Дайджест прогнозів провідних експертів: новий термін Ердогана, протистояння США та Китаю в Латинській Америці та чи знищить ШІ людство

Раз на місяць спеціально для Заборони журналіст та редактор телеграм-каналу Fintech Wave Андрій Сорокін аналізує матеріали провідних медіа та аналітичних центрів, щоб з’ясувати, що чекає світ найближчим часом. Цього разу: що означає новий термін Ердогана для Туреччини та світу, як Латинська Америка стає полем конкуренції між США та Китаєм, чим ШІ загрожує людству і коли ми зможемо використовувати роботів-гуманоїдів.

Новий термін Ердогана — ще один удар по турецькій демократії

«Перемогла Туреччина, перемогла демократія!» — заявив Реджеп Тайїп Ердоган у своїй переможній промові. Проте західні аналітики налаштовані зовсім інакше щодо чергового терміну турецького автократа.

Ще глибша економічна криза

Саме це очікує країну за відсутності реформ, пише Financial Times. Турецька валюта торгується на рекордно низькому рівні, ресурсів для її підтримання все менше, інфляція перевищує 40%, а інвестори не поспішають повертатися. Усе це значною мірою стало результатом неортодоксальної економічної політики: турецький лідер виступав проти різкого підвищення відсоткових ставок.

На перший погляд, Ердоган вирішив змінити курс, оголосивши нові призначення у кабміні. Наприклад, міністром фінансів став Мехмет Сімсек. Він вважається західноорієнтованим економістом із гарною репутацією та називає боротьбу з інфляцією своїм основним пріоритетом. Водночас The Economist зазначає, що турецький президент не вперше показує фокус із призначенням зручних для ринку персон.

Частина аналітиків впевнена, що зміни в кабміні свідчать про перехід Ердогана до помірніших, технократичних позицій. Інші експерти вважають цю думку безпідставною: турецький президент може продовжити теперішню політику до місцевих виборів наступного року. Однак навіть за такого сценарію після них доведеться приймати жорсткі рішення, впевнений колишній головний економіст центробанку Хакан Кара. За його словами, у будь-якому разі це буде болісно для економіки.

Ще більше несвободи

Епоха правління Ердогана мало не закінчилася: за його суперника Кемаля Киличдароглу проголосувала майже половина країни (52,13% проти 47,87%). Готовність суспільства позбутися авторитарного лідера може призвести до ще більшого закручування гайок. «Перемога на цих виборах додасть йому повної впевненості в собі, і я думаю, що відтепер він вважатиме себе непереможним. Думаю, що він буде жорсткішим щодо опозиції», — заявив турецький політконсультант Гюльфем Сайдан Санвер.

Не чекає нічого хорошого від нового терміну Ердогана й ЛГТБ-спільнота, яка, за словами Ердогана, є загрозою для країни. Так, у Туреччині немає кримінальної відповідальності за гомосексуальність і є закони проти дискримінації. Проте представники ЛГБТ+ стверджують, що стикаються з тиском під час пошуку роботи, житла та отримання медичної допомоги. За словами координатора групи із захисту прав ЛГБТ+ у Стамбулі Огулкана Едіверена, спільнота готується до антиутопічних сценаріїв (наприклад, до нападів на вулицях). «Що точно може статися, то це те, що вони [представники ЛГБТ-спільноти] приховуватимуть свою ідентичність», — зазначає він.

Крім ЛГБТ+, дістатися може й гетеросексуальним жінкам. Багато хто зазначає, що новий парламент — найбільш женоненависницький і консервативний, пише The Guardian. Владна Партія справедливості та розвитку охоче співпрацює з двома вкрай радикальними ісламістськими партіями — Партією нового благополуччя (YRP) та Hüda-Par. Вони підтримують різні ініціативи: від криміналізації подружньої невірності до скасування закону про боротьбу з насильством проти жінок.

Не варто розслаблятися й курдам: їхня ліва Народно-демократична партія підтримувала опонента Кемаля Киличдароглу. За це її намагалися всіляко очорнити під час президентських перегонів. Тепер курдське населення цілком може зіткнутися з новим витком переслідувань і політичних репресій, нагадує The Guardian.

І все та ж прагматична зовнішня політика

Турецькому лідеру не відмовиш у вмінні всидіти на двох стільцях. Його чергова каденція з великою ймовірністю це підтвердить.

Туреччина і НАТО. Скоріш за все, Туреччина схвалить членство Швеції у Північноатлантичному альянсі, пише The New York Times. Адже в такому разі країна може розраховувати на постачання необхідних американських винищувачів F-16. При цьому в Білому домі вже заявили, що не ставлять таких умов: офіційна риторика наголошує на важливості співпраці з Туреччиною. Та й Швеція вже починає екстрадувати прихильників Робочої партії Курдистану на вимогу Анкари.

Туреччина та Кремль. Ердоган і надалі співпрацюватиме з Москвою, впевнений директор турецької дослідницької програми у Вашингтонському інституті Сонер Чагаптай. Насамперед це стосується економічних зв’язків та можливостей обходу санкцій для Путіна та його олігархів.

Туреччина та ЄС. Якщо Ердоган покаже, що готовий йти на поступки, Туреччина має шанс на хоча б невеликий прогрес у відносинах із ЄС, пише The Economist. Наприклад, це стосується безвізового режиму та продовження митної угоди. Макрон та Шольц поспішили привітати турецького автократа з перемогою — це можна оцінити як сигнал до перезавантаження. Якщо Ердоган вважатиме це необхідним, то не проґавить шансу. Своєю чергою, ЄС може заплющити очі на сповзання Туреччини до авторитаризму. Адже її глава завжди здатний переконати всіх у тому, що захищає Європу від напливу біженців, зазначає Foreign Policy.

США та Китай знайшли нове поле протистояння — Латинську Америку

Латинська Америка має всі шанси стати ключовим регіоном протистояння США та Китаю. Поки що це відбувається у сфері економіки. Наприклад, з 2000 до 2021 року обсяг торгівлі Пекіна з Латинською Америкою виріс у 26 разів.

Ось чому термін «задній двір Америки» має дедалі менше спільного з дійсністю.

США намагаються конкурувати з Китаєм інструментами минулого, заявив спецпомічник президента США та старший директор Ради нацбезпеки з Північної та Південної Америки Хуан Гонсалес. За його словами, Вашингтон реформуватиме інститути впливу у регіоні, щоб конкурувати з Китаєм. Зокрема, зробити це планується шляхом реформування Корпорації з фінансування міжнародного розвитку (DFC). Хуан Гонсалес нагадав, що США залишаються основним інвестором для приватного сектору латиноамериканської економіки. При цьому він констатував, що наявних інструментів для конкуренції з Китаєм у регіоні недостатньо.

Боротьба за природні ресурси у регіоні переводить конкуренцію двох країн у геополітичну площину, пише колишній експерт Forbes з Латинської Америки Агустіно Фонтевічк’я. Достатньо поглянути на Аргентину: у країні є велике родовище сланцевої нафти, продуктивний агросектор, потужності з виробництва літію та міді. Все це дає їй можливість маневрувати між США та Китаєм, які зацікавлені у цих ресурсах. Щоправда, в останнього все більше шансів закріпитися у регіоні: через економічні проблеми Китай сприймається як рятівник, зазначає експерт.

Небажання США укладати торговельні угоди штовхає Латинську Америку в обійми Китаю. Про це йдеться у статті Financial Times. Там наголошується, що Чилі, Коста-Рика, Перу та Еквадор вже уклали угоди про вільну торгівлю з Пекіном, а Панама та Уругвай планують це зробити. Крім того, Китай активно будує дороги, мости та аеропорти в регіоні — до ініціативи з розширення китайської інфраструктури по всьому світу «Один пояс, один шлях» приєдналися понад 20 країн Латинської Америки та Карибського басейну. 

США та ЄС тим часом фокусувалися на боротьбі з корупцією, розвитку демократії, кліматі та протистоянні впливу Пекіна. Характерний приклад — візит президента Бразилії Лули да Сілви до Вашингтона та Пекіна. У першому випадку обговорювали права людини та зміну клімату, але не можливі угоди. У другому — було підписано близько 20 угод на суму $10 мільярдів.

Латинська Америка змушена співпрацювати з Китаєм через бездіяльність адміністрації Байдена. У цьому впевнений член Комітету Палати представників США Керол Міллер. У статті для видання The Hill він пише, що КНР активно втручається в економіки, що розвиваються, роблячи їх залежними. Наприклад, на початку року Китай та Еквадор уклали велику торговельну угоду, а останній отримав велику суму в рамках угоди про реструктуризацію боргу. «Занадто довго адміністрація Байдена проводила безглузді фотосесії та порожні розмови замість того, щоб діяти проти Китаю. […] Вкрай важливо стабілізувати відносини з нашими союзниками, щоб виграти торговельну війну, яку ми зараз програємо», — упевнений Міллер.

Китай — єдиний великий інвестор для деяких країн регіону. Так вважає Сара Торрес, експертка компанії з ризик-консалтингу Colombia Risk Analysis. Вона ставить в один ряд Венесуелу, Нікарагуа та Мексику як країни, які «несуть відповідальність за погану репутацію у галузі прав людини». З Китаєм вони співпрацюють виключно з прагматичних міркувань, не маючи інших варіантів.

Китай вчасно заповнив вакуум у регіоні, коли США перейшли на Близький Схід та Азію. Про це пишуть професори політики та міжнародних відносин Міжнародного університету Флориди Едуардо Гамарра та Валерія Попова. Річ у тім, що Китай зацікавлений у ресурсах (кобальт, літій, вуглеводні) та можливості кинути виклик США на різних рівнях. У результаті в Латинській Америці виникло явище, яке можна назвати геостратегічною корупцією. Мова про контракти без торгів, інсайдерські фінансові угоди та особливі відносини з владними структурами. Реалізувати це було легко коштом високої корупції та слабкості державних інституцій в регіоні. Крім того, Китай не турбують ризики, які розглядають західні інвестори — наприклад, екологія та дотримання трудових прав.

Штучний інтелект називають страшнішим за ядерну війну і кліматичну кризу

Небезпека штучного інтелекту (ШІ) давно займає не лише письменників-фантастів та технологічних гуру. І чим швидше він розвивається, тим більше страшних прогнозів.

ШІ може призвести до зникнення людства. Таку заяву зробила американська некомерційна організація Center for AI Safety (CAIS). Її експерти окреслили вісім ключових загроз:

«Зменшення ризику вимирання через ШІ має стати глобальним пріоритетом поряд із такими ризиками як пандемії та ядерна війна», — вважають у CAIS. Під цим підписалися понад 350 вчених, менеджерів технологічних компаній та інженерів, включно з главою OpenAI Семом Альтманом, керівниками Google AI Лілою Ібрагім та Меріаном Роджерсом та хрещеним батьком ШІ — британським вченим Джеффрі Хінтоном.

ШІ — екзистенційна загроза та ризик для здоров’я мільйонів. Про це говориться у статті, опублікованій у журналі BMJ Global Health. У ній медики з Великобританії, США, Австралії, Коста-Рики та Малайзії вимагають призупинити розробку та розвиток ШІ доти, доки він не регулюватиметься. Вони наголошують, що помилки ШІ в медичному діагностуванні можуть завдати шкоди пацієнтам, викликати проблеми з конфіденційністю та безпекою даних, а також посилять соціальну нерівність при наданні медичної допомоги.

ШІ може призвести до «суттєвих збоїв на ринках праці». Таку думку озвучила перша заступниця директора Міжнародного Валютного Фонду (МВФ) Гіта Гопінат в інтерв’ю Financial Times. За її словами, економісти помилилися, коли раніше обіцяли, що на працівників, звільнених через автоматизацію виробництва, чекають хороші можливості в інших галузях. «Урок, який ми засвоїли, полягає в тому, що це було дуже погане припущення», — пояснила речниця МВФ. Щоб уникнути повторення такого сценарію, вона закликала політиків швидко розробити правила, які регулюватимуть ШІ.

ШІ — така ж небезпечна технологія, як ядерна енергія. Так вважає глава OpenAI Сем Альтман. Тому він пропонує створити новий міжнародний орган за аналогією з МАГАТЕ — Міжнародним агентством ООН з атомної енергетики. «Світ має вирішити, як керувати цим ризиком, і переконатися, що ми, як і раніше, можемо користуватися величезними перевагами ШІ. Ніхто не хоче знищити світ», — зазначив Альтман. При цьому він уточнив, що «було б помилкою прямо зараз вводити жорсткі правила або намагатися уповільнити неймовірні інновації».

ШІ може бути страшнішим за глобальне потепління. Вищезгаданий хрещений батько ШІ Джеффрі Хінтон стверджує, що зміна клімату — це вже менш актуальна проблема, враховуючи стрімкий розвиток відомої технології. Він також заявляє, що ШІ може стати загрозою для існування людства. Водночас він теж не підтримує зупинення досліджень.

ШІ досягне людського рівня пізнання протягом 10 років. Такий прогноз озвучив гендиректор Google DeepMind Деміс Хасабіс. За його словами, поява машин з інтелектом на рівні людини неминуча. «Прогрес за останні кілька років був просто неймовірним. Я не бачу причин, чому він уповільниться. Я вважаю, що це може навіть прискоритися», — пояснив експерт.

Не можна сказати, що подібні прогнози та побоювання не озвучувалися раніше. Тема ШІ не перший рік займає технологічних експертів та міжнародні організації. Однак успіх чат-ботів на кшталт ChatGPT став каталізатором для нового витка дискусій. 

Екзистенційні загрози ШІ непомірно роздуті, впевнений професор Нью-Йоркського університету Гері Маркус. «Особисто я не дуже стурбований ризиком вимирання, принаймні зараз, тому що сценарії не є настільки конкретними. Більш загальна проблема, яка мене турбує, полягає в тому, що ми створюємо системи ШІ, які не дуже добре контролюємо, і я думаю, що це створює багато ризиків, але навряд чи екзистенційних», — зазначив він.

Ще рано обговорювати безпеку ШІ. Так вважає глава підрозділу ШІ у Meta Янн ЛеКун. На його думку, надлюдський ШІ, як і раніше, не існує, тому для людей немає істотних ризиків. У своєму твіттері він навіть написав, що найпоширеніша реакція дослідників ШІ на апокаліптичні прогнози — фейспалм. До речі, цікаво, що серед підписантів звернення від Center for AI Safety, про яку ми згадували вище, немає співробітників Meta.

Роботи-гуманоїди можуть стати повсякденністю в наступні 5 років 

Ролики з незграбними людиноподібними роботами найчастіше викликали лише сміх. У кращому разі — цікавість. Але тепер вони мають більше шансів стати черговим кошмаром футурологів нарівні з генеративним ШІ. Так, деякі прототипи поки що пересуваються на коліщатках і не відрізняються грацією — принаймні у порівнянні з нами. Хоча й це, здається, питання часу.

Британська компанія Engineered Arts під’єднала робота Ameca до нейромережі від OpenAI (розробник ChatGPT). Це дозволяє йому вести більш усвідомлений діалог із людиною. Робот також імітує 12 виразів обличчя, а ще говорить кількома мовами й може складати вірші.

Робот EVE від норвезької 1X працює охоронцем. Зокрема, патрулює кілька заводів у Європі та США. Також його тестували в ролі медсестри, бармена, продавця та доглядача для людей похилого віку. EVE може спілкуватися, підіймати та переносити предмети, відкривати двері та вікна. Робот здатний до самонавчання без втручання людини. Деякі експерти зазначають, що EVE вже залишає позаду роботів від Tesla. А ще у 1X (раніше — Halodi Robotics) інвестує компанія OpenAI.

Канадська компанія Sanctuary AI представила робота-гуманоїда Phoenix. Він позиціюється як перший робот-робітник — наприклад, він може підіймати речі вагою до 25 кг. Phoenix також вміє виконувати понад 100 завдань у сфері роздрібної торгівлі — збирати, упаковувати та маркувати товари. Його руки оснащені тактильними технологіями, які замінюють дотик. Функціонує робот на спеціальному програмному забезпеченні Carbon, а навчає його живий оператор у VR-гарнітурі: Phoenix повторює рухи людини, а ШІ запам’ятовує. Для формулювання інструкцій використовується ChatGPT. На думку порталу SiliconANGLE, візуально Phoenix нагадує Робокопа або роботів із «Зоряних війн».

Apptronik презентує робота-гуманоїда цього літа. Модель розробляється у співпраці з NASA, але призначена не лише для аерокосмічної галузі. Знайти йому застосування планують у логістиці, торгівлі та готельному бізнесі. Ще в компанії сподіваються, що робот допомагатиме людям на виробництві та виконуватиме важку роботу в цехах. Видання Techcrunch зазначає, що візуально прототип робота нагадує старі iMac. Раніше Apptronik брала участь у створенні гуманоїдного космічного робота NASA Valkyrie 2 та роботі над екзоскелетами для Командування спеціальних операцій США.

Роботи від Tesla навчилися ходити. А ще — рухатися (але повільно), підбирати предмети та розпізнавати об’єкти. Також Tesla Bot (інше ім’я — Optimus) може навчатися, копіюючи дії людини. Такий результат можна назвати вражаючим: минулого року робот від Tesla ледве пересувався та махав рукою перед натовпом. Ілон Маск сподівається, що Optimus надійде у продаж через 3–5 років, а коштуватиме близько $20 тисяч. Глава Tesla також упевнений, що згодом їхні роботи будуть важливішими за електромобілі.

Американський стартап Figure отримав $70 мільйонів інвестицій для створення універсального робота-гуманоїда. Ці кошти допоможуть прискорити розробку та виробництво першої автономної моделі. Її унікальність у тому, що вона зможе виконувати широкий спектр завдань (від роботи на складах до роздрібної торгівлі) у різних умовах. Крім того, роботи від Figure зможуть навчатися та взаємодіяти зі своїм оточенням. Це відрізняє їх від моделей конкурентів на зразок Boston Dynamics та Amazon Robotics. На думку гендиректора Figure Бретта Адкока, такі роботи зможуть замінити людину там, де працювати небажано і небезпечно. У серйозності намірів компанії можна не сумніватися: її вартість (згідно з близьким до неї джерелом) оцінюється більш ніж у $400 мільйонів, а працюють там ексспівробітники Boston Dynamics, Tesla, Apple SPG, IHMC, Cruise. Очікується, що сам робот буде готовий у найближчі місяці.

Британський стартап Prosper Robotics створює робота-домробітника. Він зможе впоратися з посудомийною машиною, прати білизну, мити поверхні та підлоги і готувати прості страви. Пересуватиметься на колесах, оскільки баланс двоногих роботів ще недостатньо надійний, щоб використовувати їх удома. Кожну модель планують оснастити купою інструментів для дрібних завдань. Однак із таким роботом вже є три проблеми: гігієна (при приготуванні їжі), використання ножів (у присутності людей це навряд чи безпечно) та вартість (£5–10 тисяч). Крім того, власникам доведеться платити абонентську плату: цікаво, що вона, зокрема, піде на зарплату людям, які керуватимуть роботом під час особливо складних завдань. Але засновник Prosper Robotics Шарік Хашме впевнений, що це знадобиться лише перші 10 тисяч разів — потім все відбуватиметься автоматично. 

Перспективи використання більш досконалих роботів по-різному оцінюють аналітики та представники промисловості.

Немає сенсу розробляти роботів-гуманоїдів для низькооплачуваної праці. Так вважає засновник та генеральний директор британської компанії Engineered Arts Вілл Джексон. На його думку, складні роботи доцільніше використовувати для взаємодії з людьми, а не розвантаження посудомийної машини. Наприклад, ту ж Ameca краще відправити на роботу в готель чи будинок для людей похилого віку.

Роботи можуть перекрити дефіцит робочих рук. На думку аналітика Constellation Research Хольгера Мюллера, у багатьох країнах падає народжуваність, а це означає, що працівників не вистачатиме. Впоратися з цим можна лише шляхом залучення праці мігрантів чи автоматизації, зазначає експерт.

Роботи-гуманоїди все одно стануть частиною нашого життя. Про це пише оглядач Decrypt Хосе Антоніо Ланц. Він упевнений, що такі роботи розширять наші можливості та змінять нашу взаємодію з технологіями.

Роботи найближчими роками навряд чи масово працюватимуть з нами або замість нас. Але впевненості у тому, що цей сценарій можливий, дедалі більше. Розвиток ШІ, інвестиції в індустрію та її готовність створювати щось справді корисне змушують у це вірити.