 01 - <b>«Зробимо закладку, щоби рук і ніг не зібрали».</b> Білоруські спецслужби, ймовірно, планували вбивство Павла Шеремета - Заборона
Фото: Інна Соколовська / УНІАН

А записи справжні?

Журналісти кажуть, що отримали матеріали від старшого лейтенанта Ігоря Макара. Він є ексзаступником командира бойової групи «Алмаз» — антитерористичного підрозділу Міністерства внутрішніх справ Білорусі.

EUObserver пише, що Макар отримав запис ще 2012-го. Тоді він передав його американському дипломату в Євросоюзі, щоби захистити свого друга Алкаєва, який перебував у Німеччині. З Алкаєвим зв’язалася поліція й попередила його про можливу небезпеку. Втім, жоден з обговорюваних замахів, крім замаху на Шеремета, не відбувся.

Публічно заявити про аудіозапис Макар вирішив лише зараз, у солідарність із білоруськими демократичними демонстрантами. 

flickr natallia rak - <b>«Зробимо закладку, щоби рук і ніг не зібрали».</b> Білоруські спецслужби, ймовірно, планували вбивство Павла Шеремета - Заборона
Фото: Natalia Rak / Flickr

Голос, який звучить на аудіозаписі, подібний до голосу Вадима Зайцева на записах із його публічних виступів. Спеціаліст НАТО з питань Білорусі, який знайомий із Зайцевим і перевіряв аудіофайл, сказав, що голос дійсно схожий, — про це йдеться в розслідуванні.

Однак директор Національного центру медіакриміналістики Університету Колорадо в США Каталін Григорас сказав, що якість запису занадто низька, щоби проводити біометричний аналіз. Втім, експерт-криміналіст «не знайшов» жодного очевидного «сліду аудіоманіпуляцій» у файлі.

Чи є реакція з боку України чи Білорусі?

У Білорусі наразі не прокоментували ситуацію. А Нацполіція України заявила, що отримала інформацію щодо можливих замовників вбивства Павла Шеремета у грудні 2020-го. У пресслужбі зазначили, що записи, які потрапили в мережу, — це фрагменти матеріалів, які вже є в правоохоронців. Наразі Нацполіція отримала дозвіл на проведення слідчих дій «в одній з європейських країн».

Що відомо про вбивство Шеремета?

Павла Шеремета вбили у 2016-му, через чотири роки після розмови із запису, який оприлюднив Ігор Макар. Машину Шеремета підірвали в центрі Києва. Остаточних результатів розслідування немає й досі. Однак у справі оголосили підозрюваних — представників українського волонтерського руху. Це музикант і військовий Андрій Антоненко, докторка і волонтерка Юлія Кузьменко й медсестра Яна Дугарь. За версією слідства, вони вбили Шеремета, щоби «дестабілізувати ситуацію в країні». Підозрювані заперечують свою провину.

sheremet 02 - <b>«Зробимо закладку, щоби рук і ніг не зібрали».</b> Білоруські спецслужби, ймовірно, планували вбивство Павла Шеремета - Заборона
Фото: Віктор Ковальчук / УНІАН

22 і 23 вересня Заборона опублікувала велике розслідування про вбивство Павла Шеремета (ось перша і друга частини). Ми з’ясували, що в справі є ще один поворот, який поліція не взялася відпрацьовувати.

Через місяць після вбивства Павла Шеремета в поліцію звернулася вимушена переселенка Марина Мацюк, яка жила в Маріуполі. Вона розповіла, що її знайомий Максим Зотов особисто зізнався їй в убивстві журналіста. Максим Зотов — впливовий донецький бізнесмен, тісно пов’язаний з олігархом-утікачем Олександром Клименком. Той очолював міністерство доходів і зборів за часів президентства Віктора Януковича, а після Євромайдану втік у Москву, де перебуває й досі. Клименко також є неформальним власником холдингу «Вісті», куди входила радіостанція, де працював Павло Шеремет. Незадовго до своєї смерті він їздив до олігарха-втікача на зустріч — Шеремет хотів очолити «Радіо Вісті», але перемовини закінчилися нічим.

Версія, яку розповіла Марина Мацюк, виглядає фантастично — важко уявити, що Зотов зізнався своїй знайомій в убивстві. Тому не виключено, що вона обмовила Зотова навмисно. Це могло бути вигідним колишньому воєнному прокурору Анатолію Матіосу, який незадовго до смерті Шеремета отримав контроль над справою Клименка. А ще дружив із журналістом — вони бачилися буквально за кілька днів до смерті Шеремета, обговорюючи, зокрема, і олігарха-втікача. У 2017 році військова прокуратура затримала кількох підлеглих Клименка в межах так званої «вертолітної справи», однак уже за рік усі затримані опинилися на свободі.

Нагору