'
Читаєте зараз
Нелегітимний: чому ЄС вважає Путіна президентом та чи чекати загострення війни

Нелегітимний: чому ЄС вважає Путіна президентом та чи чекати загострення війни

Svitlana Hudkova

Легітимність виборів президента в Росії мали б поставити під сумнів ще у 2018 році, коли Кремль організував виборчий процес на території анексованого Криму. Та навіть зараз, коли РФ розв’язала широкомасштабну війну проти України, захопила частину територій і провела там чергові президентські вибори, Захід так і не проявив рішучості у тому, щоб визнати Путіна нелегітимним президентом. Хоча шанси на це ще є.

Водночас західні аналітики продовжують лякати Україну апокаліптичними сценаріями, на які зважиться Путін після своєї псевдоперемоги. Чи варто їм вірити, разом з експертами розбиралась редакторка Заборони Світлана Гудкова.


Не(легітимний) президент

Організувавши вибори президента РФ на окупованих територіях Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської областей і в Криму, Росія порушила міжнародне право. Європейський Союз заявив, що ніколи не визнає ані проведення цих «виборів» на території України, ані їхніх результатів. Вони не мають юридичної сили та не можуть мати жодних правових наслідків.

Та попри те, що Євросоюз пригрозив наслідками політичному керівництву Росії, найголовнішого у заяві не було: чи визнає ЄС Володимира Путіна нелегітимним президентом, як це вже було з Олександром Лукашенком у 2020 році? Факторами тоді стали масштабні фальсифікації на президентських виборах у Білорусі, які вилилися у масштабні протести. Та підстав для визнання нелегітимності Путіна набагато більше.

Дмитро Левусь. Фото: Facebook / Дмитро Левусь

«Рік тому Міжнародний кримінальний суд виписав ордер на арешт Путіна за депортацію українських дітей. Тому рішення про невизнання його президентом не було б відірваним від юриспруденції. Вибори на окупованих територіях також є підставою визнавати весь процес нелегітимним», — каже політолог-міжнародник аналітичного центру «Об’єднана Україна» Дмитро Левусь.

Читати більше новин в Telegram

Утім, ЄС так і не наважився цього зробити, і на це є декілька причин, пояснює в коментарі Забороні виконавчий директор Інституту світової політики Євген Магда.

Євген Магда. Фото: Facebook / Євген Магда

«Захід відверто не хоче ускладнювати стосунки з Путіним, тому що вбачає необхідність згодом вести з ним переговори і не наважується зізнатися собі, що це майже неможливо. І, серед іншого, там в принципі немає політичної волі, щоб визнати ці вибори недійсними. А це свідчить про те, що немає реальних політичних лідерів, які спроможні це зробити», — вважає політолог.

З ним погоджується і Дмитро Левусь. Саме тому, на його думку, частина країн ЄС, та і сам Євросоюз як інституція, хоч і будуть піддавати сумніву статус Путіна, але насправді тренд залишиться таким: гібридна позиція про невизнання результатів виборів на окупованих територіях, але Путін залишиться легітимним президентом.

Але все може змінитися, якщо на це буде воля лідерів ЄС. «Певне підґрунтя зараз в Європі є. Ми чули заяви лідерів країн Балтії, глави дипломатії Євросоюзу Жозепа Борреля, бачили рекомендацію ПАРЄ про невизнання виборів у Росії. Це все свідчить про те, що певна готовність є, але загальну позицію будуть визначати важковаговики. Та підстав сподіватися, що оцінка буде саме така, поки немає. Хоча якраз перед виборами я говорив з депутатами Європарламенту від країн Балтії, то вони намагатимуться ці формулювання провести у рішеннях Європарламенту. Тому все ще можливо», — сказав Левусь.

Апокаліптичні сценарії для України

Західні аналітики переконані, що Путін, безсумнівно, використає результати виборів — на яких він отримав рекордні 87% голосів — як доказ масової підтримки не лише його самого, а і його дій стосовно України, пише CNN.

Аналітики американського Інституту вивчення війни (ISW) також вважають, що Путін намагатиметься використати заявлену рекордну явку виборців та підтримку власної кандидатури на президентських «виборах», щоб створити інформаційні умови для ведення тривалої війни в Україні.

На наступний день після псевдовиборів Путін виступив із заявою про необхідність створення в Україні санітарної зони, яка дозволить забезпечити безпеку «російським» територіям від обстрілів ЗСУ — насамперед західними зразками озброєння. Глибину цієї санітарної зони озвучив заступник голови Держдуми у справах СНД Віктор Водолацький, перелічивши населені пункти, які мають бути до неї включені.

«Це не лише Харків, а також Дніпро, Одеса, Миколаїв і багато інших населених пунктів. Важливо, щоб на цій території не було бійців ЗСУ, їхньої зброї, ракетних установок. Ми маємо взяти цю територію під контроль, відсунути війська», — заявив він.

Олександр Мусієнко. Фото: Facebook / Олександр Мусієнко

Військово-політичний оглядач Олександр Мусієнко зауважує: останнім часом дійсно з’явилося безліч апокаліптичних сценаріїв щодо майбутньої ситуації на фронті, пов’язаних з перемогою Путіна. Але експерт не розуміє їхню прив’язку до президентських виборів у РФ.

«Дуже багато зараз говорять, що після виборів щось трапиться. Таке враження, ніби Путін був на межі поразки, що було невідомо, виграє він чи ні. На Заході звикли, що от проходять демократичні вибори, має утворитися коаліція, всі дивляться, як буде змінюватися політичний курс, які нові партії, різні ідеології, різні бачення. Але ж у Росії ніяких змін немає. Путіним як керувала ненависть до України, так і керує. Він як прагнув знищити українську державність до виборів, так і прагне», — каже військовий експерт.

Заперечує Мусієнко і ймовірність великих наступів російської армії. За його словами, навіть маючи певну перевагу у живій силі та боєприпасах, ворог здобув лише невеликі тактичні успіхи, як-от на Авдіївському напрямку. «Але при цьому вони не можуть розвинути стрімкий успіх. Вони не змогли вийти на оперативний простір. Досі не змогли досягти оперативно-стратегічних цілей. Виникає питання: чому ж, коли всі західні медіа пишуть, що Україні дуже складно без допомоги Заходу (і так, ми це визнаємо) та є інші проблеми, наші війська тримають фронт? Натомість Росія зазнає великих втрат під Авдіївкою. Це свідчить про те, що в російській армії також є проблеми», — додає експерт.

Мобілізація в Росії навесні та влітку 2024 року

Для розв’язання проблеми росіяни можуть вдатися до додаткової мобілізації. Напередодні виборів у мережі з’явився начебто наказ Міноборони РФ №124 від 06.03.2024 «Про додатковий призов громадян на військову службу по мобілізації», який поширили серед співробітників військово-слідчого комітету РФ, що діють на окупованій території Херсонщини. Документ вступає в дію 25 березня 2024 року. А мобілізацію 300 тисяч осіб наказали провести не пізніше 1 червня 2024 року. Невідомо, чи цей документ справжній, та в Міноборони України підтверджують, що Путін після «виборів» у Росії проведе нову хвилю мобілізації та посилить атаки на фронті.

Олександр Мусієнко не вірить, що Росія буде спроможна за два місяці мобілізувати таку кількість ресурсів. Більш реальна цифра — 150 тисяч. Та все одно це означатиме збільшення «м’ясних штурмів» з боку російської армії.

«Росія хоче негайно залатати дірки у своїй армії, і вони будуть пробувати заповнити нестачу техніки. Але чому вони намагаються встигнути до літа? Бо вважають, що без допомоги Заходу наша ситуація і надалі буде погіршуватися, тому треба встигнути, поки допомога не поновиться. Але не варто виключати, що ми можемо отримати підсилення до того часу. Ми вже потроху отримуємо допомогу. Плюс у нас триває мобілізація, почалася ротація, свіжі підрозділи підходять на передову. Так, нам дуже складно, у нас є проблеми, але фронт ми тримаємо», — сказав військовий експерт.

Читати більше новин в Telegram

Сподобався матеріал?

Підтримай Заборону на Patreon, щоб ми могли випускати ще більше цікавих історій