Білоруського анархіста Боленкова не видворятимуть з України. Чому його хотіли депортувати й навіщо це СБУ?

Увечері 21 липня Шостий апеляційний суд Києва визнав рішення СБУ про видворення білоруського анархіста Олексія Боленкова незаконним. Під час судів у цій справі відбулося кілька нападів ультраправих на соратників Боленкова — під час одного з них хтось із натовпу вдарив фотокореспондента Олександра Кужельного. Поліція була присутня при більшості цих інцидентів, проте нікого з нападників не затримали. Заборона пояснює, чому Боленкова намагалися видворити, навіщо це СБУ й чому активіст не може просто взяти й поїхати на батьківщину.

Усе почалося з обшуків

Вранці 21 квітня до квартири, де живе Боленков, навідалися співробітники поліції, а слідом — і Служби безпеки України. Перші проводили у квартирі обшук за звинуваченнями в підпалі вишки мобільного зв’язку в Києві, який стався в грудні 2019 року. Другі заявили, що активіст загрожує нацбезпеці країни і їм наказали вивезти його на кордон із Білоруссю.

Активіст викликав адвоката і відмовився їхати зі СБУшниками. До приїзду адвоката співробітники СБУ відмовлялися навіть показати посвідчення Боленкову. У документах, якими правоохоронці обґрунтовували видворення білоруса, не було інформації про те, що його мають вивезти саме на батьківщину. Документ підписав начальник департаменту захисту державності Олексанр Кукса. Співробітники спецслужби запропонували доправити його до найближчого кордону. Найближчий від Києва контрольно-пропускний пункт розташований в Київській області, і це кордон із Білоруссю.

Пізніше, 21 липня, Олексій Боленков розповів на пресконференції в «Укрінформі», що в той день адвокат тягнув час, як міг, щоб анархіста не посадили в машину СБУ силою. Наступного дня активіст подав до суду на це рішення.

Перший суд

11 травня в Шевченківському районному суді Києва відбулося перше слухання за позовом Боленкова. У заяві адвокати активіста просять СБУ надати докази того, що він загрожує нацбезпеці країни. Також, за словами адвокатів, правоохоронці порушили процедуру прийняття рішення про видворення Боленкова і його виконання. Згідно із законом, після повідомлення про видворення з України людині мають дати 30 днів на те, щоби вона покинула країну. В Боленкова вимагали виїзду впродовж доби.

Як доказ того, що Олексій Боленков становить загрозу нацбезпеці, СБУ представила такі аргументи:

• У березні 2021 року Департамент міжнародного поліцейського співробітництва України отримав від Інтерполу Білорусі дані «радикально налаштованих до держвлади людей», які перебувають в Україні. У цьому списку був і Боленков. Список направили тоді, коли режим самопроголошеного президента Білорусі Олександра Лукашенка боровся з тими, хто виступав проти його диктатури.

• Українські спецслужби стурбовані тим, що Боленков відкрито виступає проти правоохоронних органів і нібито цікавиться «методикою кустарних способів виготовлення коктейлів Молотова й саморобних вогнепальних засобів для відстрілу куль, боєприпасів та інших засобів ураження індивідуальної та колективної дії».

• Також правоохоронців не влаштовують анархістські погляди Боленкова. Як доказ того, що активіст належить до анархістських організацій «Революційна дія» і La Revolte, СБУшники надали скріншоти з телеграм-каналу «Вольєр». Його веде глава праворадикальної організації «Національний спротив» Олексій Свинаренко. Там публікують особисті дані лівих активістів/ок і представників/ниць ЛГБТ-спільноти. На каналі виклали й дані Боленкова.

• Також Служба безпеки України замовила судово-лінгвістичну перевірку агітаційних матеріалів, розміщених на сайті «Революційної дії». Експерти дійшли висновку, що там нібито є ознаки злочинів — заклики до захоплення влади або зміни конституційного ладу, зазіхання на територіальну цілісність і залучення в теракт. Сам Боленков заперечує, що належить до «Ревдії» — за його словами, він покинув організацію у 2018 році.

• Водночас спецслужби незадоволені тим, що Олексій Боленков — активний учасник і організатор деяких акцій проти поліцейського насильства. Наприклад, у червні 2020 року Боленков брав участь в акції протесту, де, за словами спецслужб, викрикував: «Аваков — чорт», «Менти — козли», «Досить мусорського свавілля», «Волю народам — ​​смерть імперіям». Активіст визнає, що дійсно брав участь у різних акціях протесту, однак в Україні це не вважається правопорушенням.

• Як аргумент СБУшники також наводять звинувачення Боленкова в підпалі телекомунікаційних вишок у Києві. За версією слідства, у грудні 2019 року «представники підпільних анархістських угруповань» підпалили вишку мобільного зв’язку в Києві. За цим фактом відкрито два виробництва — ні за одним із них Боленкову офіційно не висували підозр. Сам активіст також заперечує свою участь у підпалах.

• Боленкову приписують і напад на учасника АТО Дмитра Вербича. Справу про напад теж досі розслідують. Слідство Боленкова офіційно не звинувачувало — свою причетність він теж заперечує. До того ж навіть сам Вербич заперечував, що на нього напав Боленков.

Безпідставність деяких аргументів не завадила Шевченківському суду визнати рішення СБУ про видворення Боленкова правомірним. Тоді захист подав апеляцію на це рішення.

Другий суд

20 липня Шостий апеляційний суд Києва почав розгляд апеляції Боленкова. У цей час під будівлею суду близько 50 учасників ультраправих організацій «Основи майбутнього» (колишні С14), «Національний спротив», «Невідомий патріот», «Правий сектор» та інших напали на прихильників Боленкова. У результаті нападів постраждали не менше 5 осіб: декому розбили голову, інші отримали опіки від сльозогінного газу. Серед постраждалих був і сам Боленков.

Правозахисники вказують на те, що поліція фактично ігнорувала правопорушення з боку ультраправих. О 15:30, коли мало розпочатися судове засідання, біля будівлі суду було близько п’яти поліцейських, які не змогли б запобігти нападу. Про проведення акції й контракції говорилося заздалегідь — правоохоронці могли б підготувати адекватну підтримку заходу, яка запобігла б нападам.

Уже пізніше, після нападів, до входу в будівлю суду під’їхали інші правоохоронці, які створили кордон між двома групами. Однак нікого з нападників поліція не затримала. Одній із учасниць акції на підтримку Боленкова, Наталі Луньо, правоохоронці порадили зайти всередину, тому що вона нібито «провокувала» групу людей, які обзивали її й намагалися побити.

Судове засідання щодо апеляції Боленкова на рішення СБУ про його видворення в Білорусь перенесли на 21 липня. Перед засіданням у холі станції метро «Арсенальна» відбулася сутичка між членами ультраправих організацій і соратниками Боленкова. Учасники бійки били один одного й розпилювали сльозогінний газ. Пізніше, уже біля будівлі суду, ультраправі вдарили фотокореспондента видання «Букви» Олександра Кужельного, прийнявши його за анархіста.

Цього разу суд визнав рішення СБУ про видворення Боленкова з країни незаконним. Анархіста не депортуватимуть у Білорусь.

Навіщо це СБУ?

Однозначної відповіді на це питання немає. Боленков вважає, що все через його діяльність в Україні. Наприклад, активіст розслідував напади на Подолі і звинувачував Авакова в тому, що він курирував нападників. Також він організував громадський контроль за діями поліції й навіть кілька разів фіксував неправомірні обшуки й затримання на Подолі.

Соратники Боленкова також стверджують, що робота СБУ й деяких телеграм-каналів, що належать ультраправим, була скоординована в день обшуків у Боленкова. Наприклад, того ж дня телеграм-канали Олексія Свинаренка й Родіона Батуліна опублікували інформацію про те, що Боленков нібито нападав на ветеранів АТО. Друзі активіста стверджують, що канал Свинаренка фактично першим повідомив про обшуки в Боленкова — ще до того, як про це написав сам анархіст.

Та й загалом СБУ не вперше веде боротьбу проти анархістів. Наприклад, у 2019 році за схожою схемою з України видворили Олександра Францкевича, одного із засновників «Революційної дії». На батьківщині його заарештували.

Чому Боленков не може просто виїхати в Білорусь?

По-перше, Боленков має право жити в Україні — у нього є дозвіл на проживання, а ще він перебуває в шлюбі з українкою. По-друге, депортація в Білорусь — це шлях у тюрму для активіста. Вдома на нього відкрито кримінальну справу про підпал податкової інспекції в Гомелі у 2017 році. Активіст каже, що не має до цього стосунку, і називає заведену на себе кримінальну справу політичним переслідуванням із боку режиму Лукашенка.

Згідно із законом, якщо людині, яку намагаються видворити, загрожує небезпека на батьківщині, її не можуть відправити додому. Про це йдеться в Конвенції із захисту прав людини й законі України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства».