Благородна, але забюрократизована справа: як і чому гуманітарна допомога в Україні опинилася в сірій зоні. Розслідування Заборони

Руйнування інфраструктури та логістичних ланцюжків унаслідок повномасштабного російського вторгнення спричинило гуманітарну кризу в багатьох регіонах нашої країни. Українці, які жили безпосередньо поруч із зоною бойових дій і на звільнених територіях, опинилися в ситуації, коли самостійно задовольнити базові потреби не могли. На поміч прийшли звичайні люди та організації зі всього світу, які надсилали сотні тонн гуманітарної допомоги різних типів.

До процесу було залучено безліч учасників: волонтери, благодійні організації, просто громадяни, держава. Однак суттєве зростання обсягів гуманітарної допомоги привернуло увагу шахраїв, які користувалися емпатією, недосконалістю законодавства та слабким контролем для особистого збагачення. 

Тривалий час журналісти Заборони Олександр Гуменюк та Анастасія Первєєва досліджували, як функціонує сектор гуманітарної допомоги в Україні: спілкувалися з представниками державних структур, керівниками волонтерських та благодійних організацій, експертами, аналітиками, а також вивчали сотні рішень із судового реєстру. Все це для того, щоб розповісти, як працює механізм надання гуманітарної допомоги сьогодні, які існують проблеми та головне — що варто зробити для врегулювання цієї сфери.

Каховська трагедія: гуманітарка, координація

6 червня 2023 року о 2:50 армія Російської Федерації здійснила черговий воєнний злочин та акт екоциду, підірвавши греблю Каховської ГЕС. Унаслідок розливу водосховища в зоні катастрофи опинилося близько 80 населених пунктів. За даними Херсонської обласної державної адміністрації, понад 7500 громадян стали жертвами великої води, зіпсовано більш як 300 тисяч гектарів поливних земель. Окрім цього, було втрачено питне водозабезпечення на північних територіях Херсонської області.

Ближче до ранку 6 червня залучили вже всі профільні служби до подолання наслідків вибуху та порятунку населення, що опинилось у зоні затоплення. Разом із державними структурами допомагати кинулися багато небайдужих неурядових організацій, представників бізнесу та звичайні люди. Одразу розпочався процес збору та передавання гуманітарної допомоги й благодійних пожертв.

Проблеми з логістикою

Попри те, що на момент трагедії широкомасштабна війна в Україні тривала вже понад рік, держава виявилась не готовою до подолання наслідків затоплення. Люди, які першими опинилися на місці події та взялися допомагати тутешньому населенню, розповідають про хаос: в епіцентрі катастрофи між місцевою владою та волонтерами не було жодної координації. Як пояснюють активісти, великі обсяги гуманітарної допомоги й інших товарів, що почали надходити до міста, не встигали розподіляти та сортувати.

«Склади “Нової пошти” були переповнені. Ми бачили цю допомогу… Я розумію, що виникало бажання ділитися всім, чим маєш, але багато речей були просто чиїмось перебраним гардеробом. Та допомога, яка приїхала і яку люди привезли, не була потрібна», — розповідає в інтерв’ю Забороні волонтер благодійного фонду «Вільний Харків» Євген.

До надання допомоги були залучені громадяни та медійні особи, які утворили черги на в’їзд до міста та не розуміли, що їм потрібно робити, каже чоловік. «Коли люди хотіли евакуювати тварин із приватного сектору, то просто вирушили на дуже легких надувних човнах, на матрацах, — розповідає Євген. — І вже їх самих треба було евакуйовувати».

Відсутність координації роботи

Про хаос у перші години після трагедії на Каховській ГЕС в інтерв’ю Забороні згадує і виконавчий директор благодійного фонду «Я — Херсон» Сергій Мукаріз. Він теж брав участь у допомозі з подолання наслідків затоплення. Сергій так само вказує, що одним із критичних моментів на той час була відсутність нормальної координації роботи.

«В одному кінці міста стояла машина, яка вивантажувала продукти всім перехожим. На площу з’їжджалися волонтери з цілої країни, які або хотіли просто попіаритись, або дійсно допомогти», — так виконавчий директор БФ описує ситуацію в перші години катастрофи.

Щоб налаштувати хоч якийсь процес роботи, у влади пішло кілька днів, через що піковий період був сповнений розгубленості. Подальшу співпрацю з представниками влади в роботі фонду Сергій описує більше як обов’язок, аніж ланку для допомоги: «Ми розраховуємо лише на себе, з органами місцевої влади співпрацюємо задля мінімальної координації. Ми намагаємось вирішувати все власними силами — так швидше, простіше для нас. І результативність проєктів вища». 

Сергій та його фонд — не єдині, хто допомагав місцевим без особливої координації з місцевими органами влади. Велика кількість інших організацій також вирішили надавати поміч на власний розсуд та не погоджувати цей процес з владою. Благодійний фонд «Онуки» на момент підриву Каховської ГЕС співпрацював з «Новою поштою», всі безплатні посилки відправляли на склад. Перші кілька днів основним завданням для них було сортування, потім допомогу скеровували за потребами населення. Найперше закривали запити тих, хто постраждав від підтоплення: прибережні райони, села, а також мікрорайон Острів.

Євгеній Безувенко, колишній працівник фонду, в інтерв’ю Забороні описує співпрацю з місцевими органами влади так:

«Ми не бачили необхідності звертатися до влади по списки тих, кому і що потрібно. Цим опікувалися наші волонтери. Особисто зі мною на зв’язок ніхто, крім державних лікарень, не виходив».

Влада проблем не бачила

На відміну від волонтерів та благодійників, представники місцевої влади не виділяють особливих проблем з тим, як відбувався процес розподілу гуманітарної допомоги після вибуху греблі Каховської ГЕС.

Заборона зустрілася із заступником голови Херсонської ОДА Володимиром Клюцевським: він зазначає, що всі ті тисячі тонн гуманітарної допомоги, які область отримала після 6 червня, були розподілені та надійшли до конкретних споживачів. За його словами, починаючи з 7 червня і до кінця 2023 року йшли величезні ешелони фур, які завозили гуманітарну допомогу.

«Її оперативно розподіляли серед громад, скеровували за розпорядженням місцевої влади, — каже чиновник. — Дуже багато гумдопомоги завозили безпосередньо благодійники, і ми завжди вітали таку ініціативу — коли благодійні фонди, ініціативні групи, громадські організації власноруч доставляли гуманітарний вантаж у села, роздавали безпосередньо людям по дворах. І самостійно контролювали й бачили, що воно доходить до кінцевого споживача. Люди їм за це дякували».

Фактично Клюцевський зізнається, що величезну кількість гуманітарної допомоги, яка потрапила в область, розподіляли без участі та контролю держави: «Я б сказав, що більшість гуманітарки, яка зайшла до Херсонської області, — це допомога благодійників, які самі забезпечували роздачу, без участі обласної військової адміністрації чи територіальних громад, з елементами самостійного контролю й ухвалення рішення, кому роздавати та в яких обсягах».

Що стосується гуманітарної допомоги, яка надходила до області через Херсонську обласну військову адміністрацію, то над її отриманням та роздачею вели спеціальний облік. Як розповів Володимир Клюцевський, за приймання, облік, контроль і доставку відповідала Херсонська обласна комунальна аварійно-рятувальна служба (ХОКАРС).

«Повні аналітичні звіти, детальні відомості — усе це є. І ми можемо на будь-який запит отримати всебічну відповідь, в яких обсягах, коли й кому по актах прийняття-передання дісталися всі ці матеріальні цінності», — запевняє він.

Окрім Херсонської ОВА, постачанням гуманітарної допомоги постраждалим також займалися представники Миколаївської ОВА. Вони теж запевняють, що завдяки співпраці з багатьма міжнародними партнерами першочергові потреби населення покривали скоординовано та у найстисліші терміни.

«Організували роботу двох приймальних евакуаційних пунктів на залізничному й автовокзалі, де чергували представники міжнародних організацій, щоб допомагати населенню», — йдеться у відповіді на інформаційний запит Заборони заступника начальника Миколаївської ОВА Олександра Трайтлі.

Прозорість роботи — під питанням

Попри запевнення представників державних органів влади, що гуманітарна допомога, яка проходила через їхні структури, контролювалась та обліковувалась, відкритим залишається питання стосовно всієї іншої допомоги, що надходила до області. І йдеться не лише про доброчесність окремих фондів чи організацій, а прозорість структури роботи, яка унеможливить будь-які зловживання і якої на той момент не існувало. 

Як зазначив заступник голови Херсонської ОВА Володимир Клюцевський, факти надходження гуманітарної допомоги до населення контролюють виключно самі благодійники. По суті це означає, що держава повністю не контролює обсяги, точки призначення та рівномірний розподіл тієї гуманітарної допомоги, яка проходить повз облдержадміністрації, що може призводити до зловживань з розподілом такої допомоги на всіх рівнях.

Гуманітарна допомога: сіра зона

Проблеми, що виникли під час катастрофи після підриву Каховської ГЕС, не були разовими чи спричиненими конкретною ситуацією. Всі недоліки та недопрацювання держави в питаннях надання гуманітарної допомоги, на жаль, мають системний характер. І тому порушення в цій галузі відбуваються постійно. Доказом слугує статистика кримінальних справ. 

У відповідь на наш запит Національна поліція надала такі дані по Україні станом на вересень 2023 року:

• досудове розслідування вели у 861 кримінальному провадженні за фактами незаконних дій, пов’язаних з гуманітарною допомогою, благодійними пожертвами та безоплатною допомогою; 
• в учиненні 175 кримінальних правопорушень вказаної категорії 165 особам повідомлено про підозру;
• до суду скеровано обвинувальні акти в 78 кримінальних провадженнях; 
• сума встановлених матеріальних збитків становить 40 мільйонів гривень. 

Ще понад 200 правопорушень розслідували за іншою кваліфікацією (шахрайство, привласнення та розтрата майна, крадіжка, хабарництво тощо). Але вони також пов’язані з неправомірними діями з гуманітарними вантажами:

• крадіжка — 25;
• шахрайство — 132;
• привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом

зловживання службовим становищем — 24;

• зловживання владою або службовим становищем — 12;
• службове підроблення — 10;
• службова недбалість — 3.

«Найчастіше предметом злочинного посягання стають соціально значущі товари (харчові продукти, одяг тощо), благодійні грошові пожертви, військова амуніція та транспортні засоби», — зазначає в коментарі Забороні Олександр Тесленко, заступник начальника відділу Головного слідчого управління Національної поліції України.

Заборона проаналізувала понад сотню судових справ у Єдиному державному реєстрі судових рішень. За географічною ознакою найбільше порушених справ серед них було відкрито у Київській та Кіровоградській областях. Найменше — у Запорізькій і Херсонській областях.

Більшість справ порушують через продаж або нецільове використання різного типу допомоги. Одна справа може бути порушеною одразу за кількох статтями, тому загальна кількість статей більша за кількість справ:

• продаж чи нецільове використання військової допомоги — 44;
• продаж чи нецільове використання транспортних засобів — 39;
• продаж чи нецільове використання харчових продуктів, медикаментів, засобів особистої гігієни, одягу, акумуляторів тощо — 26;
• зберігання гуманітарної допомоги, яка мала бути розподілена, — 15;
• порушення з боку державних працівників — 14;
• створення фонду з метою нецільового використання благодійних пожертв — 4;
• внесення неправдивої відомості в декларацію — 5.

Схеми використання гумдопомоги: кейс судової справи

Наприклад, у травні 2022 року у Києві було зареєстровано Благодійний фонд «Доброчинець України». Як зазначено в судовій справі, фонд одразу створювали заради подальшого незаконного збагачення його засновників.

«Всі їхні дії були спрямовані на продаж товарів гуманітарної допомоги та використання благодійних пожертв з метою отримання прибутку. На кожному етапі вчинення злочинів кожен учасник організованої групи мав виконати свою роль шляхом вчинення певних дій. Водночас без активної умисної участі кожного учасника вказаної групи не було б можливим доведення до кінця їхнього спільного злочинного умислу», — зазначають слідчі.

У справі наведено конкретні кейси, коли, на думку слідства, підозрювані розкрадали гуманітарну допомогу. Як зазначається, представник фонду домовився з представниками кількох юридичних осіб (ТОВ «Дніпро-СГЕМ», ТОВ «НТК Енпаселектро» та консорціум «Науково-виробниче об’єднання «Укргідроенергобуд») щодо надання останніми гуманітарної допомоги в грошовій формі БО «БФ “Доброчинець України”» начебто для забезпечення потреб Збройних сил України. 

Згодом перелічені компанії надіслали на рахунок фонду 245 тисяч гривень — нібито для придбання предметів у військову частину. Однак частку цих коштів (205 тисяч гривень) було переказано на рахунок ФОП одного з учасників схеми як оплату за дитячі речі. Останній перевів ці кошти в готівку та передав іншому учаснику схеми.

Крім цього, на початку травня 2022 року представник того ж фонду домовився про постачання молока з ТОВ «МК Галичина» для потреб ЗСУ та малозахищених груп населення. Згодом представник фонду договорився про продаж отриманої продукції. Учасники схеми отримали за це 212 564 гривень, які розділили між собою. Наразі достеменно невідомо, чим закінчився розгляд цієї справи, оскільки, за останніми даними Єдиного державного реєстру судових рішень, очільника фонду звільнили під заставу в розмірі 130 тисяч гривень, а згідно з останньою ухвалою, яка фігурує в реєстрі, термін тримання підозрюваного під вартою продовжено до 26 березня 2023 року.

Розслідувачі Заборони намагалися зв’язатись із представниками фонду для коментарів та врешті додзвонились за офіційним телефоном компанії, що був вказаний у реєстрі. Там нам відповіли, що про такий фонд чують уперше, а після додаткових запитань кинули слухавку та більше її не підіймали.

Часто обвинуваченими в незаконній діяльності з гуманітарною допомогою бувають і державні службовці. Наприклад, у березні 2022 року італійська організація Dipartim entodella Protezione Civile Presidenza del Consiglio dei Ministri скерувала гумдопомогу на адресу Чернівецької обласної військової адміністрації. Це були п’ять транспортних засобів для надання швидкої медичної допомоги: чотири Fiat Ducato та один Mercedes-Benz Sprinter 319 CDI. 

Згодом автомобілі були зареєстровані на благодійну організацію «Благодійний фонд “Невідкладна хірургічна допомога Буковини”». Як зазначено в ухвалі суду, «у ході досудового слідства вдалось з’ясувати, що дані транспортні засоби підозрювані особи почали використовувати з метою отримання прибутку як для себе, так і для інших осіб, причетних до вчинення злочину, шляхом транспортування хворих за їхні особисті грошові кошти». 

Використовував ці транспортні засоби, як вказано у судовому рішенні, директор благодійної організації «Благодійний фонд «“Невідкладна хірургічна допомога Буковини”» та вже колишній генеральний директор ОКНП «Чернівецька обласна клінічна лікарня».

У базі даних YouControl директором цього благодійного фонду зазначено Сергія Петровича Бродовського, який одночасно був директором Чернівецької обласної лікарні, — це дає підстави говорити, що це одна й та ж людина. Як підозрювані в цій справі проходили декілька службових осіб Чернівецької ОВА, які брали участь у процесі незаконного використання гуманітарної допомоги, а саме: були зазначені як отримувачі під час передачі.

Справа з нецільовим використанням транспортних засобів — не єдина, де фігурував Сергій Бродовський. Колишній очільник Чернівецької обласної клінічної лікарні був помічений ще в одній судовій тяганині, також пов’язаній з нецільовим використанням гуманітарної допомоги.

Наприкінці грудня 2022 року Шевченківський суд міста Чернівці розглядав справу, згідно з ухвалою якої лікарня, яку очолював Бродовський, отримала медичні ліки та розхідні матеріали від Ісламської медичної асоціації Північної Америки на суму $246 тисяч. Ці медикаменти також були передані як гумдопомога. 

Як зазначено в ухвалі суду, Бродовський не передав ліки та не поставив їх на облік, а перевіз натомість до складського приватного приміщення в селі Чагор (Чернівецький район Чернівецької області).

«Частиною отриманої гуманітарної допомоги розпоряджався на власний розсуд, а не в інтересах лікарні. Тобто вчинив дії, направлені на заволодіння частиною такої гуманітарної допомоги. Діючи з метою надання видимості подальшого використання допомоги у цілях лікарні, надав усну вказівку підлеглим працівникам транспортувати гуманітарну допомогу, що залишилась, до приміщень на території лікарні», — йдеться в ухвалі суду.

У лютому 2024 року стало відомо, що суд перекваліфікував порушення як злочин, учинений з необережності. Бродовському дали один рік позбавлення волі умовно. До того, як суд ухвалив це рішення, Бродовському загрожувало два роки позбавлення волі.

Отримання та розподіл гуманітарної допомоги: що робить держава для врегулювання 

Деякі справи, порушені за ст. 201-2 «Незаконне використання з метою отримання прибутку гуманітарної допомоги, благодійних пожертв або безоплатної допомоги», як бачимо, не закінчуються вироками чи реальними строками, а перекваліфіковуються або ж закриваються.

Однією з причин є те, що велика кількість людей і організацій, які залучені до отримання та розподілу гуманітарної допомоги, не розуміють, як має відбуватися процес. І часто припускаються процесуальних помилок, що можуть призвести до порушення кримінальної справи.

«Є доволі великий масив законодавства, зокрема, власне, на рівні законодавчих актів. Якщо перелічувати, це передусім закони “Про гуманітарну допомогу” та “Про діяльність благодійних організацій”. Так чи інакше, оскільки гуманітарна допомога — доволі багатоаспектний феномен, також застосовуються Митний кодекс, Податковий кодекс, Кодекс адміністративного доброчинства, закон “Про судовий збір” та частково — закон “Про звернення громадян”. Тобто це доволі великий масив законодавства», — пояснює Забороні аналітик Української Гельсінської спілки з прав людини Мирослав Лаврінок.

Крім цього, більшість залучених осіб змішують поняття «гуманітарна допомога», «благодійна допомога» та «волонтерська діяльність». Всі вони переплітаються між собою, проте не є однаковими: для кожного передбачені свої норми й відповідальні органи влади. «Коли ми читаємо соціальні мережі й бачимо заклик жертвувати гроші на картку якоїсь фізичної особи, там діють інші правила, це не відбувається в режимі надання гуманітарної допомоги», — пояснює Лаврінок. 

Волонтери, з якими спілкувалася Заборона, зазначають: ведення обліку і розподіл гуманітарної допомоги контролюють органи, які через величезний обсяг роботи не в змозі виконати її повноцінно і проговорити все з благодійниками. Комунікації між різними організаціями теж буває замало для злагодженої роботи системи. І це — велика проблема.

«Те, що роблять американські компанії, не координується з тим, що роблять європейські», — зазначає проєктний менеджер SALAR International Олександр Мазуркін. Він додає, що складно визначити те, яким саме областям та громадам необхідно надати ту чи іншу продукцію. Це спричиняє ситуацію, коли великі міста мають постійну й регулярну допомогу, а громади не отримують її в такому ж обсязі.

Закон, що регулює діяльність щодо гумдопомоги

8 листопада 2023 року Верховна Рада України ухвалила в цілому законопроєкт №3448 «Про внесення змін до деяких законів України щодо ввезення, обліку, розподілу гуманітарної допомоги, особливостей оподаткування відповідних операцій та подання звітності». Закон набув чинності 23 січня 2024 року. Це важливий документ, оскільки він має остаточно врегулювати діяльність, що стосується гуманітарної допомоги, та актуалізувати норми під сучасні українські реалії. Ним урегульовуються особливості ввезення, обліку та використання гуманітарної допомоги.

Головною особливістю та найважливішою частиною закону є те, що він вводить декларативний принцип. Тобто гуманітарна допомога автоматично визнається гуманітарною за умови дотримання всіх процедур, яких вимагає цей закон. До 24 лютого 2022 року охочі ввезти гуманітарну допомогу були зобов’язані звернутися до уповноважених державних органів України та пройти процедуру з визнання допомоги гуманітарною. Згодом ця норма була скасована окремою постановою, а тепер спрощена в самому законі.

Реєстрація отримувачів

Окрім того, введено Автоматизовану систему реєстрації гуманітарної допомоги, яка дозволяє заповнювати дані про товар, а також формувати декларації в електронному форматі (звітувати тепер потрібно через е-форму). Спочатку ця норма викликала багато сперечань, оскільки не всі були готові перейти від паперової звітності до цифрового формату. Реагуючи на відгуки благодійників та волонтерів, Кабмін запровадив перехідний період, коли звітність приймали в обох варіантах. Цей період закінчився 1 квітня 2024 року.

Процес реєстрації для отримувачів гуманітарної допомоги тепер виглядає так:

• Реєстрація отримувачів у єдиному реєстрі.
• Внесення інформації з описом товарів, що визнаються гуманітарною допомогою через єдиний державний вебпортал (єдине вікно для міжнародної торгівлі), автоматизовану систему реєстрації гуманітарної допомоги або в паперовій формі в пункті пропуску через державний кордон.
• Автоматичне надання унікального коду гуманітарної допомоги.
• Пропуск товарів через державний кордон, митне оформлення без сплати мита (відбувається на пунктах пропуску).
• Формування та подання звіту про розподіл гуманітарної допомоги (протягом 90 календарних днів з дати внесення інформації до митного оформлення).

Електронний формат

Попри хороші наміри та стандартизацію багатьох процесів, навколо нових правил розгорнулася широка суспільна дискусія. Однією з проблемних частин нового законодавства називають повне переведення системи на електронний формат роботи.

«Узагальнений ризик нового порядку в тому, що всі процедури переходять у цифровий формат. Раніше все відбувалося на рівні паперових документів: реєстрування в електронних реєстрах було не обов’язковим. Зараз фактично неможливо отримати чи ввезти гуманітарну допомогу без реєстрації у відповідних реєстрах і оформлення всіх процедур в електронному вигляді», — пояснює аналітик Української Гельсінської спілки з прав людини Мирослав Лаврінок.

Він акцентує, що багато людей займаються гуманітарною допомогою, не реєструючи свою діяльність.

«Проблема в тому, що дійсність не відображена в законодавстві. Багато фізичних осіб, які долучені до волонтерської діяльності, перебувають поза правовим полем. Із запровадженням нового порядку ці люди потрапляли в обставини, коли вони вже не можуть ефективно займатись наданням гуманітарної допомоги, оскільки існує великий ризик того, що вони не зможуть пройти всі етапи реєстрації й визнання їх отримувачами гуманітарної допомоги», — коментує експерт. 

З огляду на всі проблеми галузі, це дійсно варто було робити. Втім, як часто трапляється, під час ухвалення нових правил не врахували інтереси всіх учасників процесу. У цій ситуації — невеликих організацій та фізичних осіб, що доброчесно займалися доставкою та наданням гуманітарної допомоги мешканцям України, які цього потребують.

Проблеми фондів

Заступниця голови управління фонду «Блага Надія» Юлія Яковенко зазначає, що проблема звітності — в складності визначити кількість допомоги, яка надійде від населення: «Постає питання: чи хочу я взяти пропоновану допомогу, щоб потім кожну одиницю так само по документах шукати, кому передати?»

Вона розповідає про ситуації, коли на закриття запиту потрібен час і тоді, коли допомога вже надається, потреби стають неактуальними. У такому випадку звітування про надходження і розподілення стає неможливим. Під час постачання гуманітарної допомоги військовим теж виникають проблеми з документацією.

«Ми передали дрони. І я другий місяць не можу отримати документи від військових: то вони переміщуються, то у них ротація, то змінюється командування. Я просто не можу подати звіт», — ділиться Юлія Яковенко.

Іноземні волонтери та благодійники говорять про готовність адаптуватись до нових правил.

«У цій справі ми вже кілька років, тож розуміємо, що порядок речей змінюється. Не говоритиму про інші організації та складнощі, які в них виникають на митному контролі. Ми дотримуємось закону і порядку та адаптуємось за необхідності», — коментує Забороні ситуацію головний директор організації Polska Akcja Humanitarna Мацей Багінський.

Контроль та відстеження гуманітарки

Початок широкомасштабного вторгнення РФ на територію України, безумовно, поставив державу та її інституції під серйозний удар. Ухвалені раніше норми та закони, що регулювали сферу гуманітарної допомоги в Україні, виявилися не дієздатними в нових умовах. І велика кількість кримінальних справ у зв’язку з незаконним використанням гуманітарної допомоги — яскравий тому приклад.

Наразі невідомо, наскільки нове законодавство зможе вплинути на зменшення кількості охочих використовувати гуманітарну допомогу не за призначенням, але питання стосовно контролю залишається відкритим. 

«Головним органом, який відстежує прозорість і звітність благодійних фондів, є Міністерство соціальної політики та Національна соціальна сервісна служба, — каже Мирослав Лаврінок. — У кожної структури різна компетенція. Податкові органи контролюють сплату всіх податків, правоохоронні — чи було використано гуманітарну допомогу за призначенням, тобто чи не було порушено законодавство; Національна соціальна сервісна служба стежить за тим, чи справді ці товари, послуги тощо є гуманітарною допомогою».

Враховуючи величезні обсяги гуманітарної допомоги, що продовжують щоденно надходити до України, не варто сподіватися, що органи контролю в змозі відстежити законність усіх процесів. І хоча у зв’язку з упровадженням електронної звітності багато речей стане легше контролювати, велика частина відповідальності за використанням гуманітарної допомоги продовжить висіти на самих фондах та інших організаціях, що безпосередньо зобов’язані розподіляти отриману гуманітарну допомогу.