Цигарки за 10 років завдали збитків на $186 млрд: як у світі борються з курінням

• За 10 років світ витратив $186 млрд на боротьбу із забрудненням від недопалків.
• Найбільшим небезпечною складовою є фільтр, який містить мікропластики, а також токсичні речовини.
• Прогресивні країни роблять споживання тютюну дорогим, а іноді планують зовсім від нього відмовитись.

Велика Британія хоче піти за прикладом Нової Зеландії та поступово збільшувати мінімальний вік для курців. Це призведе до того, що люди певного віку ніколи не зможуть легально купити пачку цигарок у країні. Ухваленню акта можуть завадити економічні чинники. Зокрема, саме вони змусили новозеландців швидко відмовитися від ідеї.

Заборона розповідає про неочевидну шкоду від паління.

Сигарети: чому це екологічна проблема

Щорічно світ витрачає приблизно $26 млрд на боротьбу із забрудненням від цигаркових недопалків, а за останні 10 років на заходи з утилізації подібних відходів пішло $186 мільярдів. Половину світового об’єму цигарок викурює Китай із населенням у 1.42 мільярди людей. 

Станом на липень 2023 року у світі налічується 1.3 мільярди споживачів тютюну. У 2020 році це взагалі була кожна п’ята людина на планеті. Найпоширенішою формою залишаються цигарки.

«Країни досягають прогресу в розробці політики щодо пластику, зокрема щодо заборони одноразового використання, але витрати, пов’язані з забрудненням від паління, не враховуються. Ініціативи, спрямовані на зменшення забруднення, повинні розглядати сигаретні фільтри як токсичні, широко поширені джерела засмічення моря, яким можна запобігти», — каже керівник відділу глобальної публічної політики та стратегії GGTC in Tobacco Control Дебора Сай.

Сигаретні недопалки — це друга за розповсюдженістю форма забруднення пластиком у світі. Фільтр є найнебезпечнішою складовою, оскільки містить мікропластикові волокна, токсичні елементи, як от нікотин, та важкі метали: свинець, миш’як і кадмій. Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) закликає почати розглядати сигаретні фільтри, як одноразовий пластик, заборонивши його використання.

«Недопалки не просто сміття; вони токсична бомба уповільненої дії для нашого довкілля. Усе це забруднює воду та становить загрозу для водного життя, включно з морськими тваринами, які можуть проковтнути це. Ми також спостерігаємо, як це відбувається на суші, коли птахи приймають недопалки за їжу», — каже Сай.

Боротьба з курінням: приклади країн

У світі довгий час і з різним успіхом проводяться кампанії з відмови від паління. Споживання тютюну наносить також економічну шкоду країнам, оскільки на лікування захворювань, які воно спричиняє, витрачаються великі кошти.

Більшість цивілізованих країн вже обмежила куріння в публічних місцях. Це зменшує шкоду для здоров’я, але не розв’язує екологічних питань.

Найбільш економічно ефективним способом боротьби є податки на тютюнові вироби. Підвищення ціни на 10% зменшує споживання на 4%–5%, залежно від рівня доходу в країні. Проте цим засобом користується відносно невелика частина країн.

Нова Зеландія була першою країною у світі, яка запровадила закон поступової відмови від цигарок. У 2022 році в країні запровадили закон, який мав постійно підвищувати вік паління. Так, ті хто народився у 2009 році, у своєму житті не змогли б легально купити собі сигарети.

Подібний акт хочуть ухвалити й у Великій Британії. А от Канада збирається зменшити відсоток курців до 5% населення до 2035 року, розмістивши попередження про небезпеку від паління на кожну цигарку. Еммануель Макрон анонсував, що 20-річні не зможуть палити у Франції вже у 2030 році.

«Тютюнова епідемія є однією з найбільш серйозних загроз для здоров’я населення, яке коли-небудь виникало у світі; щорічно від неї гине понад 8 млн людей. З цих випадків понад 7 млн смертей обумовлені безпосередньо споживанням тютюну, і близько 1.3 млн — впливом вторинного диму», — йдеться в матеріалі ВООЗ.

Не меншою проблемою є вейпінг, але і проти цієї форми куріння створюють обмеження. Чи не найбільш суворі були введені у Таїланді у 2014 році.

Так, за куріння електронок будь-де навіть туристам загрожує до 10 років за ґратами або штраф у розмірі близько $1 000.

Приклади інших азійських держав:

• Сінгапур — не дозволяє ввозити вейпи в країну;
• Бутан і Туркменістан — накладають штрафи за куріння і зберігання;
• Катар — курцям загрожує до трьох місяці в’язниці або майже $2 500 штрафу;
• Туреччина та Іран — куріння не заборонене, але продавати вейпи не можна;
• Японія — ввела обмеження однією з перших у 2010 році. Під баном тільки нікотиновмісні е-сигарети;
• Індія — з 2019 року заборонені продаж і виробництво;
• Південна Корея — обкладає значними податками товари для вейпінгу.

На американських континентах вейпи повністю заборонені у Бразилії та Аргентині, включно з виробництвом навіть на імпорт.

Раніше Заборона розповідала про табу на продаж одноразових вейпів у Франції: ще більш жорсткі обмеження в країнах Азії.