'
Читаєте зараз
Запрошення до Армагеддону? Чому Червоне море таке важливе і чи буде війна між США та Іраном

Запрошення до Армагеддону? Чому Червоне море таке важливе і чи буде війна між США та Іраном

Svitlana Hudkova

До подій на Близькому Сході прикута увага усього світу, адже провокативні дії Тегерану та його проксі, здається, шукають вже не просто бійки, а прямого зіткнення Ірану та США.

Чого ж очікувати надалі — разом з експертами розбиралась редакторка Заборони Світлана Гудкова.


Суецький канал та інфляція в Європі

Суецький канал, в якому почалося чергове військове зіткнення, вкрай важливий для азійських виробничих центрів та європейських споживачів. Через нього Середземномор’я (Європа) з’єднується з Індійським океаном (Африка, Індія, Австралія та Індонезія). До атак хуситів маршрут брав на себе 12% світової торгівлі. Тепер кораблям доводиться пливти давнім маршрутом, огинаючи мис Доброї Надії.

«Обсяг контейнерів, перевезення яких здійснюється цим морським шляхом, скоротився більш ніж наполовину, і нині майже на 70% нижчий від очікуваного. Переспрямування суден новим маршрутом означає, що час транспортування товарів між точками збільшується на 20 днів», — пояснює Юліан Гінц з Інституту світової економіки (IfW).

Найбільша на планеті судноплавна компанія Maersk з Данії повідомила DW, що збільшення маршруту стосується руху суден туди й у зворотному напрямку. Це плюс приблизно 10–12 днів шляху в одному напрямку (близько трьох тижнів туди й назад) і до 7000 кілометрів, що збільшує вартість одного проходження приблизно на 50%.

Ситуація може погіршитися вже найближчими тижнями, коли Китай святкуватиме Новий рік за місячним календарем. З 10 лютого фабрики й заводи там закриються на два-чотири тижні. Тому багато компаній намагаються заздалегідь замовити якомога більше китайських товарів. Однак перенаправлення суден уздовж західного узбережжя Африки замість проходження Суецьким каналом може призвести до того, що менша кількість з них встигне повернутися до КНР.

Тобто все це вплине на здорожчання товарів та інфляцію в Європі. Це, своєю чергою, вплине на політичні процеси напередодні виборів і, як наслідок, на допомогу Україні.

Напади хуситів на кораблі в Червоному морі тривають з листопада, союзники провели кілька відповідей в січні. 16 січня США втретє втрутилися, запустивши чотири ракети у відповідь на хуситську атаку по грецькому торговельному судну під мальтійським прапором.

Провокація Ірану

Повідомлення про атаку почалися з новин про удари Корпусу вартових ісламської революції (КВІР) по військових базах США в Іраку та американському консульстві в місті Ербіль. Ця подія вкрай небезпечна, адже ураження американських об’єктів означало б оголошення війни США.

Пізніше інформація була спростована речницею Ради національної безпеки Білого дому Едріенн Вотсон. «Ми відстежували ракети, які влучили в північну частину Іраку та Сирію. Американські об’єкти та співробітники не постраждали», — повідомила вона.

В офіційних заявах Ірану також не йдеться про удари по базах США. Цілями атаки нібито були ізраїльські об’єкти, зокрема штаб спецслужби «Моссад» у курдському регіоні Іраку та місця зібрання «антиіранських терористичних груп».

Водночас обрані Іраном об’єкти для ударів розташовані в безпосередній близькості від консульства США та американських баз поблизу міжнародного аеропорту в Ербілі.

В Ірані заявили, що удари є відповіддю на теракт в місті Керман: вибухи на цвинтарі під час церемонії вшанування пам’яті вбитого у 2020 році генерала КВІР Касема Сулеймані.

Атаці Корпусу вартових також передувала серія авіаударів по базах підтримуваних Іраном угруповань хуситів у Ємені, здійснена силами США та Великої Британії у відповідь на ескалацію в Червоному морі, що подається хуситами як демонстрація підтримки палестинському угрупованню ХАМАС.

Удар по Ербілю: реакція США

Ігор Семиволос. Фото: Ігор Семиволос / Facebook

В коментарі Забороні директор Центру близькосхідних досліджень Ігор Семиволос зазначив, що подібні провокативні атаки Тегеран здійснював у 2020 році, коли внаслідок військової спецоперації США був вбитий Касем Сулеймані.

«Іранці дуже часто наносять неточні, демонстративні удари. І після цього закликають суперників не ескалувати ситуацію, щоби не отримати ескалацію у відповідь. Принаймні так було у 2020 році. Звісно, важко сказати, що в головах у лідерів Корпусу вартових: чи справді вони готові до розв’язання повномасштабної війни, чи це просто демонстрація сили? Та якщо Іран раптом вирішить завдати ударів по американських базах, ситуація різко зміниться — і це трохи лякає іранців. Вони вже сказали, що б’ють не по американських, а по ізраїльських об’єктах, тобто вони вже трохи змістили акценти», — каже експерт.

Говорячи про іранські атаки 2022 року, він нагадує, що американці тоді прийняли рішення не завдавати ударів у відповідь, і наразі Семиволос не бачить підстав, щоби США атакували територію Ірану. «Хоча самі іранці, очевидно, були б не проти, тому що в такому випадку вони можуть звинуватити Штати в агресії, і це розв’яже їм руки до певної міри», — вважає він.

Та реакція з боку Сполучених Штатів дає надію на те, що подальшої ескалації конфлікту вдасться уникнути. 

«Стримана реакція американців свідчить про те, що Вашингтон не хоче допустити ескалації з Іраном, тому що вони зараз точно не готові до такого розвитку подій. І поки не буде прямої, очевидної загрози з боку Ірану або людських та матеріальних втрат від іранських ударів саме по американських базах, а не поруч з ними, масштабної ескалації не буде», — додав директор Центру близькосхідних досліджень.

В’ячеслав Ліхачов. Фото: В’ячеслав Ліхачов / Wikimedia

На думку експерта Центру громадянських свобод, сходознавця В’ячеслава Ліхачова, певна напруженість між Іраном та США буде залишатися ще протягом декількох тижнів. Однак поріг цієї ескалації не загрожує перейти у щось масштабне.

Обидві сторони діють доволі стримано, пояснює експерт. За час ізраїльської операції в Газі іранські проксі вже атакували, хоч і не дуже результативно, американські об’єкти в Іраку, Сирії, Червоному морі. «Перейти до більш рішучих дій в Ємені американців змусила тільки хуситська загроза найважливішій торговельній артерії світу — Суецькому каналу. Але це виглядає не як початок великої війни, а навпаки — як крок до стримання іранських посіпак», — говорить Ліхачов.

Звісно, залишити такі дії без символічної відповіді Тегеран не може, говорить сходознавець. Звідси удар по Ербілю та, можливо, подальше загострення протягом наступних тижнів. «Проте з іранського боку це теж виглядає скоріше як спроба збереження обличчя, ніж як запрошення до Армагеддону. Така собі підтримка температури в котлі, яка, навіть попри певне підвищення, не загрожує вибухом. Я залишаюся поміркованим оптимістом. Тобто я вважаю, що великої війни в регіоні через пряме зіткнення США та Ірану не буде», — пояснив він.

Сподобався матеріал?

Підтримай Заборону на Patreon, щоб ми могли випускати ще більше цікавих історій