Депресія у горорі: психологиня пояснює історичний фільм жахів «Лазня диявола» та природу хвороби

Горор — один з головних трендів сезону. Запит на страх у кіно є в багатьох країнах світу. Але коли страх має історичне підґрунтя, це також підіймає важливу суспільну дискусію. «Лазня диявола», яка в серпні 2024 року виходить в український прокат, — австрійський фольк-горор, який країна вже висунула як претендента на «Оскар».

Кінокритикиня Єлизавета Сушко поговорила з психологинею Крістіною Муляр про депресію, яка є провідною темою стрічки, про роль материнства в жіночій ідентичності й те, що відбувається з людиною, яка не може втілити своє призначення.

«Лазня диявола»: про що стрічка

Головна героїня Агнес — дівчина з бідної родини, дитина природи, яка любить бути на самоті та годинами розглядати комах. Вона виходить заміж та оселяється у віддаленому будинку свого обранця посеред густого лісу. Світ чоловіка для неї геть чужий: його родина — заможні рибалки, які вимагають від дівчини бути справжньою жінкою.

Агнес щиро мріє про дитину, яку вважає головним своїм призначенням, але материнство виявляється для неї неможливим. З кожним днем важкої рутини та марних сподівань вона все більше закривається в собі. Допоки не опиняється на темному шляху, який веде до злих думок. А можливо, і не лише думок…

Історичне підґрунтя Des Teufels Bad

Події фільму Des Teufels Bad розгортаються у XVIII сторіччі. Режисерський дует Вероніки Франц та Северіна Фіали побудував історію на основі дослідження американської історикині про феномен «самогубств за дорученням», поширений серед жінок у Європі XVIII–XIX століть. З релігійних причин жінки не наважувалися на самогубство, бо це найбільший гріх, за який ніколи не буде прощення. Тому нерідкими були випадки умисних убивств, що давало можливість сповідатися перед стратою.

«Ми всі розуміємо, що в ті часи краще було взагалі не хворіти. Бо ти або здоровий, або мертвий. Це стосується не лише фізичних хвороб, а й психічних, — коментує психологиня Крістіна Муляр. — Релігія, упередження, обовʼязки, суспільні очікування, відсутність прав, служба чоловікові — ось неповний список жіночих проблем того часу».

Тема депресії поза часом

«Ми досі недооцінюємо депресивні стани та їх наслідки. Використовуємо цей термін для описання поганого настрою. Агнес добре демонструє нам, що депресія — це хвороба, яка може спіткати будь-яку людину. Навіть коли зі сторони все видається не таким вже й поганим. Заміж взяли, будинок купили, робота є. Живи собі ніби спокійно. Але вона не може», — підкреслює психологиня.

Тема депресії проявлена у всіх компонентах фільму — від бездоганної гри непрофесійної акторки Ані Плаж до кольорів та костюмів героїв. Агнес та її перфоманси нагадують культові «Страсті Жанни д’Арк», а візуал — картини Рембрандта.

Роль жінки у фільмі «Лазня диявола»

«Народжувати дітей було обовʼязком жінки. Психологічний тиск в цьому питанні був величезний. Якщо ти не народжуєш, то нащо ти взагалі існуєш? Твоєму чоловікові не пощастило, і на твоє місце просто прийде інша, яка зможе це зробити, — розповідає пані Крістіна. — В цьому фільмі ми бачимо гостру несправедливість в розрізі соціальних ролей. Чоловіки працюють, а потім відпочивають. Жінки ж працюють, потім займаються побутом, готують, прибирають, задовольняють чоловіка. Мали б іще народити дитину і працювати разом з нею. Тобто дитина — це ще одне завдання жінки, яке ніяк не полегшує її життя, але при цьому є прямим обовʼязком».

На відміну від поширених в кіно героїнь, які йдуть проти правил, Агнес щиро хоче мати дитину. Вона вірить, що це її єдине призначення.

«Але бути самою і не народжувати вона теж не могла. Бо тоді її життя не мало б сенсу. Ти живеш, щоб служити. Чоловікові, Богові — неважливо.

Агнес була доброю до нервових зривів, і ми не бачимо проявів агресії щодо інших дітей та вагітних жінок. Вона просто хотіла того ж самого», — пояснює психологиня.

Через байдужість світу до проблем та бажань Агнес ми бачимо, як розвивається її депресивний стан. Вона не може контролювати навіть побут у себе вдома. Потрошку все її життя втрачає сенс. А можливості отримати вхід до вічного життя навпаки набувають сенсу, зауважує фахівчиня.

Релігійний контекст

Як і тренд на горори, все частіше в сюжетах фільмів жахів трапляється релігійна лінія. Тільки у 2024 році в український прокат вийшло близько п’яти таких фільмів. Релігійний компонент у «Лазні диявола» один з головних, але він не вигадливий. Історія розповідається зі погляду звичайної людини, яка захлинається в жорстокому світі.

«Стан Агнес розкривається в її останній сповіді: “Я хотіла зникнути з цього світу”, “Це було нестерпно. Я знала, що мені ніхто не допоможе”, “Я не бачила іншого виходу”. Це і є правда про справжню депресію в її крайніх фазах», — підмічає Крістіна Муляр.