'
Читаєте зараз
«Лукашенко живе в одній країні, решта народу – в іншій». Розповідаємо про протести в Білорусі

«Лукашенко живе в одній країні, решта народу – в іншій». Розповідаємо про протести в Білорусі

Hanna Belovolchenko

9 серпня у Білорусі відбулися вибори президента. За попередніми даними екзит-полів, на них переміг чинний президент країни Олександр Лукашенко – він отримав 80 % голосів. Ця інформація спричинила масові протести. У Мінську силовики застосовували проти протестувальників сльозогінний газ, світлошумові гранати, гумові кулі. Наразі відомо про понад дві тисячі затриманих. Одна людина загинула.

Редакторка Заборони Ганна Беловольченко разом із експертами з Білорусі розбиралася, що спонукало громадян вийти на протест, до чого можуть призвести мітинги й чому не варто порівнювати їх із українським Майданом.


Чому білоруси вийшли протестувати?

Олександр Лукашенко при владі вже 26 років. Він був єдиним президентом Білорусі за всю її історію після виходу зі складу СРСР. Якщо він лишиться на посаді, у Білорусі навряд чи щось зміниться на краще – звідси й протести.

Зараз збіглися кілька факторів, які призвели до сплеску невдоволення:

  1. Протестні настрої опозиційно настроєних людей, які загалом не задоволені діями чинної влади.
  2. Економічний чинник. Після закриття кордонів від початку пандемії чимало заробітчан втратили можливість заробляти гроші за межами країни, а фінансова ситуація в регіонах доволі скрутна, каже білоруська журналістка Марія Садовська-Комлач.
  3. Епідеміологічний чинник. Тривалий час влада Білорусі й особисто Лукашенко не визнавали загрози від коронавірусу, лікарні не отримували необхідного обладнання для боротьби з COVID-19, медики не мали засобів захисту тощо.

Якщо Лукашенко 26 років при владі, чому білоруси не виходили на протести раніше?

Виходили. За словами білоруського правозахисника й активіста Андрія Стрижака, у країні відбувалися протести після кожних президентських виборів, крім 1994 року, коли Олександр Лукашенко законно переміг у другому турі.

Найсильніший протест, каже експерт, відбувся у 2010-му. Тоді влада силою розігнала маніфестантів, яких, за різними оцінками, було від 10 до 60 тисяч. Кандидатів у президенти ув’язнили.

У 2017-му відбулися масові протести проти «декрету про дармоїдство» (згідно з ним, кожен безробітний громадянин мав сплачувати державі близько €170  на рік, – Заборона), коли люди також вимагали відставки Лукашенка. А у 2019 році білоруси вийшли на вулицю, щоб виступити проти інтеграції Білорусі з Росією. Тоді Олександр Лукашенко й Володимир Путін домовилися створити спільний уряд, ринки нафти, газу, електроенергії та уніфіковане податкове законодавство.

Марія Садовська-Комлач пояснює: на відміну від інших держав, приміром, України, у Білорусі немає практики протестів, які призводили б до зміни влади.

Із початку правління Лукашенка опозиційних кандидатів переслідували, подекуди – вбивали; бізнес, який намагався відкрито підтримувати противників чинного президента, доводили до банкрутства; незалежні медіа закривали тощо. Детальніше Заборона писала про це тут.

А чим нинішні протести відрізняються від попередніх?

Насамперед змінилися люди, які беруть участь у протестних акціях. Марія Садовська-Комлач і Андрій Стрижак кажуть: виросло нове покоління тих, хто не пам’ятає протестів, які були 10 років тому.

Крім того, люди стали частіше виїжджати за кордон, вони не залежать від телебачення, а дістають інформацію з різних джерел, можуть порівнювати і бачити, чим Білорусь вирізняється у позитивному й негативному сенсах на тлі інших країн.

На думку Садовської-Комлач, ще одна відмінність у тому, що зараз на вулиці вийшли представники найрізноманітніших сфер білоруського суспільства: від студентів до бізнесменів і працівників державних підприємств. Хоча, наприклад, у 2006 році у Білорусі проти чинного президента протестувала здебільшого молодь.

Свою роль зіграла й політизація людей, впевнений Андрій Стрижак. Активіст вважає, що після «податку на дармоїдство» та відсутності боротьби з коронавірусом, громадяни зрозуміли, що політика стосується кожного.

Із технічного погляду, ключова відмінність – інтернет. Навіть п’ять років тому у країні не були настільки поширені месенджери, через які можна миттєво передавати інформацію. Втім, зараз влада глушить зв’язок. Вже третю добу у Білорусі немає стабільного інтернету, наявні перебої з телефонним зв’язком.

Сподобався матеріал?

Підтримай Заборону на Patreon, щоб ми могли випускати ще більше цікавих історій