Внутрішній ризик: чи може поразка Макрона на виборах позначитись на реальній допомозі Україні зброєю

Європейські ультраправі партії досягли деяких успіхів на виборах в Європейський парламент, посівши перші місця в Італії, Бельгії, Австрії, Угорщині та Франції. Політична сила президента Емманюеля Макрона настільки відстала від переможців перегонів, що він розпустив парламент і призначив дострокові вибори.

Як зміниться політичний ландшафт? Що буде далі з французькою допомогою і як тепер ухвалюватимуться рішення щодо України? Про це в ексклюзивному інтерв’ю Sestry розповіла молодша наукова співробітниця Інституту міжнародних і стратегічних відносин (IRIS) у Парижі Луїза Сувербі, яка є учасницею оборонної програми цього аналітичного центру.

Вибори в Європарламент: перемоги ультраправих

Ультраправі партії здобули перемогу в кількох країнах. Що це може означати для подальшої підтримки України?

В Європарламенті Європейська народна партія (The European People’s Party (EPP) Урсули фон дер Ляєн залишиться головною політичною силою, друге місце займуть соціал-демократи, а третє — «Оновлення Європи». Ці найбільші партії все ще виступають за підтримку України. Але, звичайно, ультраправі отримали дуже багато місць.

Утім, є різниця між двома основними ультраправими партіями в Європарламенті. Є Європейські консерватори і реформісти (ECR) — це партія Джорджі Мелоні, і, наприклад, польська «Право і справедливість» (PiS). Так, є ультраправі партії, небезпечні для консенсусу і демократії в Європі. Але якщо говорити суто про Україну, то вони виступають за її підтримку, на відміну від групи «Ідентичність і демократія» (ID) — іншої великої ультраправої групи в парламенті.

Щодо оборонної політики, то я не впевнена, що це матиме значний вплив. А от щодо розширення ЄС (зокрема, коштом України), то це справді може все ускладнити.

Політичний ландшафт у Брюсселі та Страсбурзі змінився, і майбутні коаліції будуть іншими. Кілька тижнів тому Урсула фон дер Ляєн заявила, що готова створити коаліцію з ECR, тож можливий і такий варіант. Я не впевнена, що це правильний крок — створювати коаліцію з ультраправими, але Урсула фон дер Ляєн поставила це питання на обговорення.

Реакція Макрона на успіх Ле Пен

Президент Франції Емманюель Макрон оголосив про розпуск Національної асамблеї після перемоги ультраправої партії Марін Ле Пен на виборах до Європарламенту. Які зміни прогнозуєте у самій Франції?

Рішення Макрона було свого роду шоком. Усе залежатиме від результатів дострокових виборів, які відбудуться наприкінці червня. У Франції зовнішня політика, й особливо оборонна політика, в основному провадиться президентом. Внутрішній ризик полягає в тому, що, звичайно, уряд буде дуже стурбований майбутніми виборами й зосередиться на них.

Риторика Макрона щодо України протягом останніх тижнів і місяців змінилася, і це також має певний вплив на внутрішньополітичну ситуацію. Він хотів провести межу між своєю партією та крайніми лівими та правими партіями, які були, м’яко кажучи, більш неохоче налаштовані на підтримку України. Тож французький президент хотів зіграти на цьому розмежуванні.

Я не знаю, чи матимуть результати виборів до Європарламенту великий вплив на позицію Франції щодо України. Тому що, як ми бачили, досі її визначав переважно президент Республіки, і він залишиться президентом незалежно від того, що станеться на наступних виборах.

Саміт у Швейцарії

15–16 червня у Швейцарії відбудеться український Саміт миру. Макрон заявив, що Франція підтримує дипломатичні ініціативи України. Чого особисто ви очікуєте від саміту та який вплив матиме відсутність там американського лідера?

Не буде кількох важливих учасників. Не буде російського представництва, не буде китайського представництва, а втім, це нормально. Звісно, це не переговори, тому важко сказати, чи матиме цей саміт дуже великий вплив.

Думаю, Путін радітиме тому, що Байдена там не буде, бо це применшує символічне значення саміту. Що стосується позиції Франції, то у двосторонній угоді про безпеку зазначено, що Париж підтримує суверенітет України в межах її кордонів. Макрон заявив, що очікує побудови справедливого миру відповідно до міжнародного права.

Йдеться також про відновлення та модернізацію України. Тож, можливо, буде прогрес у виконанні зобов’язань з допомоги у відновленні України — і можуть бути домовленості в цій сфері. Але в будь-якому випадку великі потрясіння малоймовірні.

Питання Mirage

За результатами зустрічі з президентом Зеленським Макрон оголосив про постачання Києву винищувачів Mirage 2000-5. Франція має лише 26 таких літаків на своєму озброєнні. На яку кількість може розраховувати Україна?

Це одне з головних питань. Не було оголошено жодних цифр. Макрон заявив, що наразі створює коаліцію, тому хоче почекати, поки вона сформується. Ще одна країна, яка використовує цей тип літаків, — це Греція. У них схожа кількість Mirage 2000-5.

Деякі експерти з питань ВПС прогнозують передачу Парижем від 6 до 12 літаків, тому що менша кількість була б несуттєвою для України. Але не більше ніж 12, бо це занадто послабить французькі повітряні сили.

На 2035 рік запланований повний перехід Франції на винищувачі Rafale, тому від Mirage 2000-5 рано чи пізно мали б позбутися, але не зараз. А розрив між сьогоднішнім днем і 2030 роком досить великий [очікується, що процес модернізації французького флоту винищувачів фактично завершиться до початку 2030 року], і це призведе до відповідної прогалини у французьких збройних силах.

У світі є й інші країни, які використовують Mirage, але я не бачу, як вони можуть доєднатися до коаліції з Францією. Наприклад, Тайвань навряд відмовиться від частини своїх літаків. Катар також має кілька одиниць і врешті може продати їх назад Франції.

Також є питання оплати рахунків: якщо буде створена коаліція з Грецією, то літаки віддаватимуть чи продаватимуть? Поки відповіді на це немає.

‍Наскільки ефективне використання винищувачів Mirage в тандемі з F-16?

Mirage 2000-5 не схожий на F-16, це літак-перехоплювач. Він добре підходить для протиповітряної оборони. Французи використовують цей літак для захисту неба ракетами класу «повітря — повітря», а не бомбами класу «повітря — земля».

Перевага полягає в тому, що він мобільніший, ніж ППО класу «земля — повітря». Отже, він мав би використовуватися на додаток до F-16. Літаки Mirage 2000-5 використовуються, наприклад, на східному фланзі НАТО. Їх розгорнули в країнах Балтії для посилених місій повітряної поліції. Отже, вони зараз у строю. Вони також використовуються Францією в Джибуті.

Грецькі літаки Mirage обладнані ракетами SCALP-EG/Storm Shadow. Тож треба подивитися, як вони будуть використовуватися на полі бою в Україні. Але можна припустити, що вони були б дуже корисними для захисту F-16, а також для перехоплення балістичних ракет, безпілотників і для захисту неба загалом.

Ще необхідно враховувати, що для обслуговування цих літаків знадобиться логістичний ланцюжок. Адже ще кілька місяців тому міністр збройних сил Франції виключив можливість постачання винищувачів Mirage в Україну на тій підставі, що їх обслуговування буде надто складним. Тож ця проблема нікуди не зникла — і її потрібно буде розв’язувати.