Битви правок і підозрілі біографії. Як Вікіпедія стала полем інформаційної війни — і чому з цим складно боротися | Заборона
Читаєте зараз
Битви правок і підозрілі біографії. Як Вікіпедія стала полем інформаційної війни — і чому з цим складно боротися

Битви правок і підозрілі біографії. Як Вікіпедія стала полем інформаційної війни — і чому з цим складно боротися

Битви правок і підозрілі біографії. Як Вікіпедія стала полем інформаційної війни — і чому з цим складно боротися

Коли ми гуглимо якесь слово, явище або подію, майже завжди перше посилання в пошуковій системі — це стаття на Вікіпедії. Там ми можемо шукати, що таке гавайська піца, а вже за якихось два кліки читати статтю про Адольфа Гітлера. Люди довіряють Вікіпедії, але часто за фактами ховається справжня бійня: щоби переконатися в цьому, достатньо клацнути вкладку «переглянути історію». Тайвань — це держава чи провінція Китаю? Як правильно: Київська Русь чи Давньоруська держава? Журналіст Заборони Самуїл Проскуряков розібрався, що не так із Вікіпедією і скільки коштує покращення біографії.


15 січня цього року Вікіпедії виповнилося 20 років. І це дивовижно: коли американці Джиммі Вейлз і Ларрі Сенгер уперше представили проєкт, задум здавався чистою утопією. Живий і безкоштовний банк знань, куди може зробити свій внесок будь-хто охочий. І жодної реклами.

«Я придумав слово «Вікіпедія» — дурну назву для, на перший погляд, дуже дурного й незалежного проєкту, який запустився в січні 2001 року», — згадував Сенгер.

Сьогодні понад 300 тисяч ентузіастів безкоштовно намагаються задокументувати все — включно з подіями, що розгортаються в реальному часі. Вікіпедія входить у топ-20 найбільш відвідуваних ресурсів — її публікації регулярно очолюють рейтинги пошукових запитів. У Вікіпедії понад 300 версій різними мовами. Найпопулярніша — англійська, а версія українською мовою з’явилася у 2004 році й сьогодні налічує понад мільйон статей.

Технічну інфраструктуру платформи, куди входить не лише енциклопедія, а й Вікісловник, Вікіцитати, Вікіпідручник і інші Вікі-ресурси, підтримує американська некомерційна організація «Фонд «Вікімедіа». У її штаті трохи більше ніж 400 осіб.

«Раніше вчителі не радили користуватися Вікіпедією. Тепер вони кажуть: «Іди на Вікіпедію». Використовуй її як відправний пункт». Ми заробили довіру. Спільнота віддана оригінальній ідеї», — говорить директор з продукту фонду «Вікімедіа» Тобі Негрін.

Як це працює

Адміністратор української Вікіпедії та координатор програм громадської організації «Вікімедіа Україна» Антон Процюк каже Забороні, що контентом вільну енциклопедію наповнюють добровольці. Серед них є чітка ієрархія: автори пишуть статті, потім їх перевіряють і редагують «патрульні». Якщо виникають суперечки й конфлікти, за справу береться адміністратор: він може навіть видалити статтю, якщо та порушує правила енциклопедії.

Долучитися до спільноти може кожен. Треба тільки вказати адресу пошти — не потрібні навіть реальні ім’я і прізвище. Також ніхто не вимагає показати диплом або перерахувати наукові регалії: автором може стати навіть школяр.

Незалежні дослідження показали, що інформація у Вікіпедії майже так само надійна, як і в платних енциклопедіях. Але водночас аспект, який зробив Вікіпедію такою чудовою, став причиною, через яку багато людей досі ставляться до неї з недовірою.

Є проблеми

Вільна енциклопедія не ідеальна. Там є безліч сторінок, повних невірної інформації, маніпуляцій і відвертих ляпів. Вікіпедія називає це «вандалізмом» — шкідницьке додавання, видалення або зміна змісту, вчинені умисно, щоби скомпрометувати достовірність і авторитетність енциклопедії. Також є вікіпедисти-самозванці, готові поліпшити біографію або написати комплементарний матеріал про бренд за 250–500 доларів.

«У разі серйозного порушення правил є технічна можливість переглянути дані людини — наприклад, IP-адресу — і заблокувати її (такі можливості є в дуже обмеженого числа людей). Вандалізм зазвичай виправляється досить швидко», — стверджує Антон Процюк.

Втім, є кейси, коли помилки в енциклопедії затримувалися надовго — навіть на роки. Найдовше в енциклопедії протрималася стаття англійською мовою про вигадану вимерлу тварину: її не викривали понад 15 років.

Ще один приклад: французька політикиня й соціалістка Марі-Сеголен Руаяль у 2009 році виступила з промовою, де згадала подвиг «дисидента» рабовласницької епохи Луї-Робера де Л’Астрана, який не дозволяв судам, успадкованим від батька, переправляти рабів. Але ця «історична особистість» не існувала ніде крім вільної енциклопедії.

Критикували Вікіпедію ще на старті проєкту. Багато хто ставив питання про те, як можна досягти точності та неупередженості без досвідчених письменників або професійних редакторів. Коли енциклопедії виповнилося п’ять років, вона стала предметом насмішок у пресі. В одній статті цитується знайдене в енциклопедії твердження про те, що «Девід Бекхем — китайський голкіпер 18 століття».

Також у Вікіпедії є проблема гендерного розриву: від 84 до 91% редакторів — чоловіки. Це впливає як на атмосферу серед вікіпедистів, так і на контент. Наприклад, редакторка під ніком Lightbreather виявила, що хтось розміщував на порнографічному сайті фотографії й хибно стверджував, що це вона. Пошук привів її до одного з колег-редакторів. Коли Lightbreather звернулася в арбітражний комітет Вікіпедії, той заблокував дівчину на рік. Студентка і вікіпедістка з Чикаго Емілі Темпл-Вуд помітила, що понад 4400 жінок-вчених відповідають стандартам Вікіпедії щодо популярності. Проте їхніх біографій там немає.

Безконтрольність редакційного складу може призводити до расової, національної або корпоративної упередженості. Наприклад, деякі англомовні вікіпедисти оскаржували використання слів «різанина» і «вбивство» стосовно Голокосту. Користувач реддіту під ніком Ultach звернув увагу на те, що десятки тисяч статей у шотландській версії Вікіпедії написані і відредаговані американським підлітком, який майже не знає шотландської.

Історичні суперечки

Найпроблемніші сфери Вікіпедії — історія й політика. Тут найчастіше розгортаються «битви правок». Як зауважив журналіст BBC Карл Міллер, якби ви запитали у вересні 2019 року в Google або Siri «Що таке Тайвань?», то отримали б відповідь: «Держава в Східній Азії». Але повтори ви цей запит усього через місяць — і це вже була б «провінція Китайської Народної Республіки». Буквально впродовж одного дня держава Тайвань то зникала, то з’являлася знову.

У вересні 2013 року скарги вчених на упередженість адміністраторів і редакторів хорватської Вікіпедії привернули увагу медіа. Виявилося, що всі ключові статті на суспільно-історичну тематику, особливо про Хорватію, були написані в жорсткому католицько-націоналістичному дусі невеликою групою консервативних адміністраторів. Публікації грішили історичним ревізіонізмом на кшталт пом’якшення й заперечення злочинів, скоєних фашистським режимом усташів, а також прирівнювали антифашизм до форм тоталітаризму. Серед інших проблем — упереджене ставлення до сербів і ЛГБТ+.

Скандал був настільки серйозним, що тодішній міністр науки, освіти і спорту Хорватії Желько Йованович закликав школярів і студентів уникати користування хорватською Вікіпедією.

З початком російської агресії проти України у 2014 році війна правок розгорілася в українському й російському сегментах Вікіпедії. Одні й ті самі події описуються там по-різному. Наприклад, анексія Криму в російській версії називається «Приєднання Криму до Російської Федерації». У статті про авіакатастрофи за 2014 рік спочатку писали, що малайзійський Boeing 777 рейсу MH17 збили «терористи самопроголошеної ДНР». Потім — що його збили «українські військові».

Термінологія сегментів теж різниться: у російському під час опису конфлікту з Україною намагаються, де це тільки можливо, уникати слів «бойовики», «сепаратисти», «анексія» й «окупація».

Перегляду зазнали й історичні статті: «Київську Русь» у російській Вікіпедії перейменували на «Давньоруську державу». Зміни відкочували і знову повертали кілька разів.

Статтю про секретну в’язницю «Ізоляція» в окупованому Донецьку в російській Вікіпедії пропонують видалити. Зараз матеріал обговорюють адміністратори.

Викриття «українофобів»

У Вікіпедії часто редагують і біографії. Наприклад, ще в березні український художник і директор Одеського художнього музею Олександр Ройтбурд мав «українофобні погляди». Згідно зі статтею, такою характеристикою його нагородили тому, що він якось назвав українську ультраправу партію «Свобода» «фашистами», а також «ратує за певну «захищену територію» для російської культури і вживає українофобний термін «мовосрач».

Втім, незабаром із біографії Ройтбурда «українофобію» прибрали. Але коли ми звернулися до художника за коментарем, він ще значився в «переліку українофобів». Сам він вважає ці звинувачення особистою неприязню з боку представників «Свободи».

Постраждала й біографія історика-архівіста й перекладача з Харкова Сергія Луніна. За петицію на сайті президента України з вимогою скасувати новий мовний закон його також назвали «українофобом». Ще й постарили: Сергій народився не в 1957 році, як зазначено в статті, а в 1979-му.

У біографії української письменниці-фантастки Яни Дубинянської багато помилок: дитяча книга названа публіцистичним підручником, другий роман названий першим, зате підкреслено, що його видали в бєлгородській філії українського видавництва «Клуб сімейного дозвілля». Ще їй приписали російську АБС-премію, яку Дубинянська не отримувала.

Однак проблема навіть не в цьому. Схоже, автор спеціально розставляв негативні акценти в нейтральному ключі: «Російськомовна письменниця з України. Свої художні твори пише російською. Дубинянська є лауреатом різних російських літературних премій. Серед найбільш знакових російських премій Дубинянської — «Русская премия» фонду «Інститут євразійських досліджень» для російськомовних письменників, які проживають за межами Росії. Сестра відомого ліберального журналіста Михайла Дубинянського, який зазначив, що пишається статусом «українофоба».

«Мене обурила загальна ідеологічна заангажованість статті. Я до цієї історії намагаюся іронічно ставитися, але факт лишається фактом: людина, яка не знає про мене нічого, насамперед полізе у Вікіпедію. І далі вже не стане перевіряти, правда це чи ні. Це пряма шкода діловій репутації», — каже Забороні Дубинянська.

За редагуванням біографій нині живих людей дійсно може стояти особиста або ідеологічна неприязнь. Як зауважив журналіст Заборони, правки в усі три біографії вносилися анонімним автором під ніком Piznajko. Ми звернулися до нього за коментарем, але він не відповів на наші запитання.

Інструмент аналізу

Український історик Георгій Касьянов каже Забороні, що рекомендує своїм студентам Вікіпедію не як енциклопедію, а як інструмент аналізу та порівняння національних дискурсів: один і той самий історичний діяч або подія можуть по-різному подаватися в різних мовних версіях. Наприклад, нідерландська Вікіпедія, розповідаючи про герцога Альбу, перш за все вказує на його жорстокість у боротьбі проти єретиків, протестантів і національних рухів, а іспанська — на талант воєначальника.

«Я б сказав, що в англійській Вікіпедії інформація більш збалансована і виважена. Про українську версію такого сказати не можу, особливо коли мова йде про історію. Чому так — цікаве питання. У мене немає відповідей, лише припущення. Думаю, справа не тільки в російській агресії в Криму й на Донбасі. Черчилль говорив про Балкани, хоча це доречно і для країн Центральної та Східної Європи, у тому числі й України: «Балкани виробляють набагато більше історій, ніж можуть переварити». В Україні питання історії розглядаються як поле битви: потрібно когось перемогти, когось спростувати й затвердити єдиний вірний погляд», — пояснив Забороні Касьянов.

Він також підкреслив, що якщо розділом історії на Вікіпедії займаються ідеологізовані аматори, не варто дивуватися, що з назви 14-ї гренадерської дивізії Ваффен СС «Галичина» зникають незручні літери або абревіатуру «СС» помилково розшифровують як «Січові стрільці».

«Не всі статті у Вікіпедії достатньо виважені і якісні, — погоджується Процюк. — Матеріали можуть містити упередження. Не знаю щодо конкретно цих біографій [Ройтбурда, Дубинянської та Луніна] — тут потрібно окремо аналізувати кожну статтю. Але, так, у Вікіпедії може бути якийсь неконструктив. Однак слід розуміти, що це не позиція енциклопедії загалом. Її може редагувати хто завгодно й на правки не завжди вдається оперативно реагувати».

Нагору